Рішення № 126953976, 29.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 квітня 2025 року Справа № 280/1402/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (вул. Поліська Січ, 10, м. Луцьк, Волинська область, 43027. Код ЄДРПОУ 40317441) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 6783 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області прийняте рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083, 00 грн. за неможливість встановлення вартості розповсюджуваної реклами, яка розповсюджується рекламодавцем самостійно відповідно до вимог частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1 700 грн. за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, відповідно до вимог частини 6 статті 27 Закону України «Про рекламу». Оскільки штрафи у добровільному порядку не було сплачено, позивач просить стягнути їх у примусовому порядку. На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 03 березня 2025 року відкрито провадження у справі № 280/1402/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вищезазначена ухвала судді направлена на адресу реєстрації відповідача засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернута АТ «Укрпошта» на адресу суду без вручена з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відзив на позову заяву від відповідача на адресу суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12 листопада 2024 року на адресу позивача надійшло подання від Комунального підприємства «Луцькреклама» щодо розповсюдження зовнішньої реклами у місті Луцьку по проспекту Волі, 5 (розміщений щит на фасаді будинку) без відповідного дозволу на таке розміщення. Дозвіл № 235 від 16 червня 2007 року на рекламний засіб був раніше виданий ОСББ «Волі, 5» та діяв до 01 червня 2019 року.

На цьому щиті, що на фасаді будинку у місті Луцьку по проспекту Волі, 5 розповсюджено зовнішню рекламу такого змісту: ТІНА КАРОЛЬ, ЦУМ, 1 ПОВЕРХ.

Комунальне підприємство «Луцькреклама» зобов`язало ОСББ «Волі, 5» демонтувати розміщену зовнішню рекламу у п`ятиденний термін. Однак, Вимогу Комунального підприємства «Луцькреклама» демонтувати розміщений рекламний засіб не було виконано.

З метою встановлення виробника/розповсюджувача/рекламодавця розміщеної зовнішньої реклами, посадовою особою позивача 14 листопада 2024 року надіслано Вимогу № 05.04-06/6897 від 13 листопада 2024 року ТОВ «МЕРЕЖА УКРЗОЛОТО», ТОВ «УКРЗОЛОТО», ОСББ «Волі, 5» за адресами:

-проспект Степана Бандери, 23, м. Київ, 04655;

-вул. Перемоги, 9 (офіс 17) м. Київ, 03170;

-проспект Волі, 5, м. Луцьк, 43025.

Поштове відправлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) за № 4301000012984 вручено за довіреністю 20 листопада 2024 року ТОВ «МЕРЕЖА УКРЗОЛОТО».

Поштове відправлення (рекомендований листом з повідомленням про вручення) за № 4301000012992 вручено за довіреністю 26 листопада 2024 року ТОВ «УКРЗОЛОТО» (підтверджується витягом інформації з трекінгу відправлень АТ «Укрпошта»).

Поштове відправлення (рекомендований листом з повідомленням про вручення) за № 4301000013000 ОСББ «Волі, 5» повернулось у зв`язку із закінченням терміну його зберігання (підтверджується витягом інформації з трекінгу відправлень АТ «Укрпошта»).

У Вимозі містилося прохання надати позивачу документи щодо розповсюдженої зовнішньої реклами до 27 листопада 2024 року: письмові пояснення, відомості про рекламодавця, замовника реклами, розповсюджувача, затверджені макети реклами, документальне підтвердження вартості (договори з рекламодавцем, виробником реклами, розповсюджувачем (з додатками), акти виконаних робіт, дозвільні документи на розміщення зовнішньої реклами, згоду власників будинку або уповноважених ними органів (осіб), квитанції про сплату тощо), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

Однак, жодної інформації на надіслану Вимогу № 05.04-06/6897 від 13 листопада 2024 року до Головного управління надано не було.

20 листопада 2024 року посадовою особою позивача зафіксовано на фото зазначену зовнішню рекламу (фото містяться в матеріалах справи).

На фото зазначено, що магазин ювелірної мережі УКРЗОЛОТО, знаходиться в ЦУМ (центральному універмазі міста за адресою: м. Луцьк, проспект Волі, 1) на 1 ПОВЕРСІ (підтверджується фото реклами).

28 листопада 2024 року посадовою особою позивача складено Протокол про порушення законодавства про рекламу № 39 відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Згідно інформації, зазначеної у куточку споживача у магазині ювелірної мережі УКРЗОЛОТО, в ЦУМі на 1 поверсі (проспект Волі, 1) здійснює свою діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (фото містяться в матеріалах справи).

На фасаді будинку у АДРЕСА_2 розповсюджено зовнішню рекламу такого змісту: ТІНА КАРОЛЬ, ЦУМ, УКР ЗОЛОТО, 1 ПОВЕРХ.

Згідно інформації зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є 47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах.

Отже, розповсюдження зазначеної реклами, на думку позивача, здійснювалось відповідачем, з метою збільшення кількості продажів ювелірних виробів, які він реалізовує.

Відповідачем не надано на Вимогу Головного управління письмової згоди на використання зображення Тіни Кароль.

29 листопада 2024 року уповноваженою особою позивача розпочато розгляд справи про порушення законодавства про рекламу відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 - згідно інформації зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Керуючись частиною 2 статті 26 Закону України «Про рекламу», у цей день також надіслано Вимогу № 05.04-06/7324 ОСОБА_1 про надання інформації щодо розповсюдженої зовнішньої реклами по проспекту Волі, 5 - до 20 грудня 2024 року надати наступні документи: письмові пояснення, відомості про рекламодавця, замовника реклами, виробника реклами, розповсюджувача, затверджені макети реклами, документальне підтвердження вартості (договори з рекламодавцем, виробником реклами, розповсюджувачем (з додатками), акти виконаних робіт, дозвільні документи на розміщення зовнішньої реклами, згоду власників будинку або уповноважених ними органів (осіб), згоду фізичної особи на участь в рекламі квитанції про сплату тощо), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

Водночас відповідача повідомлено, що розгляд справи відбудеться 24 грудня 2024 року об 11 год. 00 хв. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вул. Мирослава Скорика, 10/В (3 поверх).

Вимогу ОСОБА_1 надіслано за адресами:

- АДРЕСА_1 , та

-проспект Волі, 1, м. Луцьк, Волинська область, 43025 (ЦУМ магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

Поштове відправлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) за № 0600988735938 вручено одержувачу (підтверджується витягом інформації з трекінгу відправлень АТ «Укрпошта»).

Поштове відправлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) за № 0600988734869 вручено за довіреністю (підтверджується витягом інформації з трекінгу відправлень АТ «Укрпошта»).

На розгляд справи, який був призначений на 24 грудня 2024 року відповідач не прибув.

На Вимогу Головного управління від № 05.04-06/7324 від 29 листопада 2024 року Відповідачем не надано інформації про вартість розповсюдженої реклами.

24 грудня 2024 року посадовими особами позивача проведено засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, складено Протокол № 39, згідно якого вирішено:

- за неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами, з порушенням порядку розповсюдження реклами, яка розповсюджена рекламодавцем самостійно, керуючись вимогами частини 2, частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу», прийняти рішення про накладення штрафної санкції у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- передати матеріали справи керівнику Головного управління для прийняття рішення про накладення штрафної санкції, з урахуванням обставин справи;

- повідомити суб`єкта господарювання, що повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі;

- один примірник Рішення про накладення штрафу надіслати суб`єкту реклами протягом трьох робочих днів з дня прийняття;

- скласти протокол про порушення законодавства про рекламу, в частині неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, керуючись вимогами частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу».

На підставі матеріалів справи та Протоколу № 39, 24 грудня 2024 року посадовими особами Головного управління прийнято Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 39, згідно якого, за неможливість встановлення вартості розповсюдженої реклами з порушенням порядку розповсюдження реклами, яка розповсюджується рекламодавцем самостійно, відповідно до вимог частини 2, частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 299 неоподаткованим мінімумів громадян, що становить 5083,00 грн (п`ять тисяч вісімдесят три гривні, 00 коп).

На підставі матеріалів справи та пункту 5 Протоколу про порушення законодавства про рекламу № 39 від 24 грудня 2024 року посадовими особами Головного управління складено Протокол № 41 про порушення законодавства про рекламу від 24 грудня 2024 року.

22 січня 2025 року посадовими особами Головного управління складено Протокол № 41 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, згідно якого вирішено за неподання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, керуючись частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу», прийняти рішення про накладення штрафної санкції на фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

22 січня 2025 року відповідачем прийнято Рішення № 1 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень, 00 коп.).

Рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу № 39 та № 1 направлені відповідачу листами:

- «Про результати розгляду матеріалів справи» № 05.04-06/7847 від 26 грудня 2024 року - поштове відправлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) за номерами: № 4302608169025 та № 4302608169033. Рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу № 39 надіслано Відповідачу повторно 29 січня 2025 року.

- «Про результати розгляду матеріалів справи» № 05.04-06/431 від 23 січня 2025 року - поштове відправлення (рекомендований лист з повідомленням про вручення) за номерами: № 4301600094135 та № 4301600094127.

Станом на дату звернення Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області до суду з даним позовом, рішення про застосування штрафів не були виконані в добровільному порядку, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

В силу положень абзацу другого частини першої статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба, Служба відповідно), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Таким чином, на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2015 року № 1092 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» реорганізовано територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держпродспоживслужби за відповідним переліком.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 260-р «Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» Держпродспоживслужба приступила, крім іншого, до виконання функцій і повноважень Державної інспекції з питань захисту прав споживачів.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу урегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 (далі - Порядок №693).

У спірних відносинах ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком № 693 функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та, відповідно, правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Аналогічних висновків у подібних спірних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 812/1234/18 та Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2022 року у справі № 640/19933/21.

Статтею 3 Закону України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (далі Закон № 270/96-ВР) встановлено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з приписами частини 2 статті 26 Закону № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

За частиною 1 статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу» за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Згідно з пунктами 18, 19, 20 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Частиною 11 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

З матеріалів справи вбачається що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу направлялись відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресу, яка є внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак не були вручені з незалежних від позивача причин. Тобто, позивач вжив усіх заходів, що від нього залежать, щодо вручення вищезазначених рішень відповідачу.

Доказів оскарження зазначених рішень у встановленому законом порядку, як і доказів сплати відповідачем сум штрафів матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів добровільної сплати штрафів у загальному розмірі 6783,00 грн або доказів оскарження рішення про накладення таких штрафів, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись статтями 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 6783 грн. 00 коп.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 29 квітня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов