Рішення № 126954623, 28.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 року № 320/54065/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

провизнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.04.2024 № 930040806537;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу період роботи з 2018 року по 2023 на посаді рентгенолаборанта (що відноситься до середнього медичного персоналу) рентгенодіагностичного відділення у КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва» та здійснити перерахунок пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, з 28.03.2024 (дата звернення за перерахунком).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має підтверджений пільговий стаж за списком №1, однак відповідач під час вирішення питання про перерахунок пенсії протиправно відмовив у його зарахуванні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУ Пенсійного фонду в м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за Списком №1.

28.03.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про зарахування їй до пільгового стажу період роботи з 2018 року по 2023 на посаді рентгенолаборанта.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.04.2024 № 930040806537 відповідач відмовив позивачу у задоволенні її заяви з огляду на те, що пільгова довідка не відповідає постанові КМУ №637 додаток №5, а саме в довідці відсутнє посилання на статтю 50 Закону.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XIІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі ч.4 ст.24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд врахував, що спірним у межах цієї справи є зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи з 2018 року по 2023 на посаді рентгенолаборанта.

Так, на підставі ч.1 ст.62 Закону №1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №470/836/17 у подібних правовідносинах, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час застосування норм права.

Суд встановив, що згідно з записами трудової книжки позивача копія якої наявна у матеріалах справи, позивач з 13.01.2016 прийнята рентгенолаборантом, записів про звільнення її немає.

У трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.

Суд враховує, що відповідачем не заперечується наявність у позивача вищевказаного стажу, як страхового.

Спірною обставиною є зарахування позивачу саме пільгового стажу за Списком №1 з 2018 по 2023 роки.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено нова редакція списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, були внесені зміни до розділу XIX списку №1, а саме у даний розділ включені посади молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодших спеціалістів з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).

Однак, позивачу до пільгового стажу робіт за Списком №1 вищевказаний стаж не зарахований через відсутність посилань на статтю 50 Закону в довідці.

З вказаним висновком відповідача суд не погоджується, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та розділу XIX Охорона здоров`я, списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, за результатами атестації робочих місць та повної трудової зайнятості, мають серед іншого молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).

Професійна назва "рентгенлаборант" міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327.

В редакції Списку № 1, введеному в дію постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, законодавець пішов шляхом не зазначення в Списку №1 конкретних посад згідно з Національним класифікатором професій України ДК 003:2010, а шляхом зазначення всієї номенклатури спеціальностей «молодших спеціалістів з медичною освітою».

Зазначений підхід розкривається в Положенні про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.11.2007 №742.

Згідно з п.1.6, п.4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою та пункту 12 «Рентгенологія» додатку 1 до п.1.6 цього Положення, атестація проводиться за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою (додаток 1) з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик молодших спеціалістів з медичною освітою. При цьому, робота на посаді рентгенлаборанта зараховується до стажу роботи за спеціальністю "рентгенологія", що включена до номенклатури спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою.

Відповідно, позиція Списку №1 «молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів)», поширюється на рентгенлаборантів у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією списку.

З наведеного слідує, що за новою редакцією Списку № 1 та Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.11.2007 №742, посада ренгенлаборанта відноситься до номенклатури посад молодших спеціалістів з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів).

Пунктом 3 Порядку №383 визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Також, Верховний Суд у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №129/3424/15-а дійшов висновку, що стаж роботи на посаді «рентгенлаборант» підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.

Посилання відповідача на формальну обставину, що довідка надана заявницею не відповідає постанові КМУ №637 додаток №5, а саме в довідці відсутнє посилання на статтю 50 Закону, є не обґрунтованою, оскільки така довідка позивачу видавалась безпосередньо роботодавцем і позивач не має нести відповідальність за її правильність.

Більше того, як вже зазначалось, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у спірний період працювала і виконувала постійну роботу в зоні іонізації повний робочий день, що передбачено Списком №1.

Отже, період роботи позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів законності відмови у зарахуванні вказаного вище стажу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу період роботи з 2018 року по 2023 на посаді рентгенолаборанта (що відноситься до середнього медичного персоналу) рентгенодіагностичного відділення у КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва» та здійснити перерахунок пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, з 28.03.2024 (дата звернення за перерахунком).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.04.2024 № 930040806537.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу період роботи з 2018 року по 2023 на посаді рентгенолаборанта (що відноситься до середнього медичного персоналу) рентгенодіагностичного відділення у КНП «КДЦ Дніпровського району м. Києва» та здійснити перерахунок пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, з 28.03.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.