Рішення № 126922409, 28.04.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/30070/19

Провадження № 2/947/25/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.,

при секретарі - Матвієвої А.В.,

за участі:

- представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним ОСОБА_1 - адвоката Бурда Тетяни Сергіївни,

- третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» в особі голови - ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до

державного реєстратора Одеської обласної філії

Комунального підприємства «Центр державної реєстрації»

Іскрова Олега Вікторовича,

ОСОБА_2 правонаступником якої є ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Громадська організація власників транспортних засобів

гаражна автостоянка «Берізка-88»,

Одеська міська рада,

про визнання недійсною довідки та скасування рішення

про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 правонаступником якої є ОСОБА_3 ,

до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,

Громадська організація власників транспортних засобів

гаражна автостоянка «Берізка-88»,

державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради

Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу

Фролова Руслана Валеріївна,

державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства

«Центр державної реєстрації» Іскров Олег Вікторович,

Одеська міська рада,

про визнання недійсним рішення зборів гаражної автостоянки «Берізка-88»,

визнання недійсною довідки, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

скасування записів про право власності,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Одеси з позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Громадська організація власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88», про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в якому просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером:35274972 від 19.05.2017 16:16:46, винесене державним реєстратором Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим Олегом Вікторовичем, на підставі якого зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж, загальною площею 23,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі укладеного ним з ОСОБА_4 договору купівлі-продажу від 20.08.2019 року посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1604, він придбав гараж під АДРЕСА_2 , загальною площею 36 кв.м., право власності на який було зареєстровано за продавцем - ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 23.07.2019 року, номер запису про право власності: 32596530, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1882629351101.

Належність продавцю вказаного гаражу, як вказує позивач, також підтверджувалось тим, що у відповідності до протоколу № 2 Загальних зборів ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» від 11.02.2007 року, яким було затверджено нумерацію гаражів якими володіють члени даної громадської організації, власником гаражу № НОМЕР_1 значився ОСОБА_4 , а всього на території ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» розміщено НОМЕР_26

Однак, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачеві стало відомо, що 16.05.2017 року державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274972 від 19.05.2017 16:16:46, яким було здійснено державну реєстрацію права власності на гараж, загальною площею 23,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , на підставі виникнення права власності: довідки, серія та номер: б/н, видавник ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.05.2017, видавник: ФОП ОСОБА_5 .

Однак, як вказує позивач відповідно до довідки ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» від 18.10.2019 року за №5, ОСОБА_2 не була та не є членом даної громадської організації. Головою правління ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88» Широканом Олегом Володимировичем жодних довідок на ім`я гр. ОСОБА_2 не видавалось.

За наслідком чого позивач стверджує, що державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскровим О.В. було проведено державну реєстрацію права власності на гараж № НОМЕР_1 за ОСОБА_2 на підставі підробленої довідки ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88», а спірна державна реєстрація права власності на вказаний гараж, фактично який належить позивачеві на праві власності, порушує права та інтереси ОСОБА_1 , як законного власника гаража за № 9.

Дані обставини зумовили звернення позивача до суду з цим позовом.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калашніковій О.І.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калашнікової О.І. від 10.12.2019 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

09.12.2019 року ОСОБА_1 було надано до суду клопотання про витребування доказів, за наслідком розгляду якого ухвалою суду від 10.12.2019 року клопотання задоволено та зобов`язано Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надати реєстраційну справу по об`єкту нерухомого майна №1252632651101 про реєстрацію права приватної власності на гараж, загальною площею 23,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

17.01.2020 року до суду на виконання вказаної ухвали суду надійшли витребувані судом докази.

27.01.2020 року до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням на те, що ОСОБА_4 не є та не був на час реєстрації права власності на гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 , членом Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «БЕРІЗКА-88». Право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості: гараж № НОМЕР_1 по АДРЕСА_3 було зареєстровано 16 травня 2017 року, а право власності ОСОБА_4 на об`єкт нерухомості із таким самим номером, такою самою назвою, і під тією самою адресою було зареєстровано - 23 липня 2019 року, тобто більш ніж через 2-а роки після державної реєстрації права власності на той самий об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 , що на думку відповідачки є неправомірним та не належним підтвердженням права власності позивача на це майно.

Додатково, представником відповідача було надано до суду клопотання про витребування доказів, за наслідком розгляду якого ухвалою суду від 27.01.2020 року клопотання задоволено та зобов`язано приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролову Руслану Валеріївну надати на адресу суду копію нотаріальної справи щодо посвідчення наступного правочину: договору купівлі-продажу,укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений 20 серпня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. та зареєстрований в реєстрі за №1604.

18.02.2020 року до суду на виконання вказаної ухвали суду надійшли витребувані судом докази.

24.02.2020 року позивачем надано до суду заяву про збільшення позовних вимог, з урахування якої позивач просить суд:

- визнати недійсною довідку, видану Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 про належність їй гаражу № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274972 від 19.05.2017 16:16:46, державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, яким зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 та припинити право власності ОСОБА_6 на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 .

Додатково позивач до первісних посилань у позові зазначив, що оскільки довідка, видана Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88», слугувала підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_2 на гараж, загальною площею 23.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , то відповідна довідка на підставі якої виникають права та обов`язки власника, в розумінні вимог ч.1 ст. 203 ЦПК України, має ознаки правочину.

Позивач вказував, що матеріали справи містять докази недійсності довідки, виданої ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 , а саме: копію довідки від 18.10.2019 р. № 5, видану ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88», зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 ніколи не була членом ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка- 88» та жодних довідок на її ім`я ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88» не видавалося, за наслідком чого позивач вважає, що є всі підстави вважати недійсною довідку, видану, нібито, ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 на підставі якої було зареєстровано право власності за нею на гараж, загальною площею 23.2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

02.03.2020 року до суду надійшов зустрічний позов, поданий відповідачкою - ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88», державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни, треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна, державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскров Олег Вікторович, про визнання недійсним рішення зборів гаражної автостоянки «Берізка-88», визнання недійсною довідки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування записів про право власності, в якій просила суд:

- визнати недійсною довідку про зведення об`єкту №9 від 20.09.2011 року, видану Громадською організацією власників транспортних засобів гаражної автостоянки «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_4 на підставі якої ним зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 35 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати запис про право власності № 32596530, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомості: гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 35 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1882629351101;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), посвідчений 20 серпня 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1604, предметом якого є купівля-продаж нерухомого майна: гараж під АДРЕСА_2 (дев`яносто чотири а), гараж під № НОМЕР_1 (дев`ять) загальною площею 36 кв. м.;

- скасувати запис право власності № 32886861, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48313778 від 20.08.2019 12:51:25, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Русланою Валеріївною щодо об`єкту нерухомості, гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 36 кв.м., основною площею 20,7 кв м., допоміжною площею 15,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882629351101.

В обґрунтування зустрічного позову, ОСОБА_2 посилалась на те, що після того, як ОСОБА_4 зареєстрував за собою право власності на гараж, він одразу на підставі договору купівлі-продажу продав гараж ОСОБА_1 , таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ОСОБА_4 зобов`язаний був перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення їх одночасної подвійної реєстрації.

На момент прийняття рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на гараж АДРЕСА_2 , в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже був діючий запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на той самий об`єкт нерухомого майна. Даний запис не був скасований, в тому числі у судовому порядку.

ОСОБА_2 вказувала, що в порушення вимог чинного законодавства державний реєстратор зареєстрував за ОСОБА_4 право власності на об`єкт нерухомості із таким самим номером, назвою та адресою як і у ОСОБА_2 , підставою чого також слугувала довідка про зведення об`єкту №9 від 20.09.2011 року. Проте, як вказує ОСОБА_2 довідка із таким змістом ОСОБА_4 ніколи не видавалася. ОСОБА_4 ніколи не був членом Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки «Берізка-88», ні на момент видачі довідки, ні на момент реєстрації за ним права власності.

ОСОБА_2 вказує, що відчужений ОСОБА_1 за вказаним правочином, фактично був неіснуючий об`єкт нерухомого майна, оскільки такого об`єкту нерухомості як гараж № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 36 кв м. - не існує. Також, ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_4 фактично було набуто у власність гараж з площею 35 кв.м., а за спірний правочином проданий гараж має площу 36 кв.м.

З посиланням на вказані обставини, ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом.

25.03.2020 року до суду надійшов відзив від ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 з посиланням на його безпідставність та необґрунтованість.

25.03.2020 року до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву від державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни, з посиланням на необґрунтованість заявленого позову та суперечність вимоги про скасування запису про право власності вимогам ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

03.06.2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила суд додатково визнати недійсним рішення зборів членів Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88», оформлені протоколом №2 від 11.02.2007 року.

17.07.2020 року судом за клопотання позивача за первісним позовом було постановлено ухвалу, якою зобов`язано надати ОСОБА_2 оригінал довідки виданої Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 , на підставі якої за останньою було зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 .

14.09.2020 року представником ОСОБА_1 було надано до суду до приєднання до матеріалів справи висновок 070/2020 будівельно-технічної експертизи для подання до Київського районного суду міста Одеси по цивільній справі №947/30070/19, складений 11.09.2020 року ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. Скибінського С.С.».

15.09.2020 року судом за клопотанням позивача за зустрічним позовом постановлено ухвалу, якою клопотання задоволено та зобов`язано:

- ОСОБА_1 надати до Київського райсуду м. Одеси оригінали наступних документів: протокол №2 «громадські збори громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки «Берізка-88» від 11 лютого 2007 року; додаток до протоколу №2; довідку про зведення об`єкту вих. №9 від 20.09.2011 року, яка видана ОСОБА_4 ;

- Громадську Організацію Власників Транспортних Засобів Гаражна Автостоянка «Берізка -88» надати до Київського райсуду м. Одеси оригінали наступних документів: протокол №2 «громадські збори громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки «Берізка-88» від 11 лютого 2007 року; додаток до протоколу №2; довідку про зведення об`єкту вих. №9 від 20.09.2011 року, яка видана ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_4 надати до Київського райсуду м. Одеси оригінали наступних документів: протокол №2 «громадські збори громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки «Берізка-88» від 11 лютого 2007 року; додаток до протоколу №2; довідку про зведення об`єкту вих. №9 від 20.09.2011 року, яка видана на ім`я ОСОБА_4

15.10.2020 року до суду від відповідача Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка -88» за підписом голови ОСОБА_7 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з посиланням на те, що ОСОБА_4 не є та ніколи не був членом Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка -88».

Також, від представника відповідача Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка -88» за підписом голови ОСОБА_7 надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи.

Також, від представника відповідача Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка -88» за підписом голови ОСОБА_7 надійшла заява про визнання зустрічних позовних вимог ОСОБА_2

26.10.2020 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 також надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо довідки виданої на ім`я ОСОБА_2

26.10.2020 року судом в судовому засіданні було ухвалено відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо довідки виданої на ім`я ОСОБА_2 .

За наслідком розгляду клопотання представника відповідача Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка -88», судом 26.10.2020 року було постановлено ухвалу, якою клопотання голови правління ГОВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88» про призначення технічної експертизи документів - задоволено. Призначено по справі №947/30070/19 судову технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено питання: Чи в той час виконано рукописний текст (мовою оригіналу) «Протокол №2 общественные зборы общественной организации собственников транспортных средств гаражной автостоянки «Березка-88» на 4-х аркушах та «Дополнение к протоколу №2» на 1 аркуші, яким він датований 11.02.2007 року. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погодившись з даною ухвалою, відповідачем за зустрічним позовом - ОСОБА_4 через Київський районний суд міста Одеси подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду у якій останній просить скасувати ухвалу Київського районного суду міста Одеси про призначення експертизи від 26.10.2020 року та постановити нову, якою у задоволенні клопотання голови правління Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» про призначення по даній справі технічної експертизи документів - Протоколу №2 зборів Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» від 11.02.2007 року та Додатка до протоколу, відмовити.

Під час розгляду справи в Одеському апеляційному суді відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.05.2022 року залучено до участі у справі у якості її правонаступника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14.12.2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява від представника Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» - ОСОБА_9 про врахування, що ОСОБА_7 не був членом громадської організації, набув повноважень голови організації в протиправний спосіб, з посиланням на висновки рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2021 року по справі №916/1766/21 та яким визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів членів Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88», оформлених протоколом №01-06-20 від 01.06.2020 року.

За результатом розгляду справи постановою Одеського апеляційного суду від 14.12.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26.10.2020 року - залишено без змін.

24.01.2023 року матеріали цивільної справи №947/30070/19 було скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення технічної експертизи документів, призначено ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26.10.2020 року.

07.03.2023 року на адресу суду з експертної установи надійшли матеріали вищезазначеної справи разом з листом про неможливість організації провести призначену судом експертизу, у зв`язку з відсутністю об`єктів дослідження: Протоколу №2 та Додатку до нього від 11.02.2007 року.

06.03.2023 року Керівником апарату Київського районного суду міста Одеси видано розпорядження №28 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на підставі якого проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого справу розподілено судді Калініченко Л.В., що підтверджується протоколом від 06.03.2023 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 13.03.2023 року вказану цивільну справу, провадження в якій зупинено, прийнято до свого провадження.

У зв`язку з надходженням до суду матеріалів цивільної справи з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, з метою вчинення подальших процесуальних дій, судом також 13.03.2023 року було постановлено ухвалу якою поновлено провадження по справі, продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

21 серпня 2023 року до суду надійшло від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_8 клопотання про зупинення провадження в цій справі до набранням законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду цивільної справи №947/26164/23 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що наслідки розгляду вказаної справи значним чином впливають на розгляд цієї справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 21.08.2023 року вказане клопотання залишено без задоволення.

19.05.2023 року до суду від представника третьої особи Громадської організації власників транспортних засобів гаража автостоянка "Берізка-88" надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставлено питання:

- Чи виконаний підпис у довідці, виданій Головою правління ГОВТЗ гаражна автостоянка "Берізка-88" ОСОБА_34, яка стала підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , особисто ОСОБА_9 , чи виконано іншою особою?

У судовому засіданні представником третьої особи було повідомлено про відсутність у нього оригіналу довідки, яка є досліджуваним документом для проведення експертизи, у зв`язку з чим останній просить суд провести судово-почеркознавчу експертизу з наявної в матеріалах справи копії довідки.

Приймаючи вищевикладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення сторонам їх прав та обов`язків, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, судом 20.09.2023 року було скеровано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз відповідного листа про повідомлення чи можливо провести судово-почеркознавчу експертизу за відсутності оригіналу досліджуваного документу.

На виконання вказаного листа, 09.10.2023 року до суду надійшла відповідь з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз з повідомленням про неможливість проведення судово-почеркознавчої експертизи за відсутності оригіналу досліджуваного документу.

06.10.2023 року до суду в електронній формі надійшло від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_8 клопотання про зупинення провадження в цій справі до набранням законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду цивільної справи №947/26164/23 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що наслідки розгляду вказаної справи значним чином впливають на розгляд цієї справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року вказане клопотання залишено без задоволення.

Крім того, 19.05.2023 року до суду надійшло клопотання від представника третьої особи - голови правління Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» ОСОБА_9 про призначення судово-почеркознавчої експертизи по справі.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року клопотання представника третьої особи задоволено частково. Призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення яких поставлено наступне питання:

1. Чи виконано у довідці, виданої головою правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, підпис особисто ОСОБА_9 , чи іншою особою?

Одночасно судом вирішено витребувати та зобов`язано ОСОБА_3 надати до суду оригінал довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж №9 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19.

Встановлено строк виконання ухвали суду в частині витребування доказів п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Роз`яснено ОСОБА_3 , що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, необхідно повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Тієї ж дати, судом постановлено ухвалу, якою провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Однак, 19.12.2023 року матеріали вказаної справи були повернуті до суду з вказаної експертної установи, для сплати рахунку вартості експертизи та з клопотанням про надання оригіналу досліджуваного документа та зазначення, які документи зі зразками підписів ОСОБА_9 можна приймати у якості порівняльного матеріалу.

Приймаючи, що для розгляду клопотання експерта слід вчинити процесуальні дії, ухвалою суду від 16.01.2024 року поновлено провадження у справі та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання на 15.02.2024 року о 12 год. 00 хв.

У підготовче судове засідання призначене на 15.02.2024 року з`явилась представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Самодурова Н.В., яка зазначила, що вважає доцільним скерувати матеріали цивільної справи до експертної установи для проведення судово-почеркознавчої експертизи призначеної ухвалою суду від 10.10.2023 року, з розв`язанням питань зазначених експертом у клопотанні, що стали підставою для повернення матеріалі справи.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 15.02.2024 року скеровано матеріали цивільної справи №947/30070/19 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, а саме проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Зобов`язано ОСОБА_3 надати, у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду, - оригінал довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж №9 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19, шляхом надання її до суду на виконання ухвали Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року по цивільній справі №947/30070/19, або безпосередньо до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з одночасним повідомленням суду про вчинення цих дій.

Роз`яснено ОСОБА_3 , що у відповідності до ч.10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Роз`яснено експертові Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про необхідність додаткового повідомлення ОСОБА_3 про дату, час і місце проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, для надання оригіналу вищевказаного документа, який є предметом дослідження.

Роз`яснено, що у відповідності до ухвали Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року по цивільній справі №947/30070/19, витрати по проведенню судової будівельно-технічної експертизи, покладені на Громадську організацію власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» (код ЄДРПОУ 23208039).

Скеровано Громадській організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» (код ЄДРПОУ 23208039) примірник рахунку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №23-6085 (41) від 11.12.2023 року за проведення експертизи та запропонувано у десятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду, надати до суду належні докази на підтвердження сплати вказаного рахунку.

Одночасно судом було ухвалено зупинити провадження по справі на час проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року.

Після чого матеріали цивільної справи скеровано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної судом експертизи.

Однак, 02.05.2024 року матеріали цивільної справи повернуті до суду з вказаної експертної установи, з клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів і зразків, в якому зазначено про необхідність визначення зразків підписів ОСОБА_9 , які наявні в матеріалах цивільної справи.

З метою розгляду вказаного клопотання, враховуючи, що провадження по справі зупинено, ухвалою суду від 03.05.2024 року провадження по справі поновлено та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

Надалі, 02.07.2024 року до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку експерта.

Ухвалою суду від 03.07.2024 року скеровано матеріали цивільної справи №947/30070/19 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, а саме проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Також судом з метою забезпечення належного виконання клопотання експерта та проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.10.2023 року, судом в ухвалі суду додатково визначено перелік документів, які слід використовувати в якості експериментальних та вільних зразків підпису ОСОБА_9 під час проведення вищевказаної експертизи.

Додатково приймаючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження виконання ОСОБА_3 вимог ухвали суду від 15.02.2024 року з надання оригіналу предмету дослідження - оригіналу довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, судом в ухвалі суду додатково зобов`язано ОСОБА_3 надати оригінал досліджуваної довідки до суду на виконання ухвали суду від 10.10.2023 року або безпосередньо до експертної установи.

Одночасно судом було ухвалено зупинити провадження по справі на час проведення судово-почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року.

Після чого матеріали цивільної справи скеровано до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної судом експертизи.

16.08.2024 року до суду надійшли матеріали справи з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з клопотанням про надання оригінали досліджуваного документа - оригіналу довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року поновлено провадження по справі та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.

У підготовчого судовому засіданні 25.09.2024 року судом було ухвалено зобов`язати сторону відповідача - ОСОБА_3 , протягом десяти днів з дня отримання її представником відповідного листа, забезпечити та надати до суду оригінал довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19, для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.10.2023 року та роз`яснено наслідки передбачені ст. 109 ЦПК України.

15.10.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла відповідь про неможливість виконання ухвали суду та покладеного судом обов`язку з надання оригіналу довідки, яка є предметом дослідження за призначеною судом експертизою, з підстав втрати відповідної довідки у селі в Роздільнянському районі, де мешкала померла ОСОБА_2 у якої і зберігалась відповідна довідка,а після її пошуків з боку ОСОБА_3 , довідку не знайдено.

У підготовчому судовому засіданні 15.10.2024 року, за наслідком отриманої інформації та невиконання ОСОБА_3 вимог ухвали суду від 10.10.2023 року, судом було ухвалено припинити виконання ухвали Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Тієї ж дати, судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

22.10.2024 року до суду з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло повідомлення №24-4041 про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи №947/30070/19, з підстав не надання оригіналу досліджуваного документа - довідки виданої головою правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9

18.11.2024 року судом в судовому засіданні було ухвалено залучити до участі по справі в якості третьої особи - Одеську міську раду, а також зобов`язано голову ГОВТЗ ГА «Берізка-88» надати для огляду в судовому засіданні оригінал протоколу та додатку до протоколу від 11.02.2007 року. За наслідком чого судом було ухвалено здійснити повернення до стадії підготовчого провадження по справі.

19.12.2024 року до суду від представника третьої особи - Одеської міської ради надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Також у підготовчому судовому засіданні 19.12.2024 року представником ГОВТЗ ГА «Берізка-88» було надано до суду для огляду оригінали запитуваних документів, після чого судом встановлено належність наданих до суду копій оригіналу протоколу від 11.02.2007 року.

Тієї ж дати, судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

07.02.2025 року до суду від представника третьої особи ГОВТЗ ГА «Берізка-88» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судом в судовому засіданні 12.03.2025 року та приєднано подані до суду документи.

До судового засідання призначеного на 15.04.2025 року з`явились:

- представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним ОСОБА_1 - адвокат Бурда Т.С., яка підтримала первісний позов ОСОБА_1 та просила суд його задовольнити, у задоволені зустрічного позову просила суд відмовити;

- третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» в особі голови - ОСОБА_9, який підтримав первісний позов ОСОБА_1 та заперечував проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 .

Інші учасники справи будучи належним чином повідомленими та обізнаними про наявне судове провадження та дату, час і місце проведенні судового засідання про причини неявки суд не повідомили.

Судом підстав для відкладення судового засідання у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України не встановлено, за наслідком чого було ухвалено здійснити розгляд справи в судовому засіданні 15.04.2025 року за наявною явкою учасників справи.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 28.04.2025 року о 15 год. 30 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши усі докази наявні в матеріалах справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає первісний позов ОСОБА_9 підлягаючим задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 не підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що протоколом № 1 загальних зборів загальних зборів засновників Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88", у тому числі затверджено статут Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" у новій редакції у зв`язку з його втратою.

Відповідно до статуту основною метою діяльності організації є задоволення професійних та любительських інтересів автолюбителів, захист їх прав, організація і координація сумісної діяльності членів організації по експлуатації та обслуговуванню автостоянки.

Засновником Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88" у тому числі виступав - ОСОБА_9 , а також: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстрація Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" здійснена 07.08.2006 р. за № 15561200000021447. Головою правління Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" було обрано громадянина України - ОСОБА_9 .

Також із матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2007 р. відбулись загальні збори Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", які оформлені протоколом № 2, відповідно до якого на вказаних зборах були присутні голова правління - ОСОБА_9 , члени правління - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також члени громадської організації: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_11 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 .

Як встановлено судом, згідно протоколу № 2 загальних зборів Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" членами громадської організації розглядалися наступні питання:

- про затвердження нумерації гаражів, якими володіють члени "Берізка-88" на території громадської організації за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94-А;

- про затвердження розміру та порядку внесення членських внесків (сум внесків на громадські потреби організації).

Зокрема, на вказаних загальних зборах Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" вирішено:

1. Затверджено нумерації гаражів, якими володіють члени Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" на території громадської організації за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94-А, а саме: гараж № НОМЕР_4 - власник ОСОБА_12 ; гараж № НОМЕР_5 - власник ОСОБА_13 ; гараж № НОМЕР_6 - власник ОСОБА_29 ; гараж № НОМЕР_7 - власник ОСОБА_14 ; гараж № НОМЕР_8 - власник ОСОБА_15 ; гараж № НОМЕР_9 - власник ОСОБА_30 ; гараж № НОМЕР_10 - власник - ОСОБА_17 ;гараж № НОМЕР_11 - власник ОСОБА_18 ; гараж № НОМЕР_1 - власник ОСОБА_4 ; гараж № НОМЕР_12 - власник - ОСОБА_9 ; гараж № НОМЕР_13 - власник ОСОБА_19 ; гараж № НОМЕР_14 - власник ОСОБА_20 ; гараж № НОМЕР_15 - власник ОСОБА_21 ; гараж № НОМЕР_16 - власник ОСОБА_22 ; гараж № НОМЕР_17 - власник ОСОБА_23 ; гараж № НОМЕР_18 - власник ОСОБА_24 ; гараж № НОМЕР_19 - власник ОСОБА_25 ; гараж № НОМЕР_20 - власник ОСОБА_26 ; гараж № НОМЕР_21 - власник ОСОБА_11 ; гараж № НОМЕР_22 - власник ОСОБА_27 ; гараж № НОМЕР_23 - власник ОСОБА_28 .

2. Затверджено щоквартальні внески в сумі 200,00 грн., починаючи з лютого 2007 року.

Також до вказаного протоколу № 2 від 11.02.2007 р. наявний схематичний план розташування та нумерації гаражів членів Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94-А (гараж № НОМЕР_4 - ОСОБА_12 ; гараж № НОМЕР_5 - ОСОБА_13 ; гараж № НОМЕР_6 - ОСОБА_29 ; гараж № НОМЕР_7 - ОСОБА_14 ; гараж № НОМЕР_8 - ОСОБА_15 ; гараж № НОМЕР_9 - ОСОБА_16 ; гараж № НОМЕР_10 - ОСОБА_17 ; гараж № НОМЕР_11 - ОСОБА_18 ; гараж № НОМЕР_1 - ОСОБА_4 ; гараж № НОМЕР_12 - ОСОБА_9 ; гараж № НОМЕР_13 - ОСОБА_19 ; гараж № НОМЕР_14 - ОСОБА_20 ; гараж № НОМЕР_15 - ОСОБА_21 ; гараж № НОМЕР_16 - ОСОБА_22 ; гараж № НОМЕР_17 - ОСОБА_23 ; гараж № НОМЕР_18 - ОСОБА_24 ; гараж № НОМЕР_19 - ОСОБА_25 ; гараж № НОМЕР_20 - ОСОБА_26 ; гараж № НОМЕР_21 - ОСОБА_11 ; гараж № НОМЕР_22 - ОСОБА_27 ; гараж № НОМЕР_23 - ОСОБА_28 ).

Відповідно до додатку до протоколу № 2 від 11.02.2007 р., перелічено список членів зі сплати коштів для загальних нужд і нумерації гаражів, серед яких за номером 13 значиться ОСОБА_4 .

У відповідності до довідки про зведення об`єкту виданої 20.09.2011 року Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" за вих. №9, за підписом голови правління ОСОБА_9, остання видана ОСОБА_4 на підтвердження того, що він є членом громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" та йому належить 1-поверховий гараж №9 орієнтовною площею 35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Даною довідкою підтверджено, що гараж зведено у 1977 році рішенням правління колхозу ім.. К. Лібкнехта Овідіопольського району Одеської області. У даний час гараж є власністю члена громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" у межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих «О предоставлении земельного участка площадью 0,11 га, на гаражною стоянке «Березка-88» во временное пользование» від 22.06.1994 року №852.

15.07.2019 року ФОП ОСОБА_31 виготовлено технічний паспорт на вказаний гараж № НОМЕР_1 , по Люстдорфській дорозі в місті Одесі, за замовленням ОСОБА_4 , відповідно до якого наявна схема розташування даного гаражу, на якій також наявні інші гаражі, в загальній кількості 21. Засвідчено, що даний об`єкт нерухомого майна не підлягає введенню в експлуатацію, тому що об`єкт нерухомого майна побудований до 05.08.1992 року, з посиланням на лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.09.2011 року за №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів завершених будівництвом до 05.08.1992 року».

Відповідно до даної інвентаризації, гараж має площу 36,0 кв.м.

На підставі вказаної довідки №9 від 20.09.2011 року, технічного паспорту від 15.07.2019 року, а також протоколу №2 від 11.02.2007 року загальних зборів громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 22.06.1994 року №852, державним реєстратором Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Д.Ю. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером №47998732 від 29.07.2019 року, на підставі якого за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна №1882629351101 - гараж АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №175845806 від 31.07.2019 року.

20.08.2019 року ОСОБА_4 укладено з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрований в реєстрі за №1604, за умовами якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 придбав нерухоме майно - гараж АДРЕСА_4 , за 197813,00 грн., вартість якого була встановлена на підставі звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Перспектива експерт» від 16.08.2019 року.

Також, ОСОБА_4 в момент укладення вказаного правочину було складено нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., заяву від 20.08.2019 року, якою ОСОБА_4 засвідчив, що перед відчуженням вказаного гаражу ним самочинне переобладнання, перепланування, добудови, реконструкції тощо не проводились.

Даний правочин ОСОБА_4 було здійснено зі згоди дружини - ОСОБА_32 , яка надала відповідну заяву зі згодою на вчинення її чоловіком даного правочину, яка була складена 20.08.2019 року та посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрована в реєстрі за №1603.

За наслідком вчиненого правочину, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., як суб`єктом державної реєстрації, було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером №48313778 від 20.08.2019 року, на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 36 кв.м., по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1882629351101.

Також судом встановлено, що в момент вчинення правочину, 20.08.2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. було отримано інформаційну довідку №1780881805 від 20.08.2019 року, з якою встановлено що на вказаний гараж, з іншою площею розміром 23,2 кв.м. зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .

Так, судом встановлено, що державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна №1252632651101 - гараж АДРЕСА_5 , за ОСОБА_2 , право власності за якою було зареєстровано державним реєстратором Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Одеська область Іскровим О.В. на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 35274972 від 19.05.2017 року, винесене на підставі документів на підтвердження виникнення права власності, якими були: довідка за №б/н видана ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; технічний паспорт виданий 12.05.2017 року ФОП ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується витягом з актового запису про смерть № 3802 від 24.03.2021 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30.05.2022 року залучено до участі у справі у якості правонаступника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із копії спадкової справи № 154/2021 спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є її донька - ОСОБА_3 , якою здійснені дії з прийняття спадщини до померлої матері. Інформація про видане свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_3 на вказаний гараж, належний на праві власності померлій ОСОБА_2 , відсутня.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Приймаючи викладене судом встановлено, що ОСОБА_3 , як спадкоємець до майна ОСОБА_2 , якою вчинені дії з прийняття спадщини, набула прав на спадкове майно що складається зокрема з належного спадкодавцеві - гаражу АДРЕСА_2 , а відтак є належним правонаступником в даній справі померлого власника вказаного спірного майна - ОСОБА_2 , якою підтримувались зустрічні позовні вимоги.

У відповідності до витребуваних судом матеріалів реєстраційної справи №1252632651101, судом встановлено наявність копій документів що стали підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 права власності на вказаний гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 23,2 кв.м., по АДРЕСА_3 , які не визнаються позивачем за первісним позовом.

Так, у відповідності до копії довідки виданої Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", остання містить інформацію про її видачу за підписом голови організації ОСОБА_9 , якою засвідчено що ОСОБА_2 має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка - 88» за адресою: АДРЕСА_3 , пай виплатив в повному обсязі. Претензій не має. Поряд з цим, судом встановлено, що вказана довідка не містить ані дати, ані номеру її видачі.

Також з наявної в матеріалах реєстраційної справи №1252632651101 копії технічного паспорту виданого 12.05.2017 року ФОП ОСОБА_5 вбачається, що останній був замовлений ОСОБА_2 . У технічному паспорті наявна схема розташування даного гаражу, на якій також наявні інші гаражі, в загальній кількості 21. Засвідчено, що даний об`єкт нерухомого майна не є самочинним будівництвом оскільки побудований до 05.08.1992 року. Відповідно до даної інвентаризації, гараж має площу 23,2 кв.м.

Сторонами під час розгляду визнавалось, що нерухоме майно на яке за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності - гараж № НОМЕР_1 , по Люстдорфській дорозі, 94А, в місті Одесі, є одним тим самим майном, однак з зазначенням різної площі об`єкту, а документи на підставі яких виникло право власності у кожного з них, ними не визнається, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Приймаючи вищевикладені встановлені обставини, в межах заявлених позовних вимог за первісним і зустрічними позовами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі N 338/180/17, від 22.09.2020 у справі N 910/3009/18, від 22.06.2021 у справі N 334/3161/17).

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є вольова дія, тобто поєднання волі та волевиявлення сторін. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Положеннями ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 204 ЦК України регламентує принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно положень ч.ч. 5, 6 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», У разі якщо державна реєстрація прав проводиться не в результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, або державна реєстрація прав проводиться не автоматично у випадках, визначених цим Законом, державний реєстратор обов`язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, спрямованих на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.

Згідно з частиною першою статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Приймаючи вищевикладене, надаючи оцінку підставам виникнення у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , права власності на спірне нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 виникло право власності на нерухоме майно - гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 36 кв.м., по Люстдорфській дорозі, 94а, в місті Одесі, 20.08.2019 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрований в реєстрі за №1604, за яким ОСОБА_4 продав дане майно, яке належало йому на праві власності на підставі: довідки громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" №9 від 20.09.2011 року, технічного паспорту від 15.07.2019 року, а також протоколу №2 від 11.02.2007 року загальних зборів громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 22.06.1994 року №852.

Вказані підстави набуття права власності оспорюються ОСОБА_2 та її правонаступником ОСОБА_3 , з посиланням на те, що ОСОБА_4 не набув право власності на це майно та не мав права укладати відповідний договір, оскільки ніколи не був членом вказаної організації, а протокол №2 від 11.02.2007 року та довідка громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" №9 від 20.09.2011 року ніколи не видавались, не підписувались вказаною організацією, а також що даний гараж має дійсну полощу 23,2 кв.м.

Як вже судом зазначалось у відповідності до протоколу № 2 від 11.02.2007 року яким засвідчено загальні збори Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", вбачається, що ОСОБА_4 належав до членів організації та за останнім засвідчено належність гаражу на праві власності з визначеним номером №9, а також його зведення у 1977 році рішенням правління колхозу ім.. К. Лібкнехта Овідіопольського району Одеської області .

У відповідності до довідки про зведення об`єкту виданої 20.09.2011 року Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" за вих. №9, за підписом голови правління ОСОБА_9, остання видана ОСОБА_4 на підтвердження того, що він є членом громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" та йому належить 1-поверховий гараж №9 орієнтовною площею 35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Даною довідкою підтверджено, що гараж зведено у 1977 році рішенням правління колхозу ім.. К. Лібкнехта Овідіопольського району Одеської області. У даний час гараж є власністю члена громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" у межах земельної ділянки, що перебуває у користуванні громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих «О предоставлении земельного участка площадью 0,11 га, на гаражною стоянке «Березка-88» во временное пользование» від 22.06.1994 року №852.

Будь-яких доказів на підтвердження оспорювання або визнання вказаного протоколу та довідки недійсними, у тому числі частково, з боку ОСОБА_2 , як члена громадської організації у встановлений законом спосіб, до суду не надано.

В матеріалах справи також наявні заяви голови Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" від 15.10.2020 року за підписом голови ОСОБА_7 про визнання позову ОСОБА_2 та якими останній підтверджує, що від імені Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" не видавалася довідка про зведення об`єкту №9 від 20.09.2011 року про те, що ОСОБА_4 є членом Громадської організації та йому належить гараж.

Однак, з наданих до суду доказів судом встановлено, що 01 червня 2020 р. відбулись загальні збори членів Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88", які оформлені протоколом № 01-06-20, відповідно до якого у тому числі звільнено ОСОБА_9 з посади голови правління Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88" з 01 червня 2020 року; обрано з 02 червня 2020 року правління Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88" у наступному складі: Ротар Олександр Васильович - голова правління, ОСОБА_11 - член правління, ОСОБА_19 - член правління.

Поряд з цим, з наданого до суду рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2021 року за № 916/1766/21, вбачається, що судом було визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів членів Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88", оформлених протоколом №01-06-20 від 01.06.2020 р.; скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію за № 15561070001021447, вчинену 25.06.2020 р. державним реєстратором Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком Андрієм Віталійовичем про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 7 статті 81 ЦПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім того, статтею 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у медіа, створення електронних баз даних судових рішень. Будь-яке редагування тексту судового рішення не повинно спотворювати його зміст. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

За наслідком вказаних встановлених обставин, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, судом в порядку передбаченому ч.7 ст. 81 ЦПК України за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, який перебуває у вільному доступі було перевірено дані обставини та встановлено наявність оприлюдненого судового рішення за наслідком розгляду вказаної справи № 916/1766/21, яке набрало законної сили 26.11.2021 року.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що головою Громадської організації власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88" зареєстровано ОСОБА_9 .

В подальшому під час розгляду справи, Громадською організацією власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88" в особі голови ОСОБА_9 не визнавались вказані заяви видані за підписом ОСОБА_7 , не підтримано визнання позову ОСОБА_2 , а навпаки визнавалась, як така що чинна та видана за його підписом довідка про зведення об`єкту №9 від 20.09.2011 року про те, що ОСОБА_4 є членом Громадської організації та йому належить гараж; як і дійсність протоколу №2 від 11.02.2007 року.

Враховуючи викладене, приймаючи, що довідка про зведення об`єкту №9 від 20.09.2011 року, видавалась Громадською організацією власників транспортних засобів гаражної автостоянки "Берізка-88" за підписом голови ОСОБА_9, який був належним керівником організації станом на час її видання, а також приймаючи визнання останнім її підписання та видання організацією, враховуючи відсутність з боку позивача за зустрічним позовом належних доказів в спростування даних обставин, суд вважає заяву Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" від 15.10.2020 року за підписом голови ОСОБА_7 в її спростування не належним доказом не видання громадською організацією довідки №9 від 20.09.2011 року.

Також суд вважає безпідставними доводи позивача за зустрічним позовом з приводу того, що вказаний протокол № 2 від 11.02.2007 року і довідка №9 від 20.09.2011 року не підписувались, або не видавався Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", оскільки не підтверджені жодним належним доказом.

Судом приймається, що під час розгляду справи судом 26.10.2020 року було постановлено ухвалу, якою за клопотанням відповідача за зустрічним позовом - Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" було призначено по справі №947/30070/19 судову технічну експертизу документів, з метою встановлення часу виконання рукописного тексту (мовою оригіналу) «Протокол №2 общественные зборы общественной организации собственников транспортных средств гаражной автостоянки «Березка-88» на 4-х аркушах та «Дополнение к протоколу №2» на 1 аркуші, яким він датований 11.02.2007 року.

Однак, вказана ухвала суду не була виконана з підстав ненадання досліджуваних документів та в подальшому не підтримання проведення відповідної експертизи з боку Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88".

Позивачем за зустрічним позовом в свою чергу з метою доведення заявлених позовних вимог і викладених в їх обґрунтування доводів, жодного клопотання про проведення відповідної судової експертизи під час розгляду справи, не заявлялось.

Крім того, як вбачається з відзиву ОСОБА_2 , поданого її представником, на клопотання ГО ВТЗ гаражна автостоянка «Берізка-88» про призначення судової технічної експертизи, адвокатом Сакали М.Я. особисто зазначено підтвердження що адвокатом ОСОБА_1 в судовому засіданні 07.10.2020 року було надано до суду для огляду оригінал протоколу № 2 від 11.02.2007 року з додатком до нього, який було оглянуто представником відповідача за первісним позовом (т.3, а.с.4,5).

Разом з тим, під час розгляду справи Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" 19.12.2024 року також було надано до суду для огляду оригінал протоколу № 2 від 11.02.2007 року, за наслідком огляду якого встановлено відповідність наявної в матеріалах справи копії до оригінала, що одночасно спростовує доводи сторони позивача за зустрічним позовом про не оформлення відповідного протоколу та його не існування.

Також позивачем за зустрічним позовом не надавалось жодних належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 до моменту реєстрації за ОСОБА_2 права власності на гараж АДРЕСА_5 , що мало місце 19.05.2017 року, виходив з членів Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", а останньою приймалось рішення про передання ОСОБА_2 у користування вказаного гаражу.

За наслідком чого, суд доходить до висновку про безпідставність доводів ОСОБА_2 , та її правонаступника ОСОБА_3 , про те, що ОСОБА_4 не був членом вказаної Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", як і доводи про не підписання та не видання Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" протоколу №2 від 11.02.2007 року, якими затверджені загальні збори громадської організації та довідки громадської організації №9 від 20.09.2011 року, які слугували підставою виникнення у ОСОБА_4 права власності на спірний гараж, з визначеною площею 36,0 кв.м. Відтак доводи позивача за зустрічним позовом в частині оспорювання вказаного протоколу, як документа на підставі якого за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на спірний гараж, є необґрунтованими.

Щодо доводів ОСОБА_2 , та її правонаступника ОСОБА_3 , про не існування гаражу АДРЕСА_2 , з визначеною площею 36,0 кв.м., на який за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності і в подальшому був відчужений ним на користь ОСОБА_1 , з посиланням на технічний паспорт на гараж № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , виконаного ФОП ОСОБА_5 , станом на 12.05.2017 року, суд зазначає наступне.

Як вже судом зазначалося, в матеріалах реєстраційної справи №1252632651101 з реєстрації за ОСОБА_2 права власності на спірний гараж, наявна копія технічного паспорту виготовленого 12.05.2017 року ФОП ОСОБА_5 на гараж АДРЕСА_2 , в якому за наслідком здійснених вимірів встановлено загальну площу гаражу 23,2 кв.м.

Поряд з цим, у відповідності до довідки про зведення об`єкту виданої 20.09.2011 року Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" за вих. №9, за підписом голови правління ОСОБА_9, на ім`я ОСОБА_4 , підтверджено, що належний останньому гараж за адресою: АДРЕСА_3 , має орієнтовну площу 35 кв.м.

Згідно з технічним паспортом на вказаний гараж № НОМЕР_1 , по Люстдорфській дорозі в місті Одесі, виготовлений 15.07.2019 року ФОП ОСОБА_31 та який слугував підставою для реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомості за ОСОБА_4 , відповідно до інвентаризації, гараж має площу 36,0 кв.м.

У відповідності до наданого до суду висновку №070/2020 будівельно-технічної експертизи для подання до Київського районного суду міста Одеси по цивільній справі №947/30070/19, складеного 11.09.2020 року ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. Скибінського С.С.» за замовленням ОСОБА_1 , експерт дійшов до висновку, що за наслідком результатів візуально-інструментального огляду гаражу № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , та виконані розрахунки в програмному комплексі AutoCad, експертом було встановлено, що: фактичні об`ємно-планувальні показники та площа гаражу № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , відповідають об`ємно-планувальним показникам та площі гаражу № НОМЕР_1 , відображеним в копії технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , виконаного ФОП ОСОБА_31 , станом на 15.07.2019 року; фактичні об`ємно-планувальні показники та площа гаражу № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , не відповідають об`ємно-планувальним показникам та площі гаражу № НОМЕР_1 , відображеним в копії технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , виконаного ФОП ОСОБА_5 , станом на 12.05.2017 року.

З мотивувальної частини висновку експертизи вбачається, що експертом виходячи з даних, отриманих при проведенні візуально-інструментального огляду та проведених розрахунків в програмному комплексі AutoCad, встановлено, що до складу обстежуваного гаражу входять наступні приміщення: 1- оглядова яма, площею 15,3 кв.м., 2 - гараж, площею 20,7кв.м., за наслідком чого фактична площа обстежуваного гаражу № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , відповідно до розрахунків, виконаних в програмному комплексі AutoCad становить 36,0 кв.м., в тому числі основна - 20,7 кв.м.

Вказаний висновок експертизи містить підтвердження судового експерта про обізнаність про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України.

Під час розгляду справи вказаний висновок №070/2020 будівельно-технічної експертизи від 11.09.2020 року стороною відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , не спростовувався, не визнавався необґрунтованим чи не повним, які не заявлялось жодного клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи, повторної чи додаткової експертизи.

Також, ні ОСОБА_2 ні її правонаступником ОСОБА_3 , під час розгляду справи не надавалось жодних доказів на підтвердження того, що спірний гараж перебував у фактичному володінні ОСОБА_2 , або вибував з її володіння з моменту проведення державної реєстрації за нею права власності на цей гараж - 19.05.2017 року, та починаючи з дати проведення технічної інвентаризації гаражу, що мало місце 12.05.2017 року щодо даного гаражу здійснювались будь-які фактичні будівельні роботи з його перепланування, реконструкції чи перебудови, за наслідком чого останній збільшив фактичну загальну площу, встановлену станом на час проведення вказаної експертизи, що мало місце 11.09.2020 року.

Приймаючи викладене, судом приймається вказаний висновок №070/2020 будівельно-технічної експертизи від 11.09.2020 року в якості належного доказу на підтвердження розміру спірного гаражу № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , яка становить 36,0 кв.м., та відповідає об`ємно-планувальним показникам та площі гаражу № НОМЕР_1 , відображеним в копії технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1 , розташованого по АДРЕСА_3 , виконаного ФОП ОСОБА_31 , станом на 15.07.2019 року.

За наслідком чого доводи ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , відносно неіснуючого гаражу № НОМЕР_1 , по АДРЕСА_3 , з визначеною загальною площею 36 кв.м. та відсутності у ОСОБА_4 документів на підтвердження виникнення права власності на спірний гараж, як і доводи що за наслідком ОСОБА_4 не набув прав на це майно та не мав права укладати з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу від 20.08.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрований в реєстрі за №1604, суд також вважає безпідставними.

Отже, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 в частині вимог до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Громадська організація власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88», про визнання недійсним рішення зборів гаражної автостоянки «Берізка-88», про визнання недійсною довідки, визнання недійсним договору купівлі-продажу є необґрунтованими та безпідставними.

Поряд з цим в межах первісних позовних вимог ОСОБА_1 судом надається оцінка документам, які виникли підставою для реєстрації права власності на спірний гараж № НОМЕР_1 , по Люстдорфській дорозі, 94а, в місті Одесі, з визначеною площею 23,2 кв.м., за ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , якими слугували: довідка за №б/н видана ГОВТЗ Гаражна автостоянка «Берізка-88»; технічний паспорт виданий 12.05.2017 року ФОП ОСОБА_5 .

Приймаючи встановлені судом обставини та висновки будівельно-технічної експертизи, викладені у висновку №070/2020, складеного 11.09.2020 року ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім.. Скибінського С.С.», судом встановлено, що визначена у технічному паспорту виготовленого 12.05.2017 року ФОП ОСОБА_5 загальна площа гаражу АДРЕСА_2 , визначена розміром 23,2 кв.м., на який в свою чергу було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 не відповідає дійсній загальній площі даного майна.

У відповідності до копії довідки виданої Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", яка слугувала підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_2 права власності на спірний гараж, остання містить інформацію про її видачу за підписом голови організації ОСОБА_9, якою засвідчено що ОСОБА_2 має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка - 88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 94А, пай виплатив в повному обсязі. Претензій не має. Поряд з цим, судом встановлено, що вказана довідка не містить ані дати, ані номеру її видачі.

Судом встановлено, що 17.07.2020 року судом за клопотання позивача за первісним позовом також було постановлено ухвала, якою зобов`язано надати ОСОБА_2 оригінал довідки виданої Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 , на підставі якої за останньою було зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 .

Однак, під час розгляду справи, ОСОБА_2 та її правонаступником вказана ухвала суду виконана не була, оригінал досліджуваної довідки надано не було.

Також під час розгляду справи, ОСОБА_9 , як головою Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", не визнавалось підписання вищевказаної довідки, за наслідком чого було подано відповідне клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

За наслідком розгляду вказаного клопотання, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення яких поставлено наступне питання:

1. Чи виконано у довідці, виданої головою правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, підпис особисто ОСОБА_9 , чи іншою особою?

Одночасно судом вирішено витребувати та зобов`язано ОСОБА_3 надати до суду оригінал довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж №9 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19.

Судом враховується, що в ухвалі суду від 10.10.2023 року, судом роз`яснювалось учасникам справи, у тому числі ОСОБА_3 , наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, які передбачені ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Копія даної ухвали суду була скерована та отримана представником ОСОБА_3 - адвокатом Кірчевим І.І. 30.10.2023 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення наявним в матеріалах справи, що вважається врученням копії ухвали суду безпосередньо ОСОБА_3 .

Однак, 19.12.2023 року матеріали справи були повернуті до суду з експертної установи без проведення судової експертизи з підстав у тому числі не надання оригіналу досліджуваної довідки. ОСОБА_3 станом на час повернення матеріалів справи до суду не повідомлялось про причини невиконання ухвали суду від 10.10.2023 року.

Надалі, з метою належного проведення призначеної судом судово-почеркознавчої експертизи, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 15.02.2024 року скеровано матеріали цивільної справи №947/30070/19 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, а саме проведення судово-почеркознавчої експертизи, а також одночасно знов зобов`язано ОСОБА_3 надати, у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду, - оригінал довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж №9 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19, шляхом надання її до суду на виконання ухвали Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2023 року по цивільній справі №947/30070/19, або безпосередньо до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, з одночасним повідомленням суду про вчинення цих дій.

Копія даної ухвали суду була скерована та отримана представником ОСОБА_3 - адвокатом Кірчевим І.І. 06.03.2024 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення наявним в матеріалах справи, що вважається врученням копії ухвали суду безпосередньо ОСОБА_3 .

Однак, 02.05.2024 року матеріали справи були знов повернуті до суду з експертної установи без проведення судової експертизи з підстав у тому числі не надання оригіналу досліджуваної довідки. ОСОБА_3 станом на час повернення матеріалів справи до суду не повідомлялось про причини невиконання ухвали суду від 10.10.2023 року.

Надалі, 02.07.2024 року до суду надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку експерта з вказаних підстав щодо ненадання оригіналу документа, як об`єкту досліджування.

Надалі, з метою належного проведення призначеної судом судово-почеркознавчої експертизи, ухвалою суду від 03.07.2024 року скеровано матеріали цивільної справи №947/30070/19 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2023 року, а саме проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Додатково приймаючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження виконання ОСОБА_3 вимог ухвали суду від 15.02.2024 року з надання оригіналу предмету дослідження - оригіналу довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, судом в ухвалі суду було додатково зобов`язано ОСОБА_3 надати оригінал досліджуваної довідки до суду на виконання ухвали суду від 10.10.2023 року або безпосередньо до експертної установи.

Копія даної ухвали суду була надіслана і доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_3 - адвоката Кірчева І.І. 06.07.2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.

03.07.2024 року до суду від представника представника ОСОБА_3 - адвоката Кірчева І.І. надійшла заява з повідомленням, що 02.07.2024 року ОСОБА_3 повідомила його про перебування у Республіці Болгарія, до якої представником було надано копію запрошення ОСОБА_3 відвідати країни та посадковий талон на автобус.

Поряд з цим, жодних належних доказів на підтвердження ОСОБА_3 до суду представником надано не було, як і доказів чи пояснень з приводу не виконання ухвали суду від 10.10.2023 року, на протязі більше пів роки.

Однак, 16.08.2024 року матеріали справи були знов повернуті до суду з експертної установи без проведення судової експертизи з підстав у тому числі не надання оригіналу досліджуваної довідки. ОСОБА_3 станом на час повернення матеріалів справи до суду не повідомлялось про причини невиконання ухвали суду від 10.10.2023 року.

У підготовчого судовому засіданні 25.09.2024 року судом було ухвалено зобов`язати сторону відповідача - ОСОБА_3 , протягом десяти днів з дня отримання її представником відповідного листа, забезпечити та надати до суду оригінал довідки виданої за підписом голови правління ГОВТЗ ГА «Берізка-88» ОСОБА_9, якою підтверджено, що ОСОБА_2 що має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, пай виплачено в повному обсязі, належним чином завірену копію якої було надано до відзиву на позовну заяву 09.10.2023 року в рамках розгляду цивільної справи №947/30070/19, для забезпечення проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.10.2023 року та роз`яснено наслідки передбачені ст. 109 ЦПК України.

15.10.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшла відповідь про неможливість виконання ухвали суду та покладеного судом обов`язку з надання оригіналу довідки, яка є предметом дослідження за призначеною судом експертизою, з підстав втрати відповідної довідки у селі в Роздільнянському районі, де мешкала померла ОСОБА_2 у якої і зберігалась відповідна довідка,а після її пошуків з боку ОСОБА_3 , довідку не знайдено.

Однак, як вбачається відповідне повідомлення було надано до суду представником ОСОБА_3 через рік після постановлення відповідної ухвали суду від 10.10.2023 року, а також не містило жодних доказів на підтвердження втрати документів, жодних засвідчуючи актів на підтвердження огляду колишнього місця проживання померлої ОСОБА_2 та вчинених дій ОСОБА_3 з метою їх пошуку за наслідком втрати відповідних документів. Разом з тим, судом враховується, що за час життя з боку ОСОБА_2 , також не було виконано ухвалу суду з надання оригіналу вказаної довідки для огляду в судовому засіданні.

У зв`язку з чим, суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_3 та її представника з підстав невиконання ухвали суду від 10.10.2023 року.

У підготовчому судовому засіданні 15.10.2024 року, за наслідком отриманої інформації та невиконання ОСОБА_3 вимог ухвали суду від 10.10.2023 року, судом було ухвалено припинити виконання ухвали Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2024 року про призначення судової почеркознавчої експертизи.

За наслідком вищевикладеного в цілому, суд доходить до висновку, що судова почеркознавча експертиза, призначена ухвалою суду від 10.10.2023 року, з дослідження підписання ОСОБА_9 довідки виданої на ім`я ОСОБА_2 , яка слугувала підставою для реєстрації права власності за нею на спірний гараж, не виконана за наслідком бездіяльності та ухилення ОСОБА_3 від надання оригіналу досліджуваного документа для проведення судової експертизи, за наслідком чого у відповідності до положень статті 109 ЦПК України, суд вважає не доведеним з боку ОСОБА_2 та її правонаступника факт видачі і підписання Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" в особі голови ОСОБА_9 довідки без номеру та без дати її видачі про те, що ОСОБА_2 має гараж № НОМЕР_1 в громадській організації власників транспортних засобів гаражній автостоянці «Берізка-88» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд.94А, та виплатила пай в повному обсязі.

Одночасно судом враховується, що в матеріалах справи наявна довідка видана Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" за вих. №5 від 18.10.2019 року за підписом голови організації ОСОБА_9, якою засвідчено що ОСОБА_2 не була та не є членом даної громадської організації. Головою організації засвідчено, що ОСОБА_9 жодних довідок на ім`я ОСОБА_2 не видавалось.

В матеріалах справи також наявна заява голови Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" за підписом ОСОБА_33 від 15.10.2020 року про підтвердження того, що від імені Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" не видавалася довідка №5 від 18.10.2019 року в якій зазначено про те, що ОСОБА_2 ніколи не була та не є членом громадської організації.

Поряд з цим, після зміни голови Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", в подальшому за керівництвом ОСОБА_9 вказана заява видана ОСОБА_33 не визнавалась, а навпаки підтверджувалась видана довідка за вих. №5 від 18.10.2019 року за його підписом.

Приймаючи не спростування жодним належним доказом підписання ОСОБА_9 , як головою Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88" вказаної довідки за вих. №5 від 18.10.2019 року, видача якої визнається її підписантом та організацією якою вона видана, в сукупності з вказаними обставинами з перешкоджання проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.10.2023 року з дослідження підписання ОСОБА_9 , як головою громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка "Берізка-88", довідки на ім`я ОСОБА_2 , яка слугувала підставою для реєстрації права власності за нею на спірний гараж, судом приймається в якості достатнього доказу довідка за вих. №5 від 18.10.2019 року.

Одночасно судом враховується, що з боку ОСОБА_2 та її правонаступника в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано до суду жодного доказу на підтвердження сплати ОСОБА_2 відповідного паю за спірний гараж, як і жодних членських внесків як члену Громадської організації, або будь-яких інших доказів на підтвердження користування спірним гаражем.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Судом враховується, що у відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.06.2022 року по справі № 602/1455/20 дійшов до висновку, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

У відповідності до висновків Великої Падати Верховного Суду викладених у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи викладені обставини в цілому, суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_3 , як правонаступника ОСОБА_2 в частині визнання недійсною довідку, видану Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 про належність їй гаражу № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 та виплату нею паю, так як належних та допустимих доказів виплати паю ОСОБА_2 та видання Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» відповідної довідки суду не надано.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі №645/3067/19, від 17.08.2022 року у справі №450/441/19, від 22.08.2022 року у справі №597/977/21, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 522/21240/19 (провадження № 61-2777св21) зазначено, що «у постанові Великої Палати Верховного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) вказано, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) від 04 вересня 2018 року вказано, що «ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)».

Приймаючи, що довідка видана Громадською організацією власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» на ім`я ОСОБА_2 про належність їй гаражу № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 та виплату нею паю, яка підлягає визнанню недійсним, слугувала підставою для проведення державної реєстрації за нею права власності, що призводить до наявності двох записів про державну реєстрацію права власності на одне теж саме майно з різними характеристиками за площею, що порушує право власності позивача за первісним позовом на це майно, суд вважає, що з метою належного і ефективного відновлення порушених прав та інтересів позивача наявні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274972 від 19.05.2017 16:16:46, державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, на підставі якого зареєстровано право власності ОСОБА_2 на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 23.2 кв. м. по АДРЕСА_3 .

Одночасно суд вважає не підлягаючою вимогою ОСОБА_1 про припинення права власності, оскільки скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в силу приписів статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є наслідком припинення відповідних прав

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, що викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц.

Одночасно, судом враховується, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

За наслідком чого вимоги ОСОБА_1 вимоги частині пред`явлення до державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича та вимоги ОСОБА_3 до державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни, задоволенню не підлягають з самостійних вимог як заявлені до неналежних відповідачів.

Одночасно приймаючи положення статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд зазначає, що починаючи з 16 січня 2020 року законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про державну реєстрацію права, а отже, визначений позивачем за зустрічним позовом спосіб судового захисту шляхом скасування записів про державну реєстрацію права власності на майно не ґрунтується на вимогах закону, за наслідком чого вимоги позивача ОСОБА_3 , як правонаступника ОСОБА_2 , в цій частині не підлягають задоволенню як похідні вимоги від попередніх та з самостійних підстав як заявлені у не передбачений законом спосіб.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом приймається, що задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вищевикладеного, оцінивши та надавши оцінку усім зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, проаналізувавши усі обставини по справі, суд вважає підтвердженим порушені права позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , які підлягають обов`язковому захисту, позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та відповідно підлягають частковому задоволенню в частині вимог до ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_2 про визнання довідки недійсною та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В іншій частині позову вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_2 , є недоведеними та необґрунтованими, за наслідком чого задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (Заява №33949/02), відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.

Приймаючи відмову у задоволенні зустрічного позову, судові витрати понесені ОСОБА_2 та її правонаступником ОСОБА_3 , у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягають.

Як вбачається позивачем за первісним позовом ОСОБА_9 було сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у загальному розмірі 1609,20 грн. (768,40+840,80), який у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_3 в порядку відшкодування понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 223, 244, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) до державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича (місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. Бажова, 9, оф.8), ОСОБА_2 правонаступником якої є ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_7 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Громадська організація власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» (місцезнаходження: 65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 94А), Одеська міська рада (місцезнаходження: м. Одеса, пл. Біржова, 1), про визнання недійсною довідки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності - задовольнити частково.

Визнати довідку Громадської організації власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» за №б/н, без дати видачі, за підписом голови правління ОСОБА_9, на підставі якої за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 23,2 кв.м., по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1252632651101, - недійсною.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35274972 від 19.05.2017 16:16:46, державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 23,2 кв.м., по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1252632651101.

У задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог до державного реєстратора Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення права власності та вимог до ОСОБА_2 правонаступником якої є ОСОБА_3 , про припинення права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_24 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_25 , у відшкодування витрат зі сплати судового збору - 1609 (одна тисяча шістсот дев`ять) гривень 20 (двадцять) копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 правонаступником якої є ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_7 ), до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_6 ), Громадська організація власників транспортних засобів гаражна автостоянка «Берізка-88» (місцезнаходження: 65088, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 94А), державного реєстратора Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Сурай Дар`ї Юріївни (місцезнаходження: 67660, Одеська область, с. Холодна Балка, вул. Санаторна, 2-А), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Фролова Руслана Валеріївна (місцезнаходження: 65006, м. Одеса, вул. Героїв Прикордонників, 7, оф.2), державний реєстратор Одеської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскров Олег Вікторович (місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. Бажова, 9, оф.8), Одеська міська рада (місцезнаходження: м. Одеса, пл. Біржова, 1), про визнання недійсним рішення зборів гаражної автостоянки «Берізка-88», визнання недійсною довідки, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування записів про право власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 28.04.2025 року.

Головуючий Л. В. Калініченко