Рішення № 126926627, 25.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2025 року Справа № 336/2143/25 ЗП/280/795/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду, за підсудністю з Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі відповідач),в якому позивач просить суд:

поновити строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №76496832 від 11.11.2024, згідно до якої на примусове виконання до Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) була прийнята постанова №621 від 11.09.2024, винесена ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо стягнення з позивача подвійного штрафу у розмірі 34000грн;

скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76496832 від 11.11.2024, згідно до якої на примусове виконання до Центрального ВДВС у м.Запоріжжі ПМУ МЮ (м.Одеса) була прийнята постанова №621 від 11.09.2024, винесена ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо стягнення з позивача подвійного штрафу у розмірі 34000грн;

судові витрати покласти на відпвоідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2024 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було відкрито виконавче провадження №76496832, стягувачем в якому являвся ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28.11.2024 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі стягненням з позивача суми боргу, виконавчого збору та витрат у виконавчому провадженні у сумі 37942,90 грн. Зазначено, що постанова №621 від 11.09.2024, винесена ІНФОРМАЦІЯ_1 була оскаржена позивачем до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя. Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 04.02.2025 №336/12830/24 у задоволенні позову відмовлено. Позивач вважає постанову про відкриття виконавчого провадження №76496832 від 11.11.2024 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не отримував постанову №621 від 11.09.2024, винесену ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження про примусове виконання постанови №621 від 11.09.2024, не враховано та не застосовано строки пред`явлення постанови до примусового виконання. Внаслідок чого, позивач був позбавлений можливості добровільно сплатити штраф, та уникнути додаткових витрат, які були покладені на нього внаслідок відкриття виконавчого провадження. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07 квітня 2025 року визнано причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновлено позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін. Витребувати від Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 76496832.

На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на поданнявідзиву на позовну заявуне скористався, жодних доказів або пояснень суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою №621 від 11.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесеної тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, протягом 15 днів з дня отримання постанови з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф визначений постановою про накладення адміністративного стягнення, буде стягнуто у подвійному розмірі 34000,00 грн. Постанова набрала чинності - 21.09.2024. Строк пред`явлення до виконання 11.12.2024.

Постанова №621 від 11.09.2024, винесена ІНФОРМАЦІЯ_1 була оскаржена позивачем до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 04 лютого 2025 року по справі № 336/12830/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальностізалишено без задоволення.

Як повідомив позивач, постанову про накладення адміністративного стягнення була надана йому тільки під час надання відзиву на позов при розгляді Шевченківським районним судом м.Запоріжжя справи №336/12830/24.

23.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлена заява про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 34000,00 грн відповідно до постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №621 від 11.09.2024.

11.11.2024 страшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ярехою П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76496821 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №621 від 11.09.2024, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Позивач, не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження №76496821 від 11.11.2024, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Викладені у частинах першій та другій статті 12 Закону № 1404 норми є повними (прямими), альтернативного строку для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання Закон № 1404 не містить.

З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не був пропущеним.

Крім цього суд зазначає, що Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України,визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За наведеного правового регулювання, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, у тому числі строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином, обґрунтування позивача щодо протиправності винесеної постанови про відкриття виконавчого провадження №76496832 від 11.11.2024 з підстави пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є доведеними, а дії відповідача стосовно відкриття виконавчого провадження є правомірними.

При цьому суд звертає увагу позивача, що обов`язок щодо надсилання постанови №621 від 11.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, проставлення відмітки про набрання законної сили та всіх інших реквізитів виконавчого документа, в даному випадку покладено на ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, у цій справі відповідачем є виконавча служба, предметом спору - постанова старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а тому питання щодо дотримання процедури надіслання постанови №621 від 11.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення не може бути спірним у даному випадку.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що державний виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти обставини надсилання позивачеві даної постанови, яка є виконавчим документом, перевіряти фактичне одержання позивачем постанови, дату такого одержання.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вище зазначене, суд доходить висновку про те, що оскільки постанову №621 від 11.09.2024 було пред`явлено до примусового виконання, державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про відкриття виконавчого провадження, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» правомірно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №76496832 від 11.11.2024 з примусового виконання постанови №621 від 11.09.2024.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69068, м.Запоріжжя, вул.Брюллова, буд.5, код ЄДРПОУ 44993352) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.04.2025.

Суддя Ж.М. Чернова