Постанова № 12692221, 07.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8891/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29 листопада 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фудстаф»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                  В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що співробітниками Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси (далі ДПІ) була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Фудстаф»(далі ПП) з питань податкової звітності з ПДВ (податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок) за березень –травень 2010 року. За результатами перевірки складені довідки (акти) №259/а/15-2/36343201 від 04.08.2010 року, відповідно до висновків яких ПП у перевіряємий період не мало необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, у зв’язку з чим угоди, укладені ПП з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у березні 2010 року; з ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у квітні 2010 року; з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" і операції по яким відображені у травні 2010 року –є нікчемними. Позивач вважає зазначену перевірку незаконною, оскільки вона була проведена з грубим порушенням діючого законодавства, а її висновки не відповідають дійсним обставинам. Крім цього позивач посилався на те, що ПП у встановленому законом порядку надсилалися на адресу відповідача податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та вересень 2010 року, але ці декларації не були прийняті ДПІ без будь-якого законного обґрунтування, а висновки відповідача, викладені в довідках (актах) спірної перевірки, ґрунтуються в тому числі і на тому, що ПП зазначені декларації за вказаний період не надавалися або не були прийняті як податкова звітність. Зазначені дії відповідача призвели до порушення прав та інтересів ПП та стали підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати протиправними - дії ДПІ щодо проведення перевірки ПП, за результатами якої були складені довідки (акти) від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларацій з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" за травень 2010 року; TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за березень 2010 року; ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за квітень 2010 року; дії ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ПП з зазначеними контрагентами, і операції з якими здійснювалися у березні-травні 2010 року; дії щодо неприйняття податкових декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та вересень 2010 року; зобов’язати ДПІ внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України шляхом виключення з цієї системи відомостей щодо нікчемності правочинів між ПП "Фудстаф" та TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал", ПП "Продмаркет груп", внесених на підставі довідок (актів) від 04.08.2010 року № 259/а/ 15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Фудстаф" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, за березень-травень 2010 року; а також зобов’язати відповідача прийняти податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року та вересень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 3-13, 74-87).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову. В останнє судове засідання представник відповідача не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (т.2 а.с. 121). Причини його неявки в судове засідання судом визнані неповажними.

З урахуванням думки представника позивача суд ухвалив про розгляд справи у відсутність представника відповідача, оскільки його неявка в судове засідання без поважних причин не є перешкодою для розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ПП "Фудстаф" зареєстроване 26.01.2009 року та перебуває на обліку, як платник податків, в ДПІ у Приморському районі м.Одеси (т.1 а.с. 20-22).

04.08.2010 року працівниками ДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка ПП з питань податкової звітності з ПДВ (податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок) за березень –травень 2010 року.

За результатами цієї перевірки були складені довідки №259/а/15-2/36343201 від 04.08.2010 року окремо за березень, квітень та травень 2010 року, відповідно до висновків яких ПП у перевіряємий період не мало необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. З урахуванням цих обставин ДПІ прийшло до висновку, що угоди, укладені ПП з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у березні 2010 року; з ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" і операції по яким відображені у квітні 2010 року; з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" і операції по яким відображені у травні 2010 року –є нікчемними (т.1 а.с. 55-66). При цьому викладені у цих довідках відомості щодо нікчемності зазначених угод були внесені до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджується актом перевірки контрагента позивача - TOB "Українські промислові ресурси" та іншими матеріалами справи (т.1 а.с. 49-54, 156-195, т.2 а.с. 102-104).

Суд вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зазначеної перевірки з наступних підстав.

Так, згідно ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідно цієї норми органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України (далі ДПА) від 10.08.2005 року № 327, встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Наказом ДПА України від 27.05.08 № 355 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, в яких зазначено, що невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), та документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку (п.2.4).

Пунктом 2.3 вказаних методичних рекомендацій встановлено, що невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:

- у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);

- у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;

- у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством.

З аналізу зазначених норм вбачається, що невиїзні документальні перевірки проводяться податковим органом на підставі наданих платником податків не тільки декларацій, а й інших документів, оскільки проводити перевірку правильності та повноти нарахування та сплати податків можливо лише за наявності усіх необхідних документів. У такому випадку лише платник податків, тобто особа, яка проводила нарахування та сплату податків, може надати документи первинного бухгалтерського обліку у повному обсязі, без чого неможливо зробити обґрунтовані та правильні висновки.

Згідно методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року під час проведення документальної невиїзної перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб мають право: одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства (п. 4.2).

Згідно п. 4.9 Методичних рекомендацій працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), що не подає податкову звітність, та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ з метою одержання пояснення та їх документальні підтвердження щодо здійснення господарських операцій постачання товарів, послуг та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ (отримувачем).

Якщо платник ПДВ (постачальник) подає податкову звітність, орган ДПС діє відповідно до цих Методичних рекомендацій (після прийняття, обробки податкової звітності, передачі її на центральний рівень, автоматизованої перевірки розшифровок податкової звітності, отримання таких результатів проводиться перевірка такої звітності підрозділами органу ДПС) (п. 4.10.).

Якщо платник ПДВ (постачальник) не подає податкову звітність та пояснення (передбачені пунктом 4.2 Методичних рекомендацій) на звернення органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб: складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 року (п.п. 4.11; 4.11.1).

Згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3 розділу 2 порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2010 року № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

В порушення зазначених норм, а також вимог ч.1 ст.13 Закону України № 509-ХІІ щодо вичерпного використання своїх прав в ході реалізації своїх повноважень, відповідачем при здійсненні спірної перевірки будь-які первинні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності за період березень-січень 2010 року, що було предметом перевірки, у ПП не вимагалися та відповідно і не вивчалися, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 55-66).

З довідок від 04.08.2010 року, складених за результатами спірної перевірки, вбачається, що на підставі аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, співробітники ДПІ прийшли до висновку про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності у ПП управлінського та технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, при встановлених значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність умов для реального настання результатів господарських правовідносин з контрагентами позивача, а саме з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" у березні 2010 року; з ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" у квітні 2010 року; з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" у травні 2010 року. З зазначених підстав ДПІ прийшла до висновку про нікчемність угод, укладених ПП з зазначеними контрагентами, оскільки, з огляду на неможливість здійснення ПП підприємницької діяльності, ці угоди укладені без мети настання правових наслідків та з метою заниження об’єкту оподаткування та несплати податків.

Таким чином судом встановлено, що висновки відповідача щодо безтоварності та нікчемності договорів, укладених позивачем з зазначеними контрагентами, зроблені без витребування у ПП та вивчення первинних документів по цим операціям.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі фактично не був повідомлений про проведення ПП перевірки його діяльності за період березень-січень 2010 року.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження його висновків про нікчемність угод між позивачем та його контрагентами, про неможливість їх виконання сторонами та про їх безтоварність, а також про повідомлення ПП про здійснення зазначеної перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочини є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується сторонами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України

          Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин, до яких віднесені вище зазначені договори є правомірними, якщо його недійсність не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В ході розгляду справи позивачем були надані суду угоди, укладені ПП для забезпечення своєї господарської діяльності та виконання договорів з зазначеними контрагентами, а саме договори складського зберігання, транспортно-експедиторського обслуговування, надання послуг завантаження-розвантаження, оренди нежитлового приміщення, які фактично відповідачем не витребовувалися та не вивчалися, і в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо недійсності чи незаконності цих документів (т.1 а.с. 24-46).

Крім цього, однією з підстав визнання відповідачем нікчемними угод ПП з зазначеними контрагентами стало відсутність у ПП управлінського та технічного персоналу, що на думку перевіряючих унеможливлює здійснення господарської діяльності. Разом з тим цей висновок відповідача спростовується самими спірними довідками, з яких вбачається, що у 1 кварталі (тобто і у перевіряємий період) кількість працюючих у ПП склала 19 осіб (т.1 а.с. 57, 61, 65). При цьому спірні довідки не містять будь якого обґрунтування того, на підставі чого перевіряючи прийшли до висновку щодо недостатності такої кількості працівників для здійснення господарської діяльності ПП та виконання ним угод з зазначеними контрагентами. Не було надано відповідачем такого обґрунтування і в ході розгляду справи судом.

Більш того, висновки спірної перевірки, викладені в довідках щодо правовідносин ПП з TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" у березні 2010 року, а також щодо правовідносин з ЗАТ "Вінницяпобутхім" у травні 2010 року (т.1 а.с. 59-62, 63-66) спростовуються висновками інших перевірок ПП, проведених відповідачем у жовтні 2010 року та у серпні 2010 року відповідно, за результатами яких не було встановлено будь-яких порушень податкового законодавства по операціях позивача з зазначеними контрагентами у березні 2010 року та травні 2010 року (т.1 а.с. 88-92, т.2 а.с. 1-101, 105).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 цієї статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що здійснюючи спірну перевірку та складаючи спірні довідки за результатами цієї перевірки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття цього рішення, без врахування права позивача на прийняття участі в здійсненні перевірки, у зв’язку з чим заявлені ПП вимоги про визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення цієї перевірки, за результатами якої були складені довідки (акти) від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларацій з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" за травень 2010 року; TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за березень 2010 року; ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за квітень 2010 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності здійсненої спірної перевірки та складених довідок, а також викладених в них висновків щодо нікчемності угод ПП з його контрагентами.

З урахуванням зазначених висновків суду також підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо зобов’язання ДПІ внести зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України шляхом виключення з цієї системи відомостей щодо нікчемності правочинів між ПП "Фудстаф" та TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал", ПП "Продмаркет груп", внесених на підставі довідок від 04.08.2010 року № 259/а/ 15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Фудстаф" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, за березень-травень 2010 року, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ці відомості були внесені за результатами незаконної перевірки, що у свою чергу призвело до негативних наслідків для позивача (т.1 а.с.49-54, 154-195).

Крім цього, відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п.1.2 наказу ДПА від 30 травня 1997 року N 166 України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України „Про податок на додану вартість”.

Вимогами абзацу 1 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової") особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

          Згідно з абзацом 2 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

          Відповідно до абзацу 5 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону У, раїни «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачем на адресу відповідача надсилалися у встановленому законом порядку декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень-вересень 2010 року, і були отримані останнім, але в порушення зазначених норм ці декларації не були прийняті ДПІ як податкова звітність і відображені в них показники не були внесені до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с.93-153, т.2 а.с. 102-104).

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-якого обґрунтування причин неприйняття зазначеної податкової звітності позивача.

З зазначених підстав суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ щодо неприйняття податкових декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-вересень 2010 року а також зобов’язання відповідача прийняти ці податкові декларації та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків, та вважає необхідним задовольнити ці вимоги в повному обсязі.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ПП з зазначеними контрагентами, і операції з якими здійснювалися у березні-травні 2010 року, оскільки ці дії є складовою частиною дій відповідача щодо проведення спірної перевірки, які судом вже визнані протиправними, тобто зазначені вимоги фактично є зайвими.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, в частині, в якій ці вимоги задоволені судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності його дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про державну податкову службу”, Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ЦК України, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 року, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

          Адміністративний позов Приватного підприємства «Фудстаф» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси щодо проведення перевірки Приватного підприємства «Фудстаф» за результатами якої було складено довідку від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" за травень 2010 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, які полягають у проведенні перевірки ПП "Фудстаф" в результаті якої було складено довідку від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за березень 2010 року.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, які полягають у проведенні перевірки ПП "Фудстаф" в результаті якої було складено довідку від 04.08.2010 року №259/а/15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість ПП "Фудстаф", щодо відображення правових відносин з платниками податків: ЗАТ "Вінницяпобутхім", ПП "Продмаркет груп", ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал" за квітень 2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей щодо нікчемності правочинів між ПП "Фудстаф" та TOB "Українські промислові ресурси", ЗАТ "Вінницяпобутхім", TOB "Глобарт" ПП "Топтрейдінг", ПП "Опт Універсал", ПП "Продмаркет груп", внесених на підставі Довідок (Актів) від 04.08.2010 року № 259/а/ 15-2/36343201 про результати документальної невиїзної перевірки ПП "Фудстаф" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, за березень, квітень, травень 2010 року.

Визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси, щодо неприйняття податкових декларації ПП «Фудстаф» з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за березень - вересень 2010 року.

Зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняти податкові декларації ПП «Фудстаф» з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та перше півріччя 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість за березень - вересень 2010 року та внести їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться в податкових органах на основі показників звітних документів платників податків.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

07 грудня 2010 року .

/