Ухвала суду № 126954709, 28.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 квітня 2025 року м. Київ № 560/4778/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

1. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати допомоги для оздоровлення за 2016 та 2017 роки із місячного грошового забезпечення, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови № 889.

2. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити перерахунок і виплату допомоги для оздоровлення за 2016 та 2017 роки із місячного грошового забезпечення, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови № 889.

3. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, допомог на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, із урахуванням проведених виплат.

4. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити перерахунок і виплату з 29.01.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, допомог на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, із урахуванням проведених виплат.

5. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

6. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити перерахунок і виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

7. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по січень 2025 року включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) березень 2018 року, виходячи з розміру індексації, розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року.

8. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по січень 2025 року включно з урахуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) березень 2018 року, виходячи з розміру індексації, розрахованої, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року.

9. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати належної, але невиплаченої суми додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 (в редакції постанови КМУ № 43 від 20.01.2023) за січень-травень 2023 у сумі 127 420,00 грн.

10. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити нарахування і виплату належної, але невиплаченої суми додаткової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 (в редакції постанови КМУ № 43 від 20.01.2023) за січень-травень 2023 у сумі 127 420,00 грн.

10. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати допомог для оздоровлення та матеріальних допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, а також компенсацію за невикористану відпустку та одноразову грошову допомогу при звільненні із включенням до місячного грошового забезпечення, належних щомісячних видів грошового забезпечення, а саме:

за 2020 рік - грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року та розміром підвищення доходу у березні 2018 року);

за 2021 рік - грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року та розміром підвищення доходу у березні 2018 року);

за 2022 рік - матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року, та розміром підвищення доходу у березні 2018 року), а грошової допомоги для оздоровлення із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року та розміром підвищення доходу у березні 2018 року) та грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 30 000,00 грн.;

за 2023 рік - грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної, допомоги для вирішення соціально-побутових питань із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року, та розміром підвищення доходу у березні 2018 року) та грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 у розмірі 30000,00 грн.;

за 2024 рік - грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року, та розміром підвищення доходу у березні 2018 року) та грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168, а компенсація за невикористані відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні із включенням належної суми індексації розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень 2008 року, та розміром підвищення доходу у березні 2018 року;

за 2025 рік - грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомога при звільненні із включенням належної суми індексації (розрахованої, як різниця між сумою індексації, із врахуванням базового місяця січень. 2008 року, та розміром підвищення доходу у березні 2018 року).

11. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування та виплатити середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 24.01.2025 по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці перед звільненням з військової служби.

12. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити нарахування і виплату середнього заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 24.01.2025 по день фактичного розрахунку.

13. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми не здійснених виплат грошового забезпечення та індексації, за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати.

14. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми не здійснених виплат грошового забезпечення та індексації, за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати.

15. Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні здійснення виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат,одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, із врахуванням раніше проведених виплат.

16. Зобов`язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, із врахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 адміністративну справу №560/4778/25 передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.

Проколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до розгляду судді Перепелиці А.М.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну, суд доходить висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Відтак, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права позивача та об`єктивного обов`язку відповідача.

У силу вимог частини першої статті 21 Кодексу, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Суд зазначає, що вказані правовідносини між позивачем та відповідачем не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки склались за різних обставин, за різного правового регулювання та на підставі різних дій суб`єкта владних повноважень та різних періодів.

Отже в основу спірних правовідносин покладено різні підстави їх виникнення, та різні докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

При цьому, суд зазначає, що лише виникнення спірних правовідносин між тими самими суб`єктами не є достатньою підставою для об`єднання не пов`язаних між собою вимог в одне провадження.

Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачем, незважаючи на те, що підстави їх виникнення є різними та не пов`язаними між собою, а також не враховуючи, що таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою та обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.

Передбачене статтею 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, дотримання процесуальної економії та недопущення завантаження процесу ускладненими позовними заяви, вимоги яких мають розглядатися в окремих провадженнях.

Суд зауважує, що повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.

Правовий висновок щодо необхідності повернення позовних заяв у випадку порушення правил об`єднання позовних вимог викладено Верховним Судом у постановах від 05.03.2019 у справі №917/1377/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80470812), від 27.02.2019 у справі №922/2225/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80308662), від 14.08.2018 у справі №910/3569/188 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 75896052).

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення позову.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.