Рішення № 126926190, 25.04.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/19554/24

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протипрвною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №043601 від 24.09.2024, винесену в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті Лисюк А.М.

В обґрунтування позову зазначає, що всі документи визначені ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" були наявні у водія та пред`явлені працівнику територіального органу Укртрансбезпеки, однак останній їх проігнорував та безпідставно зазначив у акті перевірки про відсутність карт тахографу за 29.06.2024 та 30.06.2024. Вказує, що у зазначені дні автомобіль був поставлений та не виконував жодних вантажних перевезень, що підтверджується картами тахографа від 28.06.2024, 29.06.2024 та 01.07.2024. Окрім цього, позивач вважає, що прийнята спірна постанова підписана (прийнята) особою, яка не має відповідної юридично-процесуальної дієздатності.

Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу позивача виявлено, що у водія на момент перевірки були відсутні заповнені тахокарти за 29.06.2024 та 30.06.2024 або бланк підтвердження діяльності за ті ж дні.

Звертає увагу, що ані на розгляд справи про порушення, на який прибув позивач, ані до суду позивачем по справі не були надані тахокарти саме за 29.06.2024 та 30.06.2024, а також не було надано бланк підтвердження діяльності. Вважає, що посадові особи діяли на законних підставах, а тому оскаржувану постанову винесено правомірно уповноваженою на те особою.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, проте суд зазначає, що предметом оскарження є постанова №043601 від 24.09.2024, позов подано 10.10.2024, тобто шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який наразі триває. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в період з 26.09.2024 по 09.10.2024, з 26.12.2024 по 27.12.2024, з 01.01.2025 по 03.01.2025 та з 09.01.2025 по 10.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 20.03.2025 по 21.03.2025 включно, у період з 10.02.2025 по 14.02.2025 правосуддя не здійснювала у зв`язку із проходженням навчання.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

25.07.2024р. старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті в ході проведення перевірки на дорозі було встановлено, що на належному позивачу транспортному засобі IVECO 130 Е18 реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаному контрольним пристроєм - аналоговим тахографом, здійснювалося внутрішнє перевезення вантажу за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме тахокарт за 29.06.2024 та 30.06.2024, бланк підтвердження діяльності за цей період відсутній, про що складено акт від 25.07.2024 №АР 078653. Акт перевірки водій підписав, у графі акту "Пояснення водія про причини порушень" вказав, що не згодний.

24.09.2024 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби з безпеки на транспорті прийнято постанову №043601 про застосування до ОСОБА_1 за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Надаючи правову оцінку доказам, матеріалам, обставинам справи, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон України №2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону України №2344-III).

Щодо повноважень виконуючого обов`язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області суд зазначає наступне.

Діяльність Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів визначено у законах України "Про автомобільний транспорт", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про ліцензування видів господарської діяльності", постановах Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 "Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг" від 27 червня 2007 року №879. Положення про Державну службу України з безпеки па транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 та ін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення). Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Позивач посилається на положення статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та стверджує, що відділи державного нагляду (контролю) в областях є територіальними органами, керівник якого є державним службовцем.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади. Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центральних органів виконавчої влади можуть утворюватися в інших організаційно-правових формах у порядку, визначеному законодавством.

Територіальні відділи Державної служби України з безпеки на транспорті, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області не є самостійними юридичними особами, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті.

Отже, вимоги статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади!" та вимоги Закону України "Про державну службу" не розповсюджуються на посаду керівника (виконуючого обов`язки) Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області.

У статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбсзпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками). Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбсзпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (пункт 21 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.1 1.2006 №1567, (далі - Порядок)).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку).

Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п`ятнадцяти днів після отримання ним копи постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (пункт 28 Порядку).

Враховуючи вищевикладене, у зазначених нормативно-правових актах вживається поняття "посадова особа", яка (посадова особа) наділена відповідними адміністративно-господарськими функціями, зокрема, розглядає справи та приймає рішення щодо винесення постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів.

При цьому, дана посадова особа наділяється адміністративно-господарськими функціями.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 02 серпня 2024 року №1007-К, ОСОБА_2 призначено на посаду старшого державного інспектора.

Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 19 серпня 2024 року №1128-К на ОСОБА_2 покладено виконання обов`язків начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області з метою забезпечення безперебійної та стабільної роботи Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області.

Відповідно до Положення про Відділ державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті, затвердженого Головою Державної служби України з безпеки на транспорті 05 липня 2024 року, на посаду начальника територіального органу призначаються повнолітні громадяни України, які мають ступінь освіти не нижче бакалавра, відповідають вимогам встановленим посадовими інструкціями. Начальник територіального органу та інші працівники призначаються на посаду та звільняються з посади Головою відповідно до законодавства про працю (пункт V розділу 5).

Так, посадовою інструкцією передбачено, що начальник відділу здійснює керівництво Відділом державного нагляду (контролю) у Житомирській області, організовує його роботу та забезпечує реалізацію повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті на території Житомирської області. Начальник відділу, у випадках, передбачених законодавством, в установленому порядку: підпункт 3 пункту 2 видає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті, крім морського та річкового транспорту, та здійснює контроль за виконання таких приписів; виносить постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів і контролює їх виконання; бере участь у прийнятті рішення про тимчасове обмеження або заборону руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального харчування.

Відповідно до розділу VI посадової інструкції начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області кваліфікаційними вимогами є вища освіта ступеня не нижче бакалавра, стаж роботи не менше 2 років та вільне володіння державною мовою.

Вимог щодо наявності перебування начальника відділу па посаді державної служби дана інструкція не містить.

Крім того, абзацом третім пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" затверджено Схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, згідно з якою встановлено схеми тарифних розрядів для працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів (щодо працівників, які не є державними службовцями), зокрема для начальника територіального відділу.

Відповідно до наведеної вище Схеми, вбачається, що посада начальника територіального органу Укртрансбезпеки може бути не посадою державної служби.

Таким чином, доводи представника позивача щодо відсутності повноважень Лисюк А.М. на прийняття оскаржуваної постанови суд відхиляє, як безпідставні.

Шодо встановленого в ході перевірки порушення суд враховує наступне.

За правилами статті 48 Закону України №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Тобто, перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт, є постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

За правилами статті 18 Закону №2344-III, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен:

виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до пунктів 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пункт 6.4 Положення №340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.

У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

За приписами пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Також, 07.09.2005 прийнято Закон України № 2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)", укладеної 01 липня 1970 року в м. Женева.

З 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР), підписаної у Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Зазначена поправка має на меті приведення ЄУТР у відповідність із законодавством, введеним у дію у Європейському Союзі (Постанова ЄС №561/2006 від 15.03.2006) в частині періодів керування та відпочинку професійних водіїв, з тим щоб забезпечити гармонізацію цих двох систем і правил та безпеку дорожнього руху.

Вказане дає підстави для висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто всього 29, а в разі відсутності тахокарт - оригінал Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що передбачений у ст.48 Закону №2344-III перелік документів не є вичерпним. Згідно вказаних приписів Інструкції №385 у разі використання аналогового тахографа водій зобов`язаний вести записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення (тахокарти), що в контексті ст.48 Закону №2344-III необхідно відносити до категорії "інші документи, передбачені законодавством".

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Як зазначає відповідач, на транспортному засобі позивача, який перевірявся, було встановлено аналоговий тахограф, проте у водія були відсутні тахокарти за 29.06.2024 та 30.06.2024.

Водночас позивач наголошує, що у зазначені дні, зокрема автомобіль був поставлений 28.06.2024 о 13:57 та до 01.07.2024 не виконував жодних вантажних перевезень, що підтверджується картами тахографа за 28.06.2024, 29.06.2024 та 01.07.2024.

При цьому, карта тахографа за 28.06.2024 та 29.06.2024 має виправлення у даті 29.06.2024 та викликає сумнів у її достовірності з огляду на встановлення в ході перевірки факту відсутності карти за 29.06.2024, відсутності у акті заперечень чи пояснень водія щодо наявності карти за цей день. Крім того, позивач наголошує, що 29.06.2024 та 30.06.2024 перевезення не здійснювались, відповідно не вчинялись записи тахографом.

Суд звертає увагу, що Положенням №340 та нормами ЄУТР чітко передбачено алгоритм дій перевізника та водія щодо підтвердження режиму роботи та відпочинку коли ним не здійснювалось перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Такі обставини, на думку суду, можуть засвідчуватися бланками підтвердження встановленої форми, які повинні бути заповнені перед рейсом, підписані перевізником та водієм та надані уповноваженій особі під час перевірки.

Отже, позивачем не спростовано факту відсутності на момент перевірки тахокарт за 29.06.2024 та 30.06.2024 чи бланку підтвердження діяльності за цей період.

Таким чином, суд вважає, що на момент проведення рейдової перевірки позивач не забезпечив водія повним комплектом документів, що передбачений законодавством, у зв`язку з чим інспектором правомірно зафіксовано в акті перевірки порушення вимог статті 48 Закону №344-III.

Відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення вантажу вже є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону №344-III).

Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 60 Закону №344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням наведеного, судом не було встановлено протиправності прийняття постанови №043601 від 24.09.2024, а отже відсутні підстави для її скасування.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом".

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9,72-77,242-246,250,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст складено: 25 квітня 2025 р.

25.04.25