Ухвала суду № 126924007, 28.04.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

28 квітня 2025 р. Справа № 120/4012/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 19.08.2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-12 від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-12 від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, а також зазначенням інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року.

В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.

23.04.2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 року, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення не виконане належним чином.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що на виконання рішення суду від 19.08.2024 року у справі №120/4012/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 виготовлено оновлені довідки №XЛ60095 від 12.11.2024 року станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.

В той же час, позивач вказує, що у вказаних довідках відповідачем невірно обраховані додаткові види грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавка за таємність, премія, надбавка за класну кваліфікацію) згідно прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, замість зазначеного в рішенні розміру грошового забезпечення станом на 2022, 2023 рік.

Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Процедура судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульована статтями 382, 383 КАС України.

Зокрема, відповідно до частинами 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Доводи заявника щодо встановлення судового контролю зводяться до того, що на виконання рішення суду від 19.08.2024 року у справі №120/4012/24 відповідачем видано оновлені довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року в яких вказано додаткові види грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавка за таємність, премія, надбавка за класну кваліфікацію).

Водночас, позивач зазначає, що у вказаних довідках невірно обраховані додаткові види грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавка за таємність, премія, надбавка за класну кваліфікацію) згідно прожиткового мінімуму станом на 2018 рік, замість зазначеного в рішенні розміру грошового забезпечення станом на 2022, 2023 рік.

Поряд з цим суд зауважує, що резолютивна частина рішення суду від 19.08.2024 року у справі №120/4012/24 не містить вказівки на те, з якого саме розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідачу належало обчислити розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за надбавки за особливості проходження служби, надбавка за таємність, премії та надбавки за класну кваліфікацію.

Тобто, предмет спору у справі №120/4012/24 стосувався у невидачі відповідачем довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року у справі №120/4012/24 відповідач сформував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №XЛ60095 від 12.11.2024 року станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року.

При цьому, суд зауважує, що рішенням суду від 19.08.2024 року у справі №120/4012/24 не зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тому є підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.

Суд звертає увагу, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо.

Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі наводити висновки, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою протягом десяти днів з дня отримання заяви (в порядку статті 382 КАС України), фактично вирішувати спір та ухвалювати нове судове рішення про зобов`язання відповідача обчислити розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як про те фактично просить позивач, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими урегульовані саме такі правовідносини.

Водночас у разі незгоди позивача із визначенням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у довідках про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає. (частина 5 статті статті 382-1 КАС України).

Натомість питання визначення розміру прожиткового мінімуму для обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії не входило до предмета доказування у цій справі й суд такі питання не розглядав.

Разом з тим, судовим рішенням у цій справі відповідача не зобов`язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, то є підстави стверджувати, що між позивачем та відповідачем виникли нові правовідносини (новий спір) щодо правомірності/неправомірності обчислення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, тобто такі відносини, які були відсутні під час розгляду цієї справи.

Таким чином, оскільки питання щодо визначення розміру тих складових грошового забезпечення, на які посилається позивач у своїй заяві і які, на його думку, визначені відповідачем неправомірно, не досліджувалося судом під час ухвалення рішення за наслідками розгляду цієї справи, то такі обставини не можуть досліджуватися судом при розгляді заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України, з наданням їх правової оцінки.

При цьому, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання рішення суду від 19.08.2024 року у справі № 120/4012/24, оскільки, як вбачається з наданих позивачем документів, відповідач виконав судове рішення, а саме підготував та передав до пенсійного фонду відповідні довідки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Одночасно, суд зауважує, що дії відповідача після виконання судового рішення, з якими не погоджується позивач, можуть свідчити про наявність нового спору між сторонами і позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з окремим адміністративним позовом, щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14.08.2024 року у справі №120/4012/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дончик Віталій Володимирович