Ухвала суду № 126927571, 21.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21 квітня 2025 рокусправа № 380/6567/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 61; код ЄДРПОУ 32114084) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039) із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2024 року № 12143501/32114084, № 12143502/32114084, № 12143503/32114084, № 12143504/32114084 та № 12143505/32114084;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 98 від 17.11.2023, № 99 від 20.11.2023, № 100 від 21.11.2023, № 102 від 22.11.2023 та № 108 від 27.11.2023, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бітско тревел груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

Ухвалою суду від 08.04.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. Зазначив, що у період з 15.03.2025 по 02.04.2025 т.в.о. директора ТзОВ «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» перебував у щорічній основній відпустці. Проте у зв`язку з виробничою аварією на підприємстві та недопущення її наслідків т.в.о. директора Божко В.Д. була відкликана з щорічної основної відпустки з 02.04.2025, що підтверджується наказом від 02.04.2025 №7-В. Зазначив, що директором помилково не було завантажено в електронний кабінет копію наказу про відкликання з щорічної відпустки. Позовна заява була подана після прийняття невідкладних рішень стосовно ліквідації аварії та відселення проживаючих. Вказав, що єдиним представником, уповноваженим на представлення інтересів юридичної особи в порядку самопредставництва, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є т.в.о. директора Божко В.Д. В період відпустки директор не мала технічної можливості завантажити позов в підсистему електронний суд. Вважає, що позивач допустив не значний пропуск строку звернення, оскільки були відсутні особи, уповноважені на підписання позовної заяви та подання такої до суду за захистом порушеного права у строки, обумовлені нормами процесуального законодавства. Просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до суду.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Верховний Суд зазначив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19, від 06.03.2024 у справі №260/6165/23 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що предметом позову уданій справі є оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2024 року № 12143501/32114084, № 12143502/32114084, № 12143503/32114084, № 12143504/32114084 та № 12143505/32114084.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржив спірні рішення до Державної податкової служби України.

Державною податковою службою України були прийняті рішення:

- від 20.12.2024 №77171/32114084/2, яким рішення ГУ ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №12143502/32114084 залишено в силі, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 20.12.2024 №77130/32114084/2, яким рішення ГУ ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №12143505/32114084 залишено в силі, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 20.12.2024 №77169/32114084/2, яким рішення ГУ ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №12143053/32114084 залишено в силі, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 20.12.2024 №77122/32114084/2, яким рішення ГУ ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №12143504/32114084 залишено в силі, а скаргу позивача - без задоволення;

- від 20.12.2024 №77115/32114084/2, яким рішення ГУ ДПС у Львівській області від 03.12.2024 №12143501/32114084 залишено в силі, а скаргу позивача - без задоволення;

У зв`язку з цим, суд зазначив, що у даному випадку має бути застосований тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження спірних рішень.

Таким чином, звернувшись 02.04.2025 до суду з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовною заявою.

У зв`язку з цим, судом було запропоновано позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви надати заяву про поновлення строку звернення до суду.

Суддя вважає штучним створенням підстави для поновлення строку звернення до суду покликання представника позивача на відкликання представника позивача з щорічної основної відпуски 02.04.2025, не є поважною причиною і у підтвердження поважності пропуску будь-яких доказів до позовної заяви позивачем не було подано. Зазначення у позовній заяві що у період з 15.03.2025 по 02.04.2025 директор ТзОВ «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» перебував у щорічній відпустці і неможливо звернутися за захистом порушеного права юридичної особи не є поважна причина.

Крім цього, представником позивача не повідомлено про причини неможливості подання позовної заяви у період з 21.12.2024 до 14.03.2025, тобто до початку щорічної відпустки директора.

В свою чергу стан директора підприємства як такий міг би мати значення в цій справі в разі існування підстав для висновку, що виключно директор підприємства уповноважений діяти від імені позивача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що представником позивача не подано будь-яких доказів у підтвердження відсутності будь-яких інших осіб, які наділені правом звернення до суду із позовною заявою.

Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів фактичного припинення діяльності підприємства у період відпустки директора, відсутні графіки виходів на роботу/табелі робочого часу стосовно директора підприємства, ані накази про оголошення простою по підприємству, ані будь-які інші документи, які б свідчили про зміни в діяльності юридичної особи через стверджувані обставини на боці директора, позивача.

Суд зауважує, що перебування директора у відпустці за власним рішенням позивача є суб`єктивною обставиною та не доводить існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 16 травня 2024 року у справі № 340/7858/23.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В той же час, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З урахуванням наведеного, суддя вважає, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, адже не містить жодних обставин, які були б поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Отже, позивач не виконав вимог ухвали суду від 08.04.2025 та не навів належних доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду і не надав відповідних доказів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, останній не навів, а суд не знайшов.

У пункті 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 вказаного Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи те, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин, то суддя вважає, що позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу без розгляду.

Керуючись статтями 123, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити. Причини пропуску строку звернення до суду викладені в заяві за вх.33157 від 21.04.2025 визнати неповажними.

Повернути позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчо-профілактичний комплекс «Планета здоров`я» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії разом з усіма доданими до неї документами позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

СуддяСподарик Наталія Іванівна