Рішення № 126928272, 28.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8690/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 21.02.2025 позовна заява ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн;

2. Зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 340 650 грн, з яких: посадовий оклад (50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25) становить 189 250 грн; доплата за вислугу років (80%) 151 400 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Вищої ради правосуддя № 2010/0/15-24 від 02 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду №34-ос/с від 02 липня 2024 року ОСОБА_1 відраховано зі штату суду. 27.02.2025 позивачка звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду та просила видати довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням діючого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законодавством України станом на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн. 03.03.2025 П`ятим апеляційним адміністративним судом видано довідку № 145 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці. Однак, зі змісту даної довідки вбачається, що станом на 01.01.2025 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні, перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, була обчислена відповідачем із застосуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн, а не у розмірі 3028,00 грн, як просила позивачка, та як це встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

27.03.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі.

03.04.2024 до суду (вх.№ЕС/31268/25) від П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що у нього відсутні підстави для видачі довідки про розмір суддівської винагороди із посадового окладу, не встановленого затвердженим штатним розписом на 2025 рік, а відтак й дії відповідача не є протиправними.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 02.07.2024 №2010/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» (а.с.24-26), наказу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 №34-ос/с (а.с.27), ОСОБА_1 є суддею у відставці.

На заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 (а.с.30), П`ятий апеляційний адміністративний суд надав довідку про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2025 (а.с.31), відповідно до якої суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 236475,00 грн, у т.ч.: посадовий оклад 131375,00 грн (з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25), доплата за вислугу років 105100,00 грн (80%).

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулася до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану справу суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України «Про судоустрій і статус суддів») гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частинами 3, 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2 статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (що за рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020 діє у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України») базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум», відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01.01.2021 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, введено такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102,00 грн.

Такі ж норми щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн) наявні й в законах України «Про Державний бюджет на 2022 рік», «Про Державний бюджет на 2023 рік», «Про Державний бюджет на 2024 рік» та «Про Державний бюджет на 2025 рік».

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суд зауважує, що зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у 2025 році, а також у Закон України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.

Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру судді». При цьому судді також цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.

Крім того, суд звертає увагу, що Закон України «Про Державний бюджет» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.

Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.07.2023 у справі 240/3795/22, від 02.08.2023 у справі №560/5597/22 та від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.

Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку №3-1.

Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, позивач має право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання у належному розмірі, а згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться пенсійним органом на підставі довідки про суддівську винагороду, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці), або за зверненням судді у відставці.

У спірному випадку позивач зверталася до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою, в якій просила видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено у розмірі 3028 грн. Однак фактично у цьому їй було відмовлено.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо права на отримання та надіслання до пенсійного органу оновлених довідок станом на 01.01.2025 для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань П`ятого апеляційного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Зобов`язати П`ятий апеляційний адміністративний суд видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розраховану на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» із застосуванням встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Стягнути з П`ятого апеляційного адміністративного суду за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач П`ятий апеляційний адміністративний суд (65039, м. Одеса, проспект Лесі Українки, б 19/21, код ЄДРПОУ 42261436).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА