Рішення № 126922013, 28.04.2025, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1590/25

Провадження № 2/577/730/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2025 року м.Конотоп

Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карлаш І.А. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Ізі Кредит», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С., у якому просить суд: визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. від 15.07.2021 за №94604 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ізі Кредит» заборгованості в сумі 12290 грн. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі оспорюваного виконавчого напису №94604 від 15.07.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. 25.08.2021 відкрито виконавче провадження з примусового виконання №66607611. Постановою приватного виконавця від 14.03.2025 було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом. Постановою виконавця від 12.03.ю2025 накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках позивача. Не погоджуючись, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карлаш І.А., з посиланням на норми ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮ України 22.02.2012 року №296/5, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 року №1172, просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, тому як вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема виконавчий напис нотаріуса вчинено на підставі копії кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений. Позивач з розміром заборгованості не згоден, а отже, вона не є безспірною.

Відзиву на позов не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду від 27 березня 2025 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 28 квітня 2025 року о 09:00 год; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву (а.с. 23).

Від представника відповідача ТОВ «Ізі Кредит» - Крижанівської О.І. надійшла заява про визнання позову. Одночасно відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України представник відповідача просить стягнути з відповідача 50% сплаченого судового збору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В., приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. письмових пояснень по суті справи не надходило.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04 березня 2019 року між ТОВ «Ізі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2240039 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого позивачу надано кредит у розмірі 7000 грн. з фіксованою процентною ставкою 1212,04 % в день (а.с. 9-11).

15 липня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. видано виконавчий напис № 94604 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 2240039 від 04.03.2019, укладеним з ТОВ «Ізі Кредит». Строк платежу за кредитним договором № 2240039 від 04.03.2019 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.04.2019 по 02.07.2021. Сума заборгованості 12290 грн, в тому числі: прострочена заборгованості за суму кредиту 6248,97 грн; прострочена заборгованість за несплаченим відсоткам за користування кредитом 4041,03 грн., счтрокова заборгованість за штрафами і пенями становить 2000 грн (а.с. 7).

Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко А.С. 25.08.2021 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66607611 про примусове виконання виконавчого напису № 94604 від 15.07.2021, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Ізі Кредит» заборгованості у сумі 12290 грн. 14.03.2025 - винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.13). 12.03.2025 винесена постанова про арешт коштів боржника (а.с.14)

ІV. Норми права.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

V. Оцінка суду.

Дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.

Вказаний пункт 2 Переліку (зі змінами внесеними Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662) передбачав, що для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Проте, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили, визнав незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року в т.ч. в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до зазначеного кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, у простій письмовій формі.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Матеріали справи відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення не містять.

За встановлених обставин справи та вимог закону, оскаржуваний напис, не відповідає умовам вчинення виконавчих написів, що передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та положенням Порядку вчинення нотаріальних дій.

З огляду на викладене, оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Судові витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн за подання позову та 605,60 грн за подання заяви про забезпечення позову, всього на загальну суму 1816,80 грн. (а.с. 1,24).

Відповідно до ч. 1ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч. 1ст. 43 Бюджетного Кодексу України, Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

Аналогічне положення передбачене і під. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу, затв.постановою КМУ від 15.04.2015 № 215.

Враховуючи вищевикладене, повернення судового збору повинно здійснюватися органами Казначейства України.

Керуючись ст. 12, 76-81, 89, 280, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анна Сергіївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №94604 від 15.07.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» 12290 грн. заборгованості за кредитним договором № 224039 від 04.03.2019, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит», в межах виконавчого провадження № 66607611, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Макаренко Анною Сергіївною.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» (ЄДРПОУ 36183990, адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська Набережна,15,корпус 4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) 605 грн 60 коп. судового збору за подачу позовної заяви та 302 грн 80 коп за подачу заяви про забезпечення позову, а всього 908 грн 40 коп (дев`ятсот вісім грн. 40 коп).

Зобов`язати Конотопське управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), 50% судового збору,сплаченого за квитанцією ID:6264-6551-7264-1797від 2025-03-21 08:40:07, платник ОСОБА_1 , сплачено: АТ «ТАСКОМБАНК» на р/р UA788999980313161206000018530, одержувач платежу: ГУК Сум.обл./Конотопська МТГ/ 22030101, ЄДРПОУ- 37970404), а саме 605 грн 60 коп. (шістсот п`ять грн 60 коп).

Зобов`язати Конотопське управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), 50%сплаченого судового збору за квитанцією ID:7536-5826-9684-6621від 2025-03-21 08:41:35, платник ОСОБА_1 , сплачено: АТ «ТАСКОМБАНК» на р/р UA788999980313161206000018530, одержувач платежу: ГУК Сум.обл./Конотопська МТГ/ 22030101, ЄДРПОУ- 37970404), а саме 302 грн 80 коп. (шістсот п`ять грн 60 коп)

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Ізі Кредит» (ЄДРПОУ 36183990, адреса: 04210, м. Київ, вул. Оболонська Набережна,15,корпус 4).

Суддя Н. В. Потій