Ухвала суду № 126920511, 03.12.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1223/14-ц Провадження № 4-с/450/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. перевіривши матеріали по справі за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича,

в с т а н о в и в :

25.02.2020 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. у якій він просить скасувати постанову приватного виконавця Білого А.М. про відкриття виконавчого провадження № 61143173 від 03.02.2020 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія». Крім того просив поновити строк на подання скарги.

Вивчивши матеріали скарги та долучені до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно дост.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зст.449ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Поважність причин пропуску строку для звернення до суду зі скаргою заявник мотивує тим, що 03 лютого 2020 року приватним виконавцем Білецьким І.М. ухвалена оскаржувана постанова, яка їй надійшла 17 лютого 2020 року. З документами виконавчого провадження представник заявника ознайомився 11.02.2020 року. Відтак, вважає причини пропуску строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця поважними.

З цього приводу слід зазначити, що під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Згідно зіст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк, що встановлено ч. 4 ст.127 ЦПК України.

Пунктом 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено те, що в разі подання скарги з пропуском строку, встановленого законом та відсутності підстав для його поновлення, то така скарга одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові.

Поважними причинами пропуску строку визнаються тільки ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Юридична необізнаність заявника не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця.

Відтак, приходжу до висновку, що фактичні обставини справи й наявні докази не дають достатніх підстав для визнання обставин, на які покликається заявник при обґрунтуванні пропуску процесуального строку, поважними, а тому клопотання заявника про поновлення строку для подання скарги задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки скаргу подано після закінчення десятиденного строку з дня, коли заявник дізналася про порушення свого права, а причини пропуску даного строку визнані не поважними і, відповідно, клопотання про поновлення строку для подання скарги надії приватного виконавця не підлягає задоволенню, приходжу до висновку про залишення скарги без розгляду.

Разом з тим із наданої суду копії постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачу у виконавчому провадженні № 61143173 від 27.02.2020 року вбачається, що виконавчий лист № 450/1223/14-ц від 06.12.2019 року, Боржник ОСОБА_1 , виконавче провадження закінчене, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Разом з тим, як встановлено судом, приватним виконавцем вимоги скаржника виконані до розгляду скарги судом, а тому така втратила свою актуальність, а вимоги скаржника набули безпідставного характеру.

Проаналізувавши наведене, суд при ходить до висновку, що приватний виконавець діяв в межах свої повноважень.

Судом не встановлено в діях приватного виконавця, жодних неправомірних дій спрямованих на порушення охоронюваних законом прав скаржника, як сторони виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, заявнику слід повернути сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.126,127,447,449 ЦПК України,ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенніклопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 надії приватноговиконавця виконавчогоокругу ЛьвівськоїобластіБілецького Ігоря Мироновича, - відмовити.

Скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, - залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. згідно з квитанцією № 376 від 21.02.2020 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

СуддяЄ. О. Данилів