Ухвала суду № 126951504, 30.04.2025, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2491/25

(2-з/199/64/25)

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30 квітня 2025 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Кошля А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чернишов Глеб Валентинович звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 540163, 32 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 100000 грн. та понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

28.04.2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на житловий будинок загальною площею 45,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ). В обґрунтування заяви зазначено, що в проваджені суду перебуває справа про стягнення з відповідача матеріальної шкоди спричиненої внаслідок ДТП, проте відповідач не вчиняю дій спрямованих на відшкодування спричиненої шкоди, ухиляється від спілкування, ігнорує судові засідання. З метою уникнення ймовірного порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову просить накласти арешт на нерухоме майно відповідача шляхом заборони вчинення дій направлених на його відчуження.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що така заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та шляхом заборони вчиняти певні дії.

Як роз`яснено в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно долучених до заяви відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… ОСОБА_3 є власником житлового будинку, з господарчими будівлями та спорудами загальною площею 45,4 кв., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту із забороною вчиняти дії щодо відчуження житлового будинку з господарчимибудівлями таспорудами, загальною площею 45,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ), оскільки у випадку вчинення відповідних дій існує ризик виникнення труднощів щодо виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Зазначений вид забезпечення позову відповідає вимогам ст.150 ЦПК України, є співмірним із заявленими позовними вимогами та гарантує виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Разом із зазначеним, суд вважає за необхідне вказати, що доводи, наведені в даній ухвалі про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, жодним чином не свідчать про доведеність позовних вимог, що в цілому підлягає перевірці та оцінці під час розгляду та вирішення справи по суті.

Оскільки згідно із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, накладення арешту на майно не порушує прав володіння та користування вказаним майном і такий захід забезпечення підлягає скасуванню у разі відмови позивачу в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.149-153,260 ЦПК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинокзгосподарчими будівлямита спорудами, загальною площею 45,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:645080812101, та належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом заборони його відчуження.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня постановлення ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя А.О. Кошля

30.04.2025