Рішення № 126926198, 22.04.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/3789/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Федорчук Д.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача Сачка А.В., представника відповідача Мамедова Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач 22.02.2024 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 у 2023 році;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» в частині затвердження висновку щодо «негативного» оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 у 2023 році;

- зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік, затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин, внести зміни до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 та № 783к від 01.12.2023 в частині, що стосується прокурора ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що підстав для встановлення "негативної" оцінки не було.

Ухвалою від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву ( т.1 а.с.97-121), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що позов є безпідставним, необґрунтованим; результати роботи ОСОБА_1 оцінено негативно та у відповідності до вимог законодавства погоджено відповідний висновок; оцінка керівником результатів роботи підлеглого прокурора є його дискреційними пововаженнями.

Позивач подав відповідь на відзив (т.1 а.с.139-144), в якому вказує, що у відзиві відповідачем не вказано, які саме критерії, стали підставою для негативного оцінювання роботи позивача за 2023 рік; відсутнє будь-яке обґрунтування відповідачем негативної оцінки.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав.

Ухвалою від 02.07.2024 позов залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2025 ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2025 справа передана на розгляд судді Семенюку М.М., яким ухвалою від 17.03.2025 прийнята до провадження.

Ухвалою від 21.03.2025 суд залишив позовну заяву без руху для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до суду.

Позивачем було подано клопотання (т. 2 а.с.142-149) про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду

Ухвалою від 03.04.2025 суд продовжив розгляд справи.

Ухвалою від 10.04.2025 суд призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи на 21.04.2025.

В судовому засіданні:

- суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, враховуючи, що позивач стверджує, що про негативне оцінювання за результатами роботи за 2023 рік він дізнався 08.01.2023, отримавши протокол № 24 засідання комісії від 27.11.2023 (а.с.167-180), після чого звертався до відповідача з приводу негативного оцінювання і критеріїв такого оцінювання (а.с.26-25) і спірні рішення отримав лише 22.01.2024 (а.с.29), а відповідачем вказані обставини не спростовані, та поновив строк звернення до суду;

- відповідач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити, зазначили, що спірними рішеннями за весь час служби позивача в органах прокуратури перший раз оцінена його робота негативно, що порушує його інтереси; заявили про витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн, докази чого будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон №1697) та затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30.10.2020 №503 (т.1 а.с.22-25) Тимчасовим положенням про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів, затвердженим (далі - Тимчасове положення), в редакціях, що діяли на момент їх виникнення.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону № 1697-VII, систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 9 Закону №1697 Генеральний прокурор затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів.

В Тимчасовому положенні зазначено:

"2.2. Під час оцінки якості роботи прокурорів ураховується:

1) ефективність виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади;

2) кількість та якість виконаних прокурором завдань, визначених положенням про самостійний структурний підрозділ, наказами та іншими організаційно-розпорядчими документами про розподіл обов`язків між прокурорами у відповідному органі прокуратури (структурному підрозділі);

3) кількість та якість виконання прокурором інших завдань і доручень керівництва;

4) дотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

2.3. Оцінювання якості роботи прокурорів оформлюється у вигляді звіту (згідно з додатком), що складається прокурором, який підлягає оцінюванню, і погоджується його безпосереднім керівником.

Безпосереднім керівником є:

...

9) для керівників окружних прокуратур та їх заступників - керівник обласної прокуратури;

10) для керівників відділів окружних прокуратур та їх заступників - керівник окружної прокуратури;

11) для прокурорів окружних прокуратур - керівник відділу окружної прокуратури, керівник окружної прокуратури (у разі відсутності відділів в окружній прокуратурі).

...

2.4. За результатами оцінювання якості роботи прокурора безпосереднім керівником може бути виставлено позитивну, задовільну або негативну оцінку.

2.5 У разі якщо прокурор упродовж календарного року обіймав посади в інших структурних підрозділах Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах, оцінювання проводиться з урахуванням виконуваних обов`язків на відповідних посадах.

2.7. Звіти про оцінювання якості роботи прокурорів за відповідний рік надаються до кадрового підрозділу для підготовки наказу про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів."

Додаток до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 № 503 «Про затвердження Тимчасового положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів та преміювання прокурорів» містить встановлену форму звіту оцінювання якості роботи прокурорів, який, зокрема, повинен бути підписаний особисто прокурором, який його склав з зазначенням найменування посади такого прокурора, його ініціалів, прізвища та дати такого затвердження; затверджується такий звіт особистим підписом безпосереднього керівника прокурора, що склав такий звіт, та особистим підписом керівника вищого рівня, із зазначенням найменування посади такого безпосереднього керівника та керівника вищого рівня, їхніх ініціалів, прізвища та дати такого затвердження.

ОСОБА_1 наказом керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону № 82о/с від 15.03.2021 (т.1 а.с.49) призначено посаду керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з 15.03.2021 року строком на п`ять років.

Наказом Генерального прокурора № 74 від 17.03.2023 (т.1 а.с.50-52) внесено зміни до наказу Генерального прокурора № 66 від 05.02.2020 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)» відповідно до якого перейменована юридична особа «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону» (на правах обласної прокуратури) на юридичну особу «Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також скорочено у структурі та штатній чисельності спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (на правах обласної прокуратури) загальну штатну чисельність 228 одиниць та зарахувати їх до резерву Офісу Генерального прокурора з відповідним фондом заробітної плати.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаного наказу позивач перебував на посаді керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону до 17.03.2023 року, а з 17.03.2023 року перебував в резерві Офісу Генерального прокурора та на момент виникнення спірних правовідносин фактично не виконував обов`язки керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.

Наказом Генерального прокурора від 11.04.2023 № 139к (т.1 а.с.60), з 11.04.2023 керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону призначено Чоловського В.М.

Наказами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 01.05.2023 № 324к (т.1 а.с.61), від 08.05.2023 № 13 (т.1 а.с.62), позивачу визначено робоче місце та наказано виконувати обов`язки, визначені керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, а тому суд вважає, що безпосереднім керівником позивача з 01.05.2023 був керівник Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, а позивач виконував обов`язки прокурора, а не керівника окружної прокуратури, оскільки фактично не обіймав таку адміністративну посаду.

11.10.2023 керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону видано наказ № 99 «Про проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» (т.1 а.с.20), яким визначено проведення оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону з 13 до 24 листопада 2023 року.

09.11.2023 року позивачем подано відповідачу «Звіт про оцінку якості роботи прокурора за 2023 рік» (т.1 а.с.30-33), в якому вказано, що він перебуває з 15.03.2021 по даний час на посаді керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону і на підставі наказу Генерального прокурора № 74 від 17.03.2023 виведений позаштат та зарахований до резерву Офісу Генерального прокурора.

З вказаного звіту вбачається, що в його графі 4 "Підсумкова оцінка безпосереднім керівником" зазначено "негативно" і 17.11.2023 він затверджений керівником Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельниковим М.В.

Наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» (т.1 а.с.35) затверджені висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році (т.1 а.с.34).

Позивач, вважаючи, що якість його роботи у 2023 році була оцінена негативно безпідставно, чим порушено його інтереси, оскільки за весь час служби в органах прокуратури його робота ніколи не оцінювалась негативно, звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Предметом спору в даній справі є висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році".

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

В ст. 2 КАС України зазначено:

"2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку."

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, яким є в даному випадку наказ Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році» (т.1 а.с.35) затверджені висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19 Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставленні балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку, який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

Відповідно до ст.8 Конституції України ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Складовими частинами принципу верховенства права згідно з Доповіддю Європейської комісії За демократію через право (Венеційська комісія) від 4 квітня 2011 року (доповідь) є зокрема юридична визначеність, заборона свавілля, дискримінації та рівність перед законом.

Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон (a law), яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, посадовій особі, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції.

Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.

Посадові особи, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язані передусім правильно оцінювати обставини у кожному конкретному випадку, і не допускати при цьому зловживання владою. В основі мотивації такого вибору має бути законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість прийнятого рішення.

Так суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд звертає увагу на те, що належна мотивація рішення (як форма зовнішнього вираження дискреційних повноважень) дає можливість перевірити, як саме (за якими ознаками) відбувалася процедура оцінювання і чи була дотримана процедура його прийняття. Її обсяг і ступінь залежить від конкретних обставин, які були предметом обговорення, але у будь-якому випадку має давати розуміння чому і чим керувався керівник, коли оцінював прокурора, виставляючи певну оцінку, тобто які мотиви ухваленого рішення.

Зокрема, рішення можна вважати вмотивованим, якщо в ньому зазначено обставини, що мають значення для правильного вирішення кожного з перелічених у пункті 2.1 Тимчасового положення питань, які мають бути дослідженні в рамках оцінювання прокурора; є посилання на докази, на підставі яких ці обставини встановлено. Таке рішення повинно містити судження керівника щодо ефективності прокурора та якості виконаних завдань, а також дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

У спірному ж рішенні керівник не навів належної мотивації з посиланням на докази, які оцінюють роботу позивача негативно, що жодним чином не дає змоги встановити дійсні підстави/мотиви, з яких виходив керівник під час ухвалення такого рішення.

Суд, дослідивши звіт про оцінювання якості роботи позивача та висновок щодо оцінювання якості роботи позивача, встановив те, що у звіті про оцінювання якості роботи позивача поставлена оцінка «негативно», а висновок щодо оцінювання якості роботи позивача складається лише із виставленої позивачу оцінки без зазначення мотивів, з яких відповідач виходив при складанні висновку та виставлення оцінки.

Відповідачем не були вказані мотиви та обґрунтування негативного оцінювання позивача ні у відзиві на позовну заяву, ні в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ні наказ про затвердження висновку, ні висновок, щодо оцінювання якості роботи позивача, не мають обґрунтування причин (підстав) для їх прийняття та виставлення зазначеної в цих документах оцінки роботи позивача за 2023 рік.

Як вказано вище, якість роботи позивача за 2023 року була оцінена, як керівника керівника окружної прокуратури, в той час, як судом встановлено, що позивач, фактично з 18.03.2023 не обіймав таку адміністративну посаду.

При цьому слід звернути увагу, що на момент оцінювання позивача, він не був керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, а його безпосереднім керівником був керівник Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, звіт оцінювання якості роботи позивача за 2023 рік не затверджений керівником Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, як то передбачено додатком до наказу Генерального прокурора від 30.10.2020 №503.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідачем не доказано, як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України, що як висновки, так і наказ про їх затвердження є обґрунтованими, та такими, що прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Таким чином суд вважає, що для захисту інтересів позивача слід визнати протиправними та скасувати висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році".

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно провести оцінювання якості роботи прокурора ОСОБА_1 за 2023 рік, затвердити висновок з урахуванням встановлених судовим рішенням обставин, внести зміни до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 та № 783к від 01.12.2023 в частині, що стосується прокурора ОСОБА_1 , то суд відмовляє в її задоволенні, оскільки скасування висновків керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році" є ефективним захистом інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду з даним позовом.

При цьому суд звертає увагу, що суд не давав і не міг давати оцінку роботи позивача за 2023 рік, а результатом повторного оцінювання роботи позивача в даному випадку не обов`язково може бути задовільне або позитивне її оцінювання; до того ж наказ № 783к від 01.12.2023 не був предметом спору в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (вул. Петра Болбочана,8, м. Київ, 01104, код 38347014) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати висновки керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Синельникова М.В. про негативне оцінювання якості роботи керівника Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 у 2023 році, затверджені наказом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 754к від 22.11.2023 «Про затвердження висновків щодо оцінювання якості роботи прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у 2023 році".

Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 28 квітня 2025 року