Ухвала суду № 126927494, 28.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2025 рокусправа № 380/7990/25 м. ЛьвівСуддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій просить суд визнати протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення:

- від 19.08.2024 №2256635-2412-1313-UА 46120010000054878.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Частиною другою вказаної статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя встановила, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, з огляду на таке.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, в постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Також, Верховний Суд у постанові від 27.01.2022 року по справі №160/11673/20 зробив висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як видно з позовної заяви, предметом оскарження у цій справі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській від 19.08.2024 №2256635-2412-1313-UА 46120010000054878 щодо якого не застосовувалася процедура адміністративного оскарження.

До суду позовна заява надійшла через підсистему "Електронний суд" 23.04.2025 (вх. 33733).

Таким чином, звернувшись 23.04.2025 до суду з цим позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, при цьому не надав заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Як видно з довідки начальника відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 при внесенні даних стосовно сплати судового збору по справі № 380/7990/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області комп`ютерною програмою Діловодство спеціалізованого суду надано інформацію про те, що Номер платіжного документа вже внесений до бази даних по справі ПН1713980 від 17.12.2024 та ПН1714653 від 18.12.2024 внесений до бази даних по справі №380/25613/24, що надійшла та зареєстрована 23.12.2024.

Отже, долучена до позовної заяви квитанція про сплату судового збору є доказом оплати судового збору при поданні позовної заяви у справі № 380/25613/24, а відтак не може вважатися доказом сплати судового збору в адміністративній справі за № 380/7990/25.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік від 19.11.2024 № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривні.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви видно, що позивач заявив одну позовну вимогу майнового характеру,

на суму 141437,00 грн.

Таким чином, за подання до суду позовних вимог позивач повинен сплатити судовий збір на суму 1414,37 грн (141437,00*1%).

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір. Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: 84 Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Таким чином, позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, адже у ній не міститься: відомості про адресу електронної пошти позивача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду наведеного, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

- квитанції про сплату судового збору у розмірі 1414,37 грн.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМричко Н.І.