Ухвала суду № 126928061, 28.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12127/25

УХВАЛА

28 квітня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановлені позивачу надбавки за вислугу 27 років у розмірі 50 відсотків посадового окладу на день звільнення із військової служби 28.09.2018 року та невнесення відповідних змін у нормативно-правовий акт (Наказ);

- зобов`язати відповідача встановити позивачу надбавку за вислугу 27 років у розмірі 50 відсотків посадового окладу на день звільнення із військової служби 28.09.2018 року та внести відповідні зміни у нормативно-правовий акт (Наказ);

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру грошового забезпечення позивача станом на 29.09.2018 при встановленні пенсії розміру надбавки за вислугу років;

- зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.09.2018 в якої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, вказати розмір: станом на 29.09.2018 надбавка за вислугу років -50% посадового окладу;

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу в довідках № 21/3-9/878-241 від 13.05.2024 про розмір грошового забезпечення позивача станом 01.01.2021, № 21/3-9/878-428 від 17.11.2023 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022, за № 21/3-9/878-429 від 17.11.2023 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії розміру надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії;

- зобов`язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, вказати розміри: станом на 01.01.2021 надбавка за вислугу років -50% посадового окладу, надбавка за особливості проходження служби - 95% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання, станом на 01.01.2022 надбавка за вислугу років - 50% посадового окладу, надбавка за особливості проходження служби - 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та премія - 77% посадового окладу, станом на 01.01.2023 надбавка за вислугу років - 50% посадового окладу, надбавка за особливості проходження служби - 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та премія - 177% посадового окладу.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на матеріали позову, ОСОБА_1 звільнений у запас Служби безпеки України (далі СБУ ) на підставі наказу СБУ №1252-ос від 28.09.2018 року та з З 29.09.2018 року перебуває на обліку у Головному управлінні пенсійного фонду України в Одеській області.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 у справі № 420/9664/23 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі № 420/14330/23 відповідач виготовив довідки від 17.11.2023 № 21/3-9/878-429 і № 21/3-9/878-428, від 13.05.2024 № 21/3- 9/878-240 і № 21/3-9/878-241, в яких вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023. Проте розміри окремих складових забезпечення, що зазначені у вказаних довідках не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно зменшено розмір відсоткового значення таких складових, як вислугу років (указано в меншому розмірі) та премію (указано в меншому розмірі ніж в середніх розмірах) та не отримання надбавки за особливості проходження служби.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому у підготовці та надісланні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір його грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Отже, позовні вимоги щодо зменшення в довідках про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії розміру надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби та премії позивачем пред`явлені без порушень строку на звернення до суду.

Однак, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом 22.04.2025, серед іншого, з приводу оскарження бездіяльності (дій) Служби безпеки України щодо відмови у встановлені позивачу надбавки за вислугу 27 років у розмірі 50 відсотків посадового окладу на день звільнення із військової служби 28.09.2018 року та невнесення відповідних змін у наказ; а також щодо зменшення позивачу розміру грошового забезпечення позивача станом на 29.09.2018 при встановленні пенсії розміру надбавки за вислугу років, тобто щодо спірних правовідносин, які мали місце при звільненні позивача у 2018 р.

Так, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Суд підкреслює, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

В даному випадку позивач звернувся до суду із порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки звернення до суду відбулося 22.04.2025 щодо відмови у встановлені позивачу надбавки за вислугу 27 років у розмірі 50 відсотків посадового окладу на день звільнення із військової служби 28.09.2018 року та невнесення відповідних змін у наказ; а також щодо зменшення позивачу розміру грошового забезпечення позивача станом на 29.09.2018 при встановленні пенсії розміру надбавки за вислугу років, тобто щодо спірних правовідносин, які мали місце при звільненні позивача у 2018 р.

При цьому позивач перед звільненням отримував надбавку за вислугу в розмірі 45% та не порушував перед роботодавцем, або судом питання щодо збільшення цього розміру. Наразі ж, після семи років з дня звільнення та щомісячного отримання пенсії, позивач просить в судовому порядку переглянути розмір його надбавки за вислугу років, який було встановлено на час його звільнення 28.09.2018.

При цьому суд зазначає, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість визначення надбавки у наказі

Про цьому, позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в цій частині поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у встановлені позивачу надбавки за вислугу 27 років у розмірі 50 відсотків посадового окладу на день звільнення із військової служби 28.09.2018 року та невнесення відповідних змін у наказ; зобов`язання відповідача встановити позивачу надбавку за вислугу 27 років у розмірі 50 відсотків посадового окладу на день звільнення із військової служби 28.09.2018 року та внести відповідні зміни у наказ; визнання протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру грошового забезпечення позивача станом на 29.09.2018 при встановленні пенсії розміру надбавки за вислугу років; зобов`язання відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області і позивачу довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.09.2018 в якої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, вказати розмір: станом на 29.09.2018 надбавка за вислугу років -50% посадового окладу залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк