Ухвала суду № 126945234, 29.04.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

29.04.2025 м. ДніпроСправа № 904/672/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Пинязевицький кар`єр", м. Дніпро

про стягнення 711 171,99грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Майнінг Сервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Пинязевицький кар`єр" заборгованість у розмірі 711 171,99грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №7 від 21 серпня 2017 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 10 667,58грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 справу №904/672/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Після надходження до суду заяв по суті справи у суду виникла необхідність отримання від учасників справи пояснень щодо предмета спору, що зумовило необхідність виклику представників сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 11.04.2025 призначено судове засідання на 29.04.2025; викликано у судове засідання представника позивача для надання пояснень щодо розрахунку суми курсової різниці.

Відповідач у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалу суду від 11.04.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 11.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 91 том 2).

У судовому засіданні представник позивача оголосила усне клопотання про залишення без розгляду вимоги про стягнення курсової різниці. Також, представником було зазначено, що розрахунок та докази понесених витрат на правову допомогу будуть надані до суду протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено основні засади (принципи) господарського судочинства, якими, зокрема, є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, другої ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд з метою належного виконання свого процесуального обов`язку щодо розгляду справи по суті, керується п.10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується із ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є також розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи по суті в межах розумного строку.

Керуючись статтями 2, 13, 114, 176, 232 - 235, 248, 250 - 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Продовжити розгляд справи №904/672/25 в межах розумного строку.

Справа розглядатиметься у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвала набирає законної сили 29.04.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва