Рішення № 12693628, 06.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.10р.Справа № 8/214-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Трейд" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (м. Підгороднє, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № ВП-30860 від 01.03.2010р. у загальному розмірі 322 325,12 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Корінчук В.В. - представник (дов. б/№ від 26.10.10р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Трейд" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вега Прім" (далі-відповідач), з урахуванням уточнення позовних вимог, стягнення заборгованості за договором поставки № ВП-30860 від 01.03.2010р. у загальному розмірі 322 325,12 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 303 958,53 грн. - основний борг, 8 002,85 грн. - пеня, 8 814,80 грн. - інфляційні втрати та 1 548,94 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ВП-30860 від 01.03.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.09.2009р.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.03.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ВП-30860 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар в строки, обумовлені договором, відповідно до замовлення, яке є невід'ємною частиною договору, а відповідач прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до договору "Додаткові умови", який є невід'ємною частиною договору. Асортимент та ціна товару узгоджується у специфікаціях до договору. Специфікація затверджується сторонами у встановленій формі та є невід'ємною частиною договору. (п. 1.1. договору).

На виконання договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу, відповідно до видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи (том 1 а.с. 57-150, том 2 а.с. 1-150, том 3 а.с. 1-136).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що відповідач здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк, встановлений сторонами в пункті 6 Додатку № 4 до договору «Додаткові умови», згідно з яким відповідач здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача за проданий товар кожні 30 календарних днів.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 303 958,53 грн.

Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з пропозицією як повернути нереалізований товар, так і в досудовому порядку оплатити поставлений товар, шляхом підписання графіку погашення боргу тощо. Вказані пропозиції направлялись позивачем як на юридичну адресу відповідача - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м.Підгородне, вул. Пушкіна, буд.6, так і на адресу фактичного місцезнаходження - м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова, буд 12. Направлення вказаних пропозицій підтверджується поштовими чеками та повідомленнями про вручення листів відповідачу.

Зокрема, 31.08.10 позивачем на юридичну та фактичну адреси відповідача було направлено листи з проханням повернути позивачу товар, поставлений останнім за договором, який не був нереалізований відповідачем. Вказані листи були отримані відповідачем 14.09.10р. та 07.09.10р. відповідно, про що свідчать повідомлення про вручення поштовго відправлення.

Відповідачем, в свою чергу в період з 14.10.10р. по 01.11.10р. було повернуто позивачу поставлений останнім товар на загальну суму 9 249,56 грн., що підтверджується накладними на повернення товару.

Таким чином, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 303 958,53 грн.

Крім того, позивачем 04.11.10р. на юридичну та фактичну адреси відповідача було направлено вимогу про сплату боргу, яка була отримана останнім 05.11.10р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказані вимоги направлялись позивачем на підставі ст. 530 ЦК України, оскільки строк виконання відповідачем зобов’язання, зокрема, оплати товару, договором не встановлений, а у відповідності зі ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно п. 8.9. договору, у випадку прострочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору № ВП-30860 від 01.03.2010 року становить 8 002,85 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 8 814,80 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 1 548,94 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 303 958,53 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться акт звірки взаємних розрахунків з 01.07.10 по 31.07.10, підписаний позивачем та відповідачем, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 313 208, 09 грн. В подальшому відповідач частково повернув нереалізований товар, у зв'язку з чим сума основного боргу зменшилась та стала складати 303 958,53 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 303 958,53 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також пеня, інфляційні втрати, а також три проценти річних від простроченої суми.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 303 958,53 грн. грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати за період з 15.09.2010р. по 15.11.2010р. у розмірі 8 814,80 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.09.2010р. по 15.11.2010р. у розмірі 1 548,94 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 8 814,80 грн. та 1 548,94 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Згідно п. 8.9. договору, у випадку прострочки оплати товару позивач стягує з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочки платежу.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 8.9. договору поставки позивачем була нарахована пеня за період з 15.09.2010р. по 15.11.2010р. у розмірі 8 002,85 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 8 002,85 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Прім" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Пушкіна, 6; код ЄДРПОУ 33669196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Трейд" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5; код ЄДРПОУ 35760113) - 303 958 грн. 53 коп. основного боргу, 8 814 грн. 80 коп. інфляційних втрат, 1 548 грн. 94 коп. трьох відсотків річних, 8 002 грн. 85 коп. пені, 3 223 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін