Ухвала суду № 126927034, 28.04.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" квітня 2025 р. справа № 640/5315/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляка Я.П., в адміністративній справі № 640/5315/21 за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" від 16.07.2024 № 3863-IX та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 за № 399, адміністративну справу № 640/5315/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025, справа передана головуючому судді Матуляку Я.П.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5315/21; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; в задоволенні клопотань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30.03.2021 про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

17.04.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій, без руху. Надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням інших підстав для поновлення такого строку разом з доказами поважності причин його пропуску.

22.04.2025 позивачем подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного підпису заяву про відвід судді Матуляка Я.П. від розгляду справи № 640/5315/21.

Заява мотивована тим, що при вирішенні клопотань про залишення позову без розгляду, суддя Матуляк Я.П. демонструє наявність позапроцесуальних контактів з відповідачами, прийняв документи у відповідачів у поза процесуальний спосіб, заблокував доступ позивачу до матеріалів справи, виклав щодо позивача твердження в завідомо образливій формі.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим адміністративну справу № 640/5315/21 передано для вирішення питання про відвід, судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025, для розгляду заяви про відвід визначено суддю Панікара І.В.

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 23.04.2025 по 25.04.2025 перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, строк розгляду зазначеної вище заяви продовжено.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно частини 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Керуючись вказаними приписами процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про відвід судді Матуляка Я.П., суд зазначає наступне.

Підстави для відводу судді визначено частиною 1 статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Проаналізувавши викладені в заяві позивача про відвід судді доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених КАС України підстав для відводу судді Матуляка Я.П. у цій справі.

Для відведення судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Проте, подана позивачем заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Матуляка Я.П. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.

При цьому, слід зазначити, що частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших доводів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді Матуляка Я.П., що викликають обґрунтований сумнів у його упередженості чи необ`єктивності, представником позивача не надано.

Відтак, незгода позивача із процесуальними діями та рішеннями судді при розгляді адміністративної справи № 640/5315/21, не можуть бути підставою для відводу судді.

У випадку незгоди сторони в справі з процесуальними рішеннями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Ветштайн проти Швейцарії" суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v.), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Обставини, якими обґрунтовує свої вимоги позивач, не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді.

Водночас, доводи заявника є суб`єктивними, посилання на нібито упередженість ґрунтуються виключно на його суб`єктивних припущеннях та не підтверджуються доказами. Зазначене не може вплинути на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів особи, а суб`єктивна думка заявника не є свідченням упередженості чи необ`єктивності судді до позивача.

При цьому, заявником жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано.

За наведених підстав та вказаних правових норм, враховуючи те, що єдиною підставою заявлення судді Матуляку Я.П. відводу від розгляду справи №640/5315/21слугувала незгода позивача із ухвалою судді від 17.04.2025 у справі №640/5315/21, а також, зважаючи на відсутність будь-яких письмових доказів, що підтверджували б наявність ознак упередженості чи необ`єктивності у діях судді, заява ОСОБА_1 про відвід є необґрунтованою та безпідставною, внаслідок чого, не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.04.2025 про відвід судді Матуляка Я.П. у справі № 640/5315/21 за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання неправомірними та скасування рішень від 15.07.2020 за № 173/2020 та від 21.12.2020 за № ХІІ-004/2020, зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.