Рішення № 126927940, 25.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4689/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у не нарахуванні та невиплаті за період з 01.11.2020 року по 18.10.2024 року ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05.03.2019 року по 31.10.2020 року) виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/4130/20; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести (за період з 01.11.2020 року по 18.10.2024 року) нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05.03.2019 року по 31.10.2020 року) виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/4130/20, зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію втрату доходів в день нарахування.

Ухвалою суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області безпідставно не нарахувало та не виплатило за період з 01.11.2020 року по 18.10.2024 року ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/4130/20. Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства та практику ЄСПЛ, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

06.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача. Як вказав відповідач, позивачем порушено строки звернення до суду із цим позовом та утворена доплата за рішенням суду має разовий платіж, що свідчить, на його думку, про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року по справі №420/4130/20 частково задоволено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2020 року у справі № 420/4130/20 - змінено, виключивши з його мотивувальної частини обґрунтування щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог саме з 01.01.2018 року; викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року у справі № 420/4130/20 в такій редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 05.03.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням всіх визначених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких осіб від 30.08.2017 року № 704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20 відсотків посадового окладу; премії в розмірі 35 відсотків посадового окладу, та виплачувати перераховану пенсію без застосування встановленої розстрочки, тобто в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року у справі № 420/4130/20 - залишено без змін.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року по справі №420/4130/20, 18.10.2024 позивачу виплачено перераховану пенсію у повному обсязі.

Позивач, зазначивши, що він має право на нарахування та виплату за період з 01.11.2020 року по 18.10.2024 року компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати, звернувся до суду із цим позовом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

З аналізу вищевикладеного слідує, що обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі № 487/6923/16-а.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159.

Відповідно до п. 1 Порядку № 159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно п. 2, 4 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Пунктом 3 Порядку № 159 визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

З аналізу вищевикладеного слідує, що право на компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

При цьому, приписами чинного законодавства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів внаслідок порушення строків виплати пенсії за час затримки виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №815/2454/18.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 20 травня 2020 року по справі № 815/2454/18, з посилання на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 2а-1102/09/2670 правові висновки, зазначив, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року по справі № 815/3998/16.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року по справі №420/4130/20, 18.10.2024 позивачу виплачено перераховану пенсію у повному обсязі.

При цьому, рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року по справі №420/4130/20 набрало законної сили 20 жовтня 2020 року.

Таким чином, саме з 21.10.2020 року (наступний день після набрання законної сили рішенням суду) у ГУ ПФУ в Одеській області виник обов`язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивача.

Однак, виплату пенсії позивача на виконання рішення суду від 20 жовтня 2020 року по справі № 420/4130/20 відповідачем проведено лише 18.10.2024 (а.с.18).

Жодних належних та допустимих доказів щодо своєчасної виплати позивачу чи підстав невиплати в повному обсязі пенсії відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що позивач не має права на отримання компенсації втрати частини доходів, так як відсутня обов`язкова умова, зокрема, утворена доплата має характер разового платежу, суд вважає неспроможними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу, а не виконання рішення суду. Таким чином, оскільки пенсія (кошти) нарахована та виплачена на відновлення прав позивача, порушених під час виплати пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Частиною 2 статті 6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Серінг проти Сполученого Королівства від 07.07.1989 року Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 року вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.

Так, у справі Шмалько проти України Європейський суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу.

Крім того, у Рішенні від 30 червня 2008 року № 16-рп/009 Конституційний Суд України зазначив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зобов`язане нарахувати та виплатити позивачу, компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати № 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати за період з 21.10.2020 року по 17.10.2024 року ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05.03.2019 року по 31.10.2020 року) виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/4130/20; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести за період з 21.10.2020 року по 17.10.2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05.03.2019 року по 31.10.2020 року) виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/4130/20,

Поряд з цим, позовні вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 нараховану компенсацію втрату доходів в день нарахування, суд вважає передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки відновленню підлягає лише порушене право та в даному випадку відсутні об`єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку виплати компенсації будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати за період з 21.10.2020 року по 17.10.2024 року ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05.03.2019 року по 31.10.2020 року) виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 420/4130/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести за період з 21.10.2020 року по 17.10.2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її (заборгованості по пенсійним виплатам за період з 05.03.2019 року по 31.10.2020 року) виплати за постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі №420/4130/20.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн(одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра