Рішення № 126928411, 28.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21506/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 08.07.2024 надійшла позовна заява представника Департаменту патрульної поліції Павлюк Анастасії Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції заборгованість за надмірно нараховану частину чергової оплачуваної відпустки за невідпрацьовану частину 2021 року у розмірі 5342,62 грн (п`ять тисяч триста сорок дві гривні шістдесят дві копійки).

В обґрунтування позову зазначила, що 16.10.2018 ОСОБА_2 Наказом Департаменту патрульної поліції від 16.10.2018 №988 о/с прийнята на службу в поліцію за конкурсом та призначена з 16 жовтня 2018 року поліцейським роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції. Відповідно до Наказу Департаменту патрульної поліції по особовому складу № 65 о/с від 21.02.2021 року Відповідачу надано щорічну чергову оплачуваної відпустку строком з 01 лютого 2021 року по 02 березня 2021 року. Тобто, Відповідачу надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2021 рік згідно з вимогами частини першої статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» у кількості 30 діб. Наказом Департаменту патрульної поліції від 09.03.2021 № 199 о/с внесено зміни в обліково-реєстраційні документи ОСОБА_3 , надалі вважати її за прізвищем ОСОБА_4 . Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.07.2021 № 602 о/с Відповідача з 14 липня 2021 року призначено інспектором взводу №2 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції. Наказом Департаменту патрульної поліції від 12.07.2021 № 604 о/с Відповідачу надано додаткову відпустку без збереження грошового забезпечення для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 15 липня 2021 року до 19 травня 2024 року. Відповідно до Наказу Департаменту патрульної поліції від 02.05.2024 № 765 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції звільнено зі служби на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 08 травня 2024 року. Відповідно до Наказу Департаменту патрульної поліції від 02.05.2024 № 765 о/с надмірно нарахована частина щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року становить 15 діб. Відповідачеві було надано щорічну чергову оплачувану відпустку за 2021 рік та ним використану у кількості 30 діб, однак, відпрацьовано у 2021 році було за 15 днів відпустки

26.12.2024 до суду надійшла (вхід.78344/24) відповідь Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України, на запит суду щодо місця реєстрації відповідача і повідомлено, що ОСОБА_1 станом на 11.01.2023 значиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06.01.2025 ухвалою судді позовну заяву позивача залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн; надсилання позовної заяви з додатками відповідачу та надання доказів на підтвердження надсилання; надання належним чином завірених копій документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

20 січня 2025 року ухвалою судді позивачу було продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

17.02.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ст.262 КАС України.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 16.10.2018 №988 о/с «По особовому складу» (а.с.12), ОСОБА_3 прийнято на службу в поліції за конкурсом та призначено з 16.10.2018 поліцейським роти №4 батальйону.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 21.01.2021 №65 о/с «Про відпустки» (а.с.11), наказано надати основну та додаткову за стаж служби в поліції щорічні чергові оплачу вальні відпустки (поліцейським) за 2021 рік: молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , поліцейському взводу №1 роти №4 батальйону, основну відпустку тривалістю 30 діб, з 01 лютого до 02 березня 2021 року.

Відповідно до копію свідоцтв про укладення шлюбу (а.с.19), 08.01.2021 ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », про що наказом від 09.03.2021 №199 о/с (а.с.21) внесено зміни в її обліково-реєстраційні документи.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 12.07.2021 №602 о/с «По особовому складу» (а.с.15) наказано призначити молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектором взводу №2 роти №2 батальйону.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 12.07.2021 №604 о/с «Про відпустки» (а.с.13) наказано надати додаткову відпустку без збереження грошового забезпечення для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 з 15.07.2021 по 19.05.2024. щорічна чергова основна оплачувана відпустка за 2021 рік тривалістю 30 діб використана.

Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції від 02.05.2024 №765 о/с «По особовому складу» (а.с.14), наказано звільнити зі служби в поліції ОСОБА_1 з 08.05.2024 з відрахуванням грошового забезпечення за 15 діб надмірно нарахованої частини щорічної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року.

Згідно з розрахунком надмірно нарахованого грошового забезпечення за невідпрацьований час у місяці звільнення (а.с.23), надмірно використана відпустка ОСОБА_1 у 2021 році становить 15 календарних днів; нараховано 5422,98 грн та, з урахуванням утриманих податків та зборів, заборгованість перед Департаментом патрульної поліції становить 5342,62 грн.

З метою стягнення надмірно стягнутих грошових коштів, Департамент патрульної поліції звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання служби в поліції визначено статтею 60 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої, частини другої статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

Частиною четвертою статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

При цьому пунктом 7 частини першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.

Частинами другою та третьою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Згідно з частиною дев`ятою статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

Пунктом 15 Розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок № 260), передбачено, що при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Відповідно до абзацу 6 пункту 8 Розділу ІІІ Порядку № 260 при звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачу надано частину основної відпустки тривалістю 30 діб з 01.02.2021 по 02.03.2021.

Таким чином, відповідач використав основну оплачувану відпустку за 2021 рік у повному обсязі (30 діб) та надано додаткову відпустку без збереження грошового забезпечення з 15.07.2021 по 19.05.2024.

Після чого, відповідача, відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», звільнено зі служби в поліції з 08.05.2024, із відрахуванням грошового забезпечення за 15 діб надмірно нарахованої чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.

З наданого позивачем розрахунку надмірно нарахованого грошового забезпечення за невідпрацьований час, який наданий управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції встановлено розмір відшкодування грошових коштів за надмірно нараховану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року, з урахуванням проведених відрахувань з грошового забезпечення відповідача, складає 5342,62 грн.

Таким чином, відпустка була надана відповідачу наперед за не відпрацьований період, оскільки відповідач був звільнений, про що видано відповідний наказ в якому зазначено про необхідність відрахуванням грошового забезпечення за 15 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини 2021 року.

Проте утриманих коштів не вистачило на повне покриття заборгованості, та на даний час залишилася заборгованість відповідача перед Департаментом патрульної поліції в сумі 5342,62 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування за надмірно використану частину чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року у розмірі 5342,62 грн.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції заборгованість за надмірно нараховану частину чергової оплачуваної відпустки за невідпрацьовану частину 2021 року у розмірі 5342,62 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста,буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646);

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА