Рішення № 12695202, 02.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                 Справа № 4/285

Розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луганськ

до Держаного підприємства «Луганськвугілля» в особі ВП «Луганськвантажтранс», м.Луганськ

про стягнення 22425 грн. 00 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача –Магаляс В.А., довіреність № 2009/13 від 01.12.2009;

від відповідача - Бухонкін І.В., довіреність № 1059 від 25.12.2009.

          Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Рябцевої О.В. від 16.11.2010, у зв’язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки, справу № 4/285 передано на розгляд судді Батюк Г.М.

          У судовому засіданні 25.11.2010 по справі № 4/284, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 02.12.2010. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 02.12.2010.

          Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15000 грн. 00 коп., пені в сумі 7425 грн. 00 коп.

Представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 16.11.2010 № 05-10/1816, здану до суду 18.11.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 15000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 9900 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2010 вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав.

Представник позивача надав до суду заяву про збільшення позовних вимог від 29.11.2010 № 05-10/1901, здану до суду 30.11.2010, в порядку ст. 22 ГПК України, та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 15000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 12825 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 02.12.2010 вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 25.11.2010 № 03/3-533, зданого до суду 25.11.2010, та письмових поясненнях до відзиву на позовну заяву, зданих до суду 02.12.2010, позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що відповідно до результатів фінансової діяльності ДП «Луганськвугілля»за 2009 рік прибуток відсутній, тому відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»відповідач звільнений від сплати вказаного штрафу.

Представник позивача запереченням на відзив відповідача від 29.11.2010 № 05-10/1902, заперечення відповідача відхилив, посилаючись на те, що ствердження відповідача про відсутність на підприємстві прибутку не можуть братися до уваги тому, що штраф накладається в залежності від доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а не від прибутку. Доход (виручка) та прибуток не є тотожними поняттями (прибуток - узагальнюючий показник діяльності підприємства, визначається як різниця між доходом (виручкою) реалізації продукції, робіт і послуг та сумою всіх затрат підприємства на виробництво і збут). Згідно абз.1 ч.2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку, тобто мова йде лише про незаконно одержаний прибуток, а не валовий прибуток. Відповідач не оскаржив рішення від 30.07.2010 № 01-29/53 по справі № 642 по суті у двомісячний строк, а оскаржує тільки сам факт накладення штрафу, посилаючись на відсутність прибутку.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

Заява позивача щодо збільшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача штраф в розмірі 15000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 12825 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви щодо збільшення розміру позовних вимог, зданих до суду 30.11.2010).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»від З0 липня 2010 року № 01-29/53 у справі № 642 (надалі –Рішення № 01-29/53 від 30.07.2010) (а.с.6-10).

Відповідно до зазначеного рішення № 01-29/53 від 30.07.2010 по справі № 642 ДП «Луганськвугілля»в особі ВП «Луганськвантажтранс»(відповідач) своїми діями стосовно застосування (у період 2009 рік-5 місяців 2010 року) різних умов до різнозначних угод з різними суб’єктами господарювання щодо надання послуг з подачі й забирання вагонів в частині стягування плати за подачу і забирання порожніх вагонів, які (угоди) діяли у один і той же період часу вчинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 52, пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№2210-111 від 11.01.01 (далі - Закон №2210-111 від 11.01.01) у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання без об’єктивно виправданих на те причин.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції" за вчинення вищезазначеного порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 15000 грн. (п. 2 рішення по справі № 642).

Відповідно до рішення № 01-29/53 від 30.07.2010 по справі № 642 відповідач зобов’язаний сплатити штраф до 05.10.2010.

Позивач зазначив, що копія вказаного рішення була направлена відповідачу поштою з супроводжувальним листом від 04.08.2010 № 05-07/1220 та вручена 05.08.2010 нарочним, що підтверджується підписом начальника адміністративного відділу Відповідача Чигирь Т.В. на супроводжувальному листі, за вхідним номером 14-650 від 05.08.2010(а.с.11).

Статтею 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" встановлено двомісячний строк з дня одержання рішення на оскарження до господарського суду.

Позивач вказує на те, що у оглядовому листі Вищого господарського суду України від 21.08.07 № 01-8/741 (пункт 2) зазначено, що передбачений цією нормою строк є присічним, і визначені згідно зі статтею 223 Господарського кодексу України строки реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюються.

У рішенні № 01-29/53 від 30.07.2010 зазначено про двомісячний строк сплати штрафу з дня одержання рішення, а також строк оскарження рішення.

У зв'язку з тим, що відповідач не оскаржив рішення № 01-29/53 від 30.07.2010 адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановленому порядку, воно є чинним і підлягає виконанню.

Позивач вказує на те, що штраф у розмірі 15000,00 грн. підлягав сплаті до 05.10.2010, а пеня у сумі 12825 грн. 00 коп. нарахована за період з 06.10.2010 до 02.12.2010 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно п.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути штраф в розмірі 15000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 12825 грн. 00 коп. за період з 06.10.2010 до 02.12.2010 (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог), нараховану відповідно до п. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши доводи позивача та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Пунктом 2 ст. 50 Закону №2210-111 від 11.01.01 передбачено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

За порушення, передбачене абз. 2 пунктом 2 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. (абз.2 ч.2 ст. 52 Закону №2210-111 від 11.01.01).

Відповідно до форми № 2 «Звіт про фінансові результати за 2009 р.»(стаття «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), код рядка 10) виручка відповідача від реалізації продукції за 2009 рік дорівнює 824971000 грн., тобто розмір штрафу не може перевищувати 8249710 грн. Штраф накладено у розмірі 15000 грн., що складає 0,0018%, тобто не перевищує одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Отже, штраф накладено відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції.

Як свідчать матеріали справи, Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»від З0 липня 2010 року № 01-29/53 у справі № 642 відповідачем оскаржено не було, та є чинним (а.с.6-10).

У встановлений строк відповідач рішення № 01-29/53 від 30.07.2010 не виконав, стягнутий рішенням штраф в сумі 15000 грн. 00 коп. не сплатив.

Відповідно до абзацу третього частини п’ятої статті 56 Закону №2210-111 від 11.01.01 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України; нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу; нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу та відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (ч.2 ст.56 Закону №2210-111 від 11.01.01).

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч.3 ст.56 Закону №2210-111 від 11.01.01).

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (ч.8 ст.56 Закону №2210-111 від 11.01.01).

Як вбачається, копія рішення № 01-29/53 від 30.07.2010 була направлена відповідачу поштою з супроводжувальним листом від 04.08.2010 № 05-07/1220 та вручена 05.08.2010 нарочним, що підтверджується підписом начальника адміністративного відділу відповідача Чигирь Т.В. на супроводжувальному листі, за вхідним номером 14-649 від 05.08.2010(а.с.11). Отже, строк сплати штрафу, накладеного за вказаним рішенням закінчився 05.10.2010.

Проте відповідачем штраф сплачено не було.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України (ч.5 ст.56 Закону №2210-111 від 11.01.01).

Таким чином, позивачем обґрунтовано нарахована відповідачу пеня за прострочення сплати штрафу в розмірі 12825 грн. 00 коп. за період з 06.10.2010 до 02.12.2010 (з урахуванням заяв щодо збільшення розміру позовних вимог)

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (ч.7 ст.56 Закону №2210-111 від 11.01.01).

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15000 грн. 00 коп., пені в розмірі 12825 грн. 00 коп. за період з 06.10.2010 до 02.12.2010 (з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог) такими, що підтверджені матеріалами справи, підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 02.12.2010 була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 278 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Держаного підприємства «Луганськвугілля» в особі ВП «Луганськвантажтранс», м.Луганськ, вул. Лермонтова,1-В, код ЄДРПОУ 32473323 на користь :

- загального фонду Державного бюджету України на рахунок ВДК у Солом’янському районі м.Києва, код ЄДРПОУ 26077951, МФО 820019, р/р 3118106700010, код платежу- 21081100( символ звітності 106) штраф в розмірі 15000 грн. 00 коп., пеню в розмірі 12825 грн. 00 коп., видати наказ позивачу;

- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006 ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - державне мито в сумі 278 грн. 25 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній ДПІ у м.Луганську;

- в доход Державного бюджету України витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. на р/р 31217264700006 ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКППО 24046582, код бюджетної класифікації22050003, символ звітності банку 095; видати наказ Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –07.12.2010.

Суддя                                                             Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева