Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/25663/22
Провадження № 2/761/6748/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Представник АТ КБ «Приватбанк» (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, згідно якого просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), на користь АТ КБ «Приватбанк» 3% річних від простроченої суми за кредитним договором № К2НСА800000382 від 07.03.2008 року у розмірі 22 348.67 грн, та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) 07.03.2008 року уклали кредитний договір К2НСА800000382 (надалі - Договір). Згідно договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати Відповідачу кредит у розмірі 10 818,76 доларів США на термін до 06.03.2013 р., а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами а строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним Договором не виконав. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до приватного нотаріуса з заявою про стягнення заборгованості з Відповідача. 09.10.2017 року приватним нотаріусом було винесено виконавчий напис про стягнення заборгованості з Відповідача. Оскільки, з Відповідача було стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана у виконавчому написі від 09.10.2017 року, тобто за період з 07.03.2008 року по 14.08.2017 року, то за період після винесення виконавчого напису від 09.10.2017 року, з 10.12.2017 по 20.11.2021 року Відповідач має заборгованість у розмірі 845.26 доларів США, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року було задоволено позовні вимоги.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року було скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року.
19 лютого 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просив відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подала відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом було встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 07 березня 2008 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) було укладено кредитний договір К2НСА800000382 (надалі - Договір).
Згідно договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов`язався надати Відповідачу кредит у розмірі 10 818,76 доларів США на термін до 06.03.2013 р., а Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами а строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.
09 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було винесено виконавчий напис № 9703 про стягнення заборгованості у розмірі 58 051 доларів США 14 центів, що за курсом НБУ станом 14.08.2017 року становить 1 491 665 гривень 32 копійок з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана у виконавчому написі від 09.10.2017 року, тобто за період з 07.03.2008 року по 14.08.2017 року.
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитним коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (пеня, штрафи), порукою, гарантією, заставою, тощо, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно до ч, 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/І5672/16-ц, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і З % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.
У наведеній постанові колегія суддів Великої Палати Верховного Суду погодилась з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 та 27 квітня 2018 року у справах 910/16945/14 та № 908/1394/17, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справах № 905/2324/17 та № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18, про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову
На момент розгляду справи вбачається, що виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 09.10.2017 року за №9703 про стягнення заборгованості з Відповідача не скасований.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних від простроченої суми за кредитним договором № К2НСА800000382 від 07.03.2008 року у розмірі 845 доларів США 26 центів, що за курсом 26.44 відповідно до службового розпорядження НБУ від 20.11.2021 року складає 22 348.67 грн.
Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 481,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 611, 624, 625, 629, 634, 1054 ЦК України, ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 3% річних від простроченої суми за кредитним договором № К2НСА800000382 від 07.03.2008 року у розмірі 22 348.67 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 2 481,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя:
Судове рішення № 126940490, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 29.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/25663/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: