Рішення № 12695310, 06.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10                                                                                 Справа № 16/103

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Сосновий бір», с. Боровеньки Кременського району Луганської області

про стягнення 38604 грн. 37 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Рожко Є.В., довіреність від 27.10.10 № 12-01 –182/1578,

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії по договору від 11.09.03. №232 у сумі 22225,72грн. за період опалювального сезону з 2008р. по 2010р., інфляційних нарахувань у сумі 1416,64грн. за період з 01.12.08. по 31.08.10, 3% - річних у сумі 602,75грн. за період з 16.12.08. по 14.09.10 та пені в сумі 14359,26грн. за період з 16.12.09 по 14.09.10 по кожному рахунку окремо.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: до матеріалів справи долучено поштове повідомлення від 25.11.10 про отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі. Копія позовної заяви та ухвала суду направлені за належною адресою (згідно довідки держреєстратора). Докази про направлення долучені до справи. Про причини відсутності у судовому засіданні відповідач суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.

За таких обставин відповідач є належним чином повідомлений про місце і дату судового засідання, але в порушення вимог закону у судове засідання не з’явився і вимог суду не виконав. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.09.03. №232, на підставі якого енергопостачальна організація (позивач) зобов’язався забезпечувати передачу теплоенергії в гарячій воді споживачу (відповідачу) в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язався щомісячно оплачувати вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії протягом 15 днів місяця, слідуючого за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. (п.п.6.1-6.6 вказаного договору). Сума договору встановлена у розмірі 2664грн. в місяць орієнтовно, вартість наданої послуги залежить від діючих тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу теплоенергії відповідачеві в період опалювального сезону з 2008р. по 2010р на суму 22225,72грн., про що відповідачу надіслано рахунки для оплати послуг по постачанню теплоенергії (а.с.13-25) на вказану суму.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не оплатив позивачу надану послугу, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 22225,72грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті теплоенергії, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань 1416,64грн. за період з 01.12.08. по 31.08.10, 3% - річних у сумі 602,75грн. за період з 16.12.08. по 14.09.10 та пені в сумі 14359,26грн. за період з 16.12.09 по 14.09.10 по кожному рахунку окремо.

Відповідач вимог позивача не оспорив по суті спору, відзиву на позов не надав, правом на ознайомлення з матеріалами справи не скористався і у судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини відсутності.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк - протягом 15 днів місяця, слідуючого за розрахунковим.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.09.03. №232, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі теплоенергії позивачем відповідачеві протягом періоду опалювального сезону з 2008р. по 2010р на суму 22225,72грн. Позивач належним чином довів суду факт отримання відповідачем рахунків про використання відповідачем, як споживачем, теплоенергії на вказану суму боргу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті наданих на його користь послуг на суму 22225,72грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.09.03. №232 в частині оплати послуги і вимоги закону.

За таких підстав з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.09.03. №232 в сумі 22225,72грн. та позов слід задовольнити на суму боргу 22225,72грн., оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача у вказаному розмірі.

Правилом ст.625 ЦК України цілком обґрунтовано вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1416,64грн. за період з 01.12.08. по 31.08.10, 3% - річних у сумі 602,75грн. за період з 16.12.08. по 14.09.10.

Вимога про стягнення пені в сумі 14359,26грн. за період з 16.12.09 по 14.09.10, розрахована позивачем по кожному рахунку окремо, повністю відповідає умовам договору (п.7.2.3), правилам Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», ст.230-232 ГК України та ст.549 ЦК України.

За таких підстав позов в частині пені, інфляційних нарахувань та 3% річних підлягає задоволенню на заявлену суму.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст.171,193,232 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Сосновий бір», с. Боровеньки Кременського району Луганської області, вул.. «Шкільна», 52, ід. Код 25364499 користь Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м. Сєвєродонецьк Луганської області, ід. код 00131050 борг в сумі 22225,72грн., інфляційні нарахування в сумі 1416,64грн., 3% річних в сумі 602,75грн., пеню в сумі 14359,26грн., витрати по держмиту в сумі 368,04грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Дата підписання рішення –08.12.10.

Суддя                                                             Р. Шеліхіна