Постанова № 12692909, 19.11.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4827/10/2370 19.11.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі судового засідання Лисенко С.С.,

за участю: представника позивача Зверева Є.В. за довіреністю,

представника відповідача Железнякової Л.М. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Будівельна компанія «Мідас»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася державна податкова інспекція у місті Черкаси із позовною заявою, в якій просить стягнути за рахунок активів з приватного підприємства «Будівельна компанія «Мідас»податковий борг в сумі 2317 грн. 61 коп.

В позовній заяві позивач зазначає, що в порушення податкового законодавства відповідач не сплачує належну до сплати суму податку на додану вартість у встановлений Законом термін і тому, станом на 14.09.2010 року має заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2317 грн. 61 коп., а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав та просив вирішити спір на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, а також вивчивши та дослідивши всі наявні матеріали даної адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Будівельна компанія «Мідас»згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 15.09.2010 р., зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.02.2005 р., ідентифікаційний код 33363403 та перебуває на обліку в державній податковій інспекції міста Черкаси як платник податків, зборів та інших обовязкових платежів.

Згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон 2181-ІІІ), контролюючими органами та органами стягнення податків та зборів (обов`язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є податкові органи.

Відповідно до статті 67 Конституції України, статті 44 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»субєкти підприємницької діяльності зобовязані сплачувати податки і збори, у встановлені законом терміни.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 цього Закону є особа-суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпункт 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом для нарахування податку на додану вартість є один календарний місяць.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування, установлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, в свою чергу передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість № 172384 від 20.08.2009 року на суму 633 грн. 00 коп. термін сплати який настав 31.08.2009 року, в якій він самостійно узгодив свої податкові зобовязання.

Згідно пунктів 1.2-1.4 статті 1 Закону № 2181-III, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації та не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 5.3.1 та 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ (Закон №2181) відповідач як платник податків і зборів зобовязаний самостійно сплачувати суми податкових зобовязань, визначених податковими деклараціями, та податковими повідомленнями-рішеннями.

Отже, вивчивши матеріали справи судом було встановлено, що податковим органом була проведена перевірка та складені акти про порушення строків подачі звітів, розрахунків та інших податкових документів від 23.09.2009р. № 6912/15-210 за не подання декларації з ПДВ за серпень 2009 року по строку 21.09.2009р., від 18.11.2009р. № 7950/15-210 за не подання декларації з ПДВ за вересень 2009 року по строку 21.10.2009р., за жовтень 2009 року по строку 20.11.2009р., від 23.12.2009р. № 9069/15-210 за не подання декларації з ПДВ за листопад 2009р. по строку 21.12.2009р., від 10.02.2010р. № 698/15-210 за неподання декларації з ПДВ за грудень 2009 року по строку 20.01.2010р., від 26.02.2010р. № 1283/15-210 за неподання декларації з ПДВ за січень 2010 року по строку 22.02.2010р., від 08.04.2010 р. № 2481/15-2/33363403 за неподання декларації з ПДВ за лютий 2010р. по строку 22.03.2010р., від 22.04.2010р. № 2654/15-2/33364303 за неподання декларації з ПДВ за березень 2010 року по строку 20.04.2010р., від 03.06.2010р. № 3573/15-2/33363403 за неподання декларації з ПДВ за квітень 2010 року по строку 20.05.2010р., від 23.06.2010р. № 4002/15-2/33363403 за неподання декларації з ПДВ за травень 2010 року по строку 21.06.2010р., внаслідок чого встановлено порушення вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону 2181-ІІІ.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 визначено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Податковим органом складено акт щодо перевірки дотримання граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобовязання від 21.09.2009 р. № 6853/15-210, за несвоєчасне подання платіжного доручення на сплату ПДВ за червень 2009 р. на суму 444 грн. 00 коп. по строку 30.07.2009 р., фактично поданого 20.08.2009 р. Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону 2181-ІІІ.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену сумі податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.

Згідно актів перевірки, державною податковою інспекцією у місті Черкаси винесені податкові повідомлення рішення, де визначено суму податкового зобовязання:

- податкове повідомлення-рішення № 0015741502/0 від 21.09.2009р. на суму 44 грн. 40 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0016001502/0 від 24.09.2009р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0019351502/0 від 18.11.2009р. на суму 340 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0021271502/0 від 23.12.2009р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0002101502/0 від 11.02.2010р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0003271502/0 від 26.02.2010р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0005481502/0 від 08.04.2010р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0006091502/0 від 23.04.2010р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0008431502/0 від 07.06.2010р. на суму 170 грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення № 0009121502/0 від 23.06.2010р. на суму 170 грн. 00 коп.

Вище вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу поштою рекомендованим листом, проте конверт був повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Посадовими особами на підставі підпункту 4.9 пункту 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.07.2001р. № 567/5758 складено акти у звязку з неможливістю вручення платнику податків приватному підприємству «Будівельна компанія «Мідас»вище вказаних податкових повідомлень рішень № 306/15-210 від 12.11.2009 р., № 47/15-210 від 10.03.2010р., № 68/15-210 від 05.05.2010 р., № 86/15-232 від 22.06.2010 р., № 102/15-232 від 20.08.2010 р.,по причині закінчення терміну зберігання. Згідно актів податкові повідомлення розміщенні на дошку оголошень 05.11.2009 р., 28.01.2010 р., 13.04.2010 р., 10.06.2010 р., 10.08.201 0р.. відповідно.

Відповідно до підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до підпунктів «а»та «б»пункту 6.2.3 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ, позивачем вжито всі передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості, а саме: направлено першу податкову вимогу № 1/2278 від 07.09.2009 р. та другу податкову вимогу № 2/53 від 11.01.2010 р.

Зазначені податкові вимоги надіслані відповідачу, але у звязку з неможливістю їх вручення були розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти позивача від 11.12.2009 р. № 613 та 29.01.2010 р. № 37.

Відповідно до підпункту 8.2.1. пункту 8.2 статті 8 Закону № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, суми податкового зобовязання, визначеної контролюючим органом, з дня, наступного за останнім днем граничного строку погашення, визначеного у податковому повідомленні.

21.09.2009 р. позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів приватного підприємства «Будівельної компанії «Мідас», номер 9073503.

10.03.2010 р. заступником начальника державної податкової інспекції у місті Черкаси винесено рішення № 206/24-109 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно зворотнього боку облікової картки платника станом на 14.09.2010 р., податковий борг відповідача складає 2317 грн. 61 коп. яка підлягає до стягнення, про що також свідчить розрахунок суми податкового боргу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованою та законною вимогу державної податкової інспекції у місті Черкаси про стягнення податкового боргу в сумі 2317 грн. 61 коп., а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 159-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у місті Черкаси до приватного підприємства «Будівельна компанія «Мідас»про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Будівельна компанія «Мідас», ідентифікаційний код 33363403 на користь бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси за рахунок активів податковий борг в сумі 2317(дві тисячі триста сімнадцять) грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 26 листопада 2010 року.

СуддяС.М. Гарань