Рішення № 126927530, 25.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/20610/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 29.08.2023 року №134250002816;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 21.08.2023 року про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно записів у трудовій книжці колгоспника від 03.07.1978 року №583.

Посилається на те, що має необхідний вік та стаж роботи, що дають право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), у призначенні якої відповідач їй протиправно відмовив з підстав відсутності необхідного страхового стажу (20 років). Втім, позивач з таким рішенням відповідача не погоджується та вказала, що факт наявності необхідного страхового стажу для призначення пенсії підтверджено записами трудової книжки, яка, в силу приписів ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що 21.08.2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. За принципом екстериторіальності заява та документи позивача розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Зазначила, що за результатами розгляду поданих позивачем документів, при обчисленні страхового стажу, не враховано відомості трудової книжки колгоспника від 03.07.1978 року №583, оскільки на першій сторінці документа наявне виправлення дати народження особи; період з 1995 по 1998 роки, оскільки згідно книг обліку розрахунку по оплаті праці по батькові особи скорочено (Ст., Степ.) не відповідає паспортним даним заявниці ( ОСОБА_2 ). Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 29.08.2023 року №134250002816 про відмову у призначенні пенсії. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 22.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію вказаної ухвали вручено відповідачу, Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, 29.10.2024 року о 19:10 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21.08.2023 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності її заява та додані документи розглядались та, відповідно, рішення приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 29.08.2023 року №134250002816 про відмову у призначенні пенсії. В оскаржуваному рішенні зазначено, що:

«…Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 21.08.2023 року.

Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», становить 63 роки.

Вік заявниці: 62 роки 11 місяців 8 днів.

Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування», становить 20 років.

Страховий стаж особи становить: 16 років 6 місяців 11 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

*за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

періоди роботи згідно з трудовою книжкою колгоспника від 03.07.1978 року №583, оскільки на першій сторінці документу наявне виправлення дати народження особи;

період з 1995 по 1998 роки, оскільки згідно книг обліку розрахунку по оплаті праці по батькові особи скорочено (Ст., Степ.,) не відповідає паспортним даним заявниці ( ОСОБА_3 ).

* Для зарахування до страхового стажу:

періодів згідно з трудовою книжкою колгоспника від 03.07.1978 року №583, необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані на підставі первинних документів, та відповідні довідки про реорганізацію, або внести зміни відповідно до пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №8, або надати уточнюючий документ про приналежність даних, зазначених в трудовій книжці, заявниці періоду за 1995-1998 роки, необхідно сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявниці ініціювати зустрічну перевірку, або надати уточнюючий документ про приналежність даних, зазначених в первинних документах, заявниці

Не працює.

Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 14.09.2025 року.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».

Вказане рішення отримане позивачем 08.06.2024 року.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.08.2023 року №134250002816 про відмову у призначенні пенсії за віком, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.26 цього Закону, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

Згідно з положеннями ст.1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Нормами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Аналогічна норма була передбачена і у п.п.5, 18 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 16.11.1973 року №529 «Про трудові книжки робітників і службовців» (чинної на час внесення спірних записів до трудової книжки позивача), відповідно до яких заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом п.3 вказаного Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у згаданому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому, підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує наявність у особи трудового стажу, є трудова книжка. При цьому, чинним законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах, а також необхідність надання уточнюючих довідок, наказів, відомостей тощо підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відповідні відомості або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Як видно зі змісту оскаржуваного рішення, відповідач відмовив позивачеві у зарахуванні всіх періодів її роботи, відповідно до записів трудової книжки колгоспника від 03.07.1978 року №583, оскільки на першій сторінці документу наявне виправлення дати народження особи; періоду з 1995 по 1998 роки, оскільки згідно книг обліку розрахунку по оплаті праці по батькові особи скорочено (Ст., Степ.,) не відповідає паспортним даним заявниці ( ОСОБА_3 ).

Однак суд не враховує вказані доводи, адже такі не можуть свідчити про відсутність трудового стажу в контексті вимог законодавства, яке регламентує його підтвердження. Підставою для призначення/перерахунку пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За загальним правилом, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення/перерахунку пенсії за віком.

Крім того, згідно з ч.3 ст.44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Натомість відповідачами не подано жодного доказу про вжиття певних заходів з метою отримання інформації щодо достовірності інформації, зазначеної у трудовій книжці позивача, як і не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи, а також того, що позивач у спірні періоди не працювала, такі періоди не накладаються тощо.

Крім того, як слідує зі змісту архівної довідки Трудового архіву Добромильської міської ради від 11.09.2023 року №627 та підтверджується архівними довідками від 11.09.2023 року №620, №625 та №628, які є додатками до архівної довідки від 11.09.2023 року №627, а також архівною довідкою від 11.09.2023 року №621, позивач працювала в СК по обслуговуванню населення ім.Ів.Франка в період з 05.01.1977 року по 30.05.1992 року та з 1996 по 1998 роки і отримувала заробітну плату.

Згідно архівної довідки Трудового архіву Добромильської міської ради від 11.09.2023 року №626, колгосп ім.Ів.Франка перейменовано на колективне сільськогосподарське підприємство ім.Ів.Франка (рішення загальних зборів, протокол №2 від 30.05.1992 року), а колективне сільськогосподарське підприємство ім.Ів.Франка перейменовано на сільськогосподарський кооператив по обслуговуванню населення ім.Ів.Франка (рішення загальних зборів, протокол №1 від 15.01.2000 року).

Таким чином, за наявності трудової книжки позивача та відповідних записів у ній, пенсійний орган безпідставно відмовив у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до страхового стажу.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, визначені законодавством, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.08.2023 року №134250002816 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає, що обчислення страхового стажу та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених законодавцем повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному п.4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача та забезпечення реального виконання рішення суду, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.08.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати спірні періоди роботи до страхового стажу.

При цьому, при повторному розгляді заяви відповідачем в обов`язковому порядку повинні бути враховані висновки цього судового рішення, зокрема щодо підстав визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.08.2023 року №134250002816.

Суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи та повторного розгляду її заяви має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за її заявою від 21.08.2023 року, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.08.2023 року №134250002816.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул.Г.Чекірди, 10, м.Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ: 21318350) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 21.08.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду щодо підстав визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29.08.2023 року №134250002816, та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи згідно записів трудової книжки колгоспника від 03.07.1978 року №583.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул.Г.Чекірди, 10, м.Хмельницький, 29013; код ЄДРПОУ: 21318350) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.