Рішення № 126926219, 28.04.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/1079/25

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України оформлені листом №2800-030203-8/77648 від 16.12.2024 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994.згідно ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 згідно ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсію за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.01.1994 по 31.12.1994 згідно ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення на підставі заяви №10513 від 22.08.2024 та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 отримує пенсії за віком, розмір якої обчислений відповідно до ЗУ від 09.07.2003 №1058-ІУ. З 22.08.2024 року ОСОБА_2 звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області з відповідною заявою та документами, зареєстрованою під №10513, про перерахунок пенсії з вимогою зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 в клінічній ординатурі при Київському медичному інституті ім. академіка ОСОБА_3 на посаді лікаря-інфекціоніста. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Чернігівській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії. Рішення за наслідками розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_2 не отримала. Водночас, в електронному кабінеті Пенсійного Фонду України до поданої заяви прикріплено посилання на електронний файл під назвою документи про стаж роботи, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки... затверджених постановою КМУ від 12.08.1993 №637. 24.09.2024 року позивач звернулась до Пенсійного Фонду України з відповідною заявою про не розгляд заяви від 23.08.2024 року територіальним пенсійним органом та з вимогою зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі період роботи в клінічній ординатурі при Київському медичному інституті ім. академіка ОСОБА_3 на посаді лікаря-інфекціоніста з 01.01.1994 по 31.12.1994. 20 грудня 2024 року ОСОБА_2 отримала засобами поштового зв`язку простий лист від Пенсійного Фонду України від 16.12.2024 за №2800-030203-8/77648, з якого слідує, що пільгою за роботу в шкідливих умовах праці за Списком № 2 є зниження пенсійного віку, розмір пенсії визначається на загальних підставах. Наявність пільгового стажу за Списком № 2 не дає підстав для збільшення розміру пенсії. Бездіяльність ГУ ПФУ у Чернігівській області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви від 23.08.2024 року позивач вважає протиправною, рішення - відмову ПФУ - протиправною, незаконного, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 22.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачі подали відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на відсутність правових підстав.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у м. Житомирі.

22.08.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про зарахування періоду роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 в подвійному розмірі передбаченому ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 13).

Відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача про перерахунок пенсії було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за результатами розгляду заяви позивача прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 30.08.2024 № 063350018455, в якому зазначено, що навчання та робота по сумісництву не враховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

24.09.2024 позивач звернулась до ПФУ з заявою, в якій просила розглянути правильність обчислення стажу роботи за період з 01.01.1994 по 31.12.1994, на яку листом від 16.12.2024 № 2800-030203-8/77648 (а.с. 15-16) повідомлено, що зарахування періоду роботи за сумісництвом у подвійному розмірі не передбачено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

У відповідності до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 3 ст. 40 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивачки за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.11.1988, довідки КНП "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" від 07.08.2024 № 2375/02, архівної довідки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця позивач:

- з 01.01.1994 по 31.12.1994 працювала лікарем-інфекціоністом по сумісництву на 0,25 ставки для цілодобових чергувань 1 Інфекційного відділення центру інфекційних хвороб в Київську Центральну міську клінічну лікарню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За приписами ст. 7 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються медичною практикою.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 "Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб" сифіліс, гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус відноситься до небезпечних інфекційних хвороб, короста та демодекс до групи: акарози, паразитарних хвороб.

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 15.02.2006 за №10.03.68/286 робота медичних працівників у шкірно-венерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими на визначену наказом Міністерства охорони здоров`я України № 133 патологію повинна зараховуватись до стажу їх роботи у подвійному розмірі.

За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17, від 20 квітня 2022 року у справі № 214/3705/17, від 27 квітня 2023 року у справі № 160/14078/22, у яких суд дійшов висновку про зобов`язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що у постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-IV.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що робота позивача у період з 01.01.1994 по 31.12.1994 дає йому право на перерахунок пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 згідно ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення, то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки відповідно до принципу екстериторіальності заяву позивача від 22.08.2024 про перерахунок пенсії було направлено на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Щодо вимоги визнати протиправними дії Пенсійного фонду України оформлені листом №2800-030203-8/77648 від 16.12.2024 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1994 згідно ст.60 Закону України Про пенсійне забезпечення, то вона задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Частина 1 статті 44 Закону № 1058-IV передбачає те, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт).

Пунктом 4.2 Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, законодавством передбачено спеціальний порядок призначення (перерахунок) пенсій, який є обов`язковим та передбачає дві складові. а саме: звернення особи з відповідною заявою про призначення (перерахунок) пенсії та прийняття органами ПФУ відповідного рішення за наслідками розгляду вказаної заяви.

Враховуючи, що позивач 24.09.2024 подала заяву до ПФУ, в якій просила розглянути саме правильність обчислення стажу роботи, а не зарахування такого стажу в подвійному розмірі, то як наслідок відсутні протиправні дії ПФУ про відмову у зарахуванні стажу, оскільки з такою заявою позивач не зверталась.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.01.1994 по 31.12.1994 згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Беручи до уваги часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені нею судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 ) до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код 00035323), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83 а, м. Чернігів, 14005, код 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.01.1994 по 31.12.1994 згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк