Рішення № 12694146, 01.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.12.10 р.                     Справа № 38/209                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістик Гарант” м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства “Донецький центр НіК” м.Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 42 813,68грн., пені у розмірі 848,06грн. та 3 % річних у розмірі 158,35грн. , а всього 43 820,09грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Белінська О.А. – за дов.№б/н від 18.10.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Логістик Гарант” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства “Донецький центр НіК” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 42 813,68грн., пені у розмірі 848,06грн. та 3 % річних у розмірі 158,35грн., а всього 43 820,09грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки нафтопродуктів №012/1106/10ЛГ від 11.06.2010р. з додатками №№1,2,3,4,5, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, докази часткової оплати відповідачем поставленої продукції, акт звірки розрахунків, розрахунок ціни позову, невиконання відповідачем своїх зобов’язань, правовстановлюючі документи тощо.

14.10.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/5112 від 08.10.2010р., з якого вбачається, що Приватне підприємство Донецький центр „НІК” станом на 08.10.2010р. (ідентифікаційний код 32476565) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 83003, м. Донецьк, Калінінський р-н, вул.Капітана Ратнікова, буд.10. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

09.11.2010р. позивач надав суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості, видаткові накладні, виписки особового рахунку. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

26.11.2010р. позивач надав суду пояснення до позовної заяви №11-26-10 від 26.11.2010р., в яких просить суд стягнути з відповідача 42 813,68грн. – основний борг, 848,06грн.- пеню, 158,35грн.- 3% річних.

Пояснення та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

01.12.2010р. позивач надав суду супровідний лист, яким просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Супровідний лист та додані до нього документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою “вручено уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю представлення додаткових документів.

Перед початком розгляду справи по суті позивач був ознайомлений з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          11.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістик Гарант” (за договором – постачальник, далі - позивач) та Приватним підприємством “Донецький центр НіК” м.Донецьк (за договором – покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №012/1106/10ЛГ (далі по тексту - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов’язався передати у узгоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, нафтопродукти, асортимент, кількість, ціна, умови поставки, які зазначаються у додатках до договору і складаються на кожну окрему поставку товару, а також є невід’ємною частиною договору.

Розділом 2 договору сторони визначили умови і строки поставки, порядок прийому.

Так, пунктом 2.1 договору встановлено, що товар постачається узгодженими партіями, відповідно з додатками до договору, а також замовленнями покупця на поставку той або іншої партії товару.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Покупець зобов’язаний оплатити повну вартість товару (в тому числі ПДВ) визначену у відповідних додатках до договору, а також у накладних документах на товар (видаткові накладні, акти прийому-передачі), не пізніше останнього дня строку відстрочки наданої покупцю відповідно з додатками до договору на дану партію товару (п.3.1).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.3).

Підсумкові розрахунки сторін відповідно до акту звірки повинні бути проведені сторонами не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін (п.3.5).

Пунктом 3.6 договору встановлено, що грошові кошти, отримані від покупця у рамках дії договору первісно направляються на погашення заборгованості (у випадку наявності) і оплату штрафних санкцій, застосованих до покупця, незалежно від призначення платежу.

Розділом 4 договору визначена відповідальність сторін.

У випадку несвоєчасної оплати (несплати), а також порушення п.3.5 договору, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочки, діючій у період за який нараховується пеня від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару, а також зобов’язується сплатити відсотки річних у розмірі 5% від суми неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за повний період нарахування прострочки платежу (п.4.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р., а в частині грошових зобов’язань - до повного виконання (п.7.1 договору).

Договір з додатками підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Суд вважає договір поставки нафтопродуктів №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Додатком №1 від 11.06.2010р. до договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р. сторони визначили найменування товару, якість, кількість, ціну без ПДВ та вартість товару. Так, за додатком №1 загальна сума товару є 42612,90грн. Крім того, додатком №1 сторони визначили умови оплати – кількість днів відстрочки оплати товару – 1 календарний день, з моменту поставки товару та умови оплати: покупець зобов’язується оплатити постачальнику загальну вартість товару, зазначену у п.2 додатку у розмірі 100% відповідно з п.3.1 договору, а також п.3 додатку до договору.

Додатком №2 від 17.06.2010р. до договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р. сторони визначили найменування товару, якість, кількість, ціну без ПДВ та вартість товару. Так, за додатком №2 загальна сума товару є 50449,50грн. Крім того, додатком №2 сторони визначили умови оплати – кількість днів відстрочки оплати товару – 1 календарний день, з моменту поставки товару та умови оплати: покупець зобов’язується оплатити постачальнику загальну вартість товару, зазначену у п.2 додатку у розмірі 100% відповідно з п.3.1 договору, а також п.3 додатку до договору.

Додатком №3 від 17.06.2010р. до договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р. сторони визначили найменування товару, якість, кількість, ціну без ПДВ та вартість товару. Так, за додатком №3 загальна сума товару є 42612,90грн. Крім того, додатком №3 сторони визначили умови оплати – кількість днів відстрочки оплати товару – 1 календарний день, з моменту поставки товару та умови оплати: покупець зобов’язується оплатити постачальнику загальну вартість товару, зазначену у п.2 додатку у розмірі 100% відповідно з п.3.1 договору, а також п.3 додатку до договору.

Додатком №4 від 22.06.2010р. до договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р. сторони визначили найменування товару, якість, кількість, ціну без ПДВ та вартість товару. Так, за додатком №4 загальна сума товару є 43227,14грн. Крім того, додатком №4 сторони визначили умови оплати – кількість днів відстрочки оплати товару – 1 календарний день, з моменту поставки товару та умови оплати: покупець зобов’язується оплатити постачальнику загальну вартість товару, зазначену у п.2 додатку у розмірі 100% відповідно з п.3.1, а також п.3 додатку до договору.

Додатком №5 від 23.06.2010р. до договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р. сторони визначили найменування товару, якість, кількість, ціну без ПДВ та вартість товару. Так, за додатком №5 загальна сума товару є 43227,14грн. Крім того, додатком №5 сторони визначили умови оплати – кількість днів відстрочки оплати товару – 1 календарний день, з моменту поставки товару та умови оплати: покупець зобов’язується оплатити постачальнику загальну вартість товару, зазначену у п.2 додатку у розмірі 100% відповідно з п.3.1 договору, а також п.3 додатку до договору.

На виконання умов договору та додатків №1,2,3,4,5, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковими накладними №ЛГ-0000 442 від 11.06.2010р. на суму 42612,90грн., №ЛГ-0000472 від 17.06.2010р. на суму 42612,90грн., №ЛГ-0000473 від 17.06.2010р. на суму 50449,50грн., №ЛГ-0000489 від 22.06.2010р. на суму 43227,14грн. №ЛГ-0000511 від 23.06.2010р. на суму 43227,14грн., які містяться у матеріалах справи.

Також, позивачем було поставлено відповідачу товар по накладній №ЛГ-0000559 від 02.07.2010р. на суму 45684,10грн., але вказана поставка не була узгоджена сторонами відповідно до умов договору, шляхом підписання відповідного додатку.

Всього, відповідно до видаткових накладних, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 267 813,68грн.

Вказані видаткові накладні мають посилання на договір поставки №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р., тобто постачання товару відповідачу здійснювалось позивачем на підставі договору поставки №012/1106/10-ЛГ від 11.06.2010р.

Факт отримання відповідачем товару по вищезазначеним накладним підтверджується підписом на вказаних накладних уповноважених представників відповідача та печатками підприємства. Повноваження осіб які приймали поставлену продукцію з боку відповідача підтверджуються копіями довіреностей на отримання товару, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 225000,00грн., що підтверджено банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Оскільки відповідач не в повному обсязі здійснив оплату отриманого товару, у нього виникла заборгованість у розмірі 42 813,68грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Факт наявності вказаної заборгованості також підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту звірки розрахунків за серпень 2010р. станом на 31.08.2010р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 848,06грн. та 3% річних у розмірі 158,35грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки нафтопродуктів №012/1106/10ЛГ від 11.06.2010р. з додатками, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, докази часткової оплати відповідачем поставленої продукції, акт звірки розрахунків, розрахунок ціни позову, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач у судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити повну вартість товару (в тому числі ПДВ) визначену у відповідних додатках до договору, а також у накладних документах на товар (видаткові накладні, акти прийому-передачі), не пізніше останнього дня строку відстрочки наданої покупцю відповідно з додатками до договору на дану партію товару.

Підсумкові розрахунки сторін відповідно до акту звірки повинні бути проведені сторонами не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін (п.3.5).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту звірки розрахунків станом на 31.08.2010р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств заборгованість відповідача перед позивачем складає 42 813,68грн.

Відповідач зобов’язання щодо оплати отриманого товару в строки обумовлені п.3.5 договору не виконав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 42 813,68грн. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором поставки нафтопродуктів №А-012/1106/10 ЛГ від 11.06.2010р., (п.4.1) передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати (несплати), а також порушення п.3.5 договору, покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочки, діючій у період за який нараховується пеня від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Позивач з посиланням на п.4.1 Договору просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.07.2010р. по 06.09.2010р. включно, в розмірі 848,06грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ діючу у період нарахування.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що позивачем не вірно визначений період нарахування пені.

Відповідно до Пунктом 3.1 договору, покупець зобов’язаний оплатити повну вартість товару (в тому числі ПДВ) визначену у відповідних додатках до договору, а також у накладних документах на товар (видаткові накладні, акти прийому-передачі), не пізніше останнього дня строку відстрочки наданої покупцю відповідно з додатками до договору на дану партію товару.

Судом встановлено, поставка товару відповідачу по накладній №ЛГ-0000559 від 02.07.2010р. була здійснена позивачем в межах договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10ЛГ від 11.06.2010р. Проте, вказана поставка не була узгоджена сторонами відповідно до умов договору, шляхом підписання відповідного додатку.

Відповідно до п.3.5 договору поставки нафтопродуктів №012/1106/10ЛГ від 11.06.2010р., підсумкові розрахунки сторін відповідно до акту звірки повинні бути проведені сторонами не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін.

Таким чином, обов’язок оплатити отриманий товар виникає у відповідача не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання акту звірки розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, акт звірки розрахунків за серпень 2010р., підписаний сторонами та скріплений печатками 31.08.2010р. Тобто, обов’язок оплатити поставлений товар виник у відповідача з 04.09.2010р.

З огляду на викладене, нарахування пені повинно здійснюватись позивачем з 04.09.2010р.

Здійснивши перерахунок пені за період з 04.09.2010р. по 06.09.2010р. включно, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 54,54грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи висновок суду щодо виникнення у відповідача обов’язку оплатити поставлений товар, суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 04.09.2010р. по 06.09.2010р.

Відповідно до здійсненого судом перерахунку розмір 3% річних, який підлягає стягненню становить 10,56грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних суд задовольняє частково.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються пропорційно задоволених вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 216, 218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістик Гарант” м.Донецьк до Приватного підприємства “Донецький центр НіК” м.Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 42 813,68грн., пені у розмірі 848,06грн. та 3 % річних у розмірі 158,35грн., а всього 43 820,09грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Донецький центр НіК” м.Донецьк (83003, м.Донецьк, вул. Капітана Ратнікова,10, ЄДРПОУ 32476565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістик Гарант” м.Донецьк (юридична адреса: 83058, м.Донецьк, вул.Бессарабська,21, поштова адреса: 83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, офіс 501, п/р 26005310010101 в ФАБ “Південний” м.Донецьк, МФО 377012, ЄДРПОУ 35886620) суму основного боргу у розмірі 42 813,68грн., пеню у розмірі 54,54грн. та 3 % річних у розмірі 10,56грн., державне мито у розмірі 428,79грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 230,93 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.12.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2010р.

Суддя