Рішення № 126917961, 29.04.2025, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2025 р. Справа153/469/25

Провадження2/153/154/25-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/469/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів»звернулося досуду ізпозовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості заКредитним договором,в якомупросить стягнутиіз відповідачана користьТОВ «ФК«ЄАПБ» заборгованістьза Кредитнимидоговорами:№79849226в розмірі17500,00грн.;№7264568в розмірі13610,00грн.,а всьогостягнути заборгованістьза договорамиу загальномурозмірі 31110,00грн.та понесенісудові витрати.На обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилавсяна те,що 16.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір Позики №79849226. Згідно п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1 п.5 Договору позики). 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №32 від 25.09.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17500,00 грн., з яких 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2640,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 4860 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Окрім того, 17.04.2024 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №7264568. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений у п.9 договору позики, реквізити та підписи сторін. 11.01.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №11-01/24, за яким ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №8 від 17.10.2024 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13610,00 грн., з яких 4000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 4800,00 грн. сума заборгованості за процентами за користування позикою; 4810,00 грн. сума заборгованості за процентами на прострочену позику. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 17.10.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Зазначено, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення підпису одноразовим ідентифікатором. Оскільки відповідач не погашає заборгованість за договорами, а тому вказані обставини змушують позивача звернутися до суду з цим позовом.

04 квітня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 29 квітня 2025 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про дату та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про день розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням вих..№0610244142659, в якому стоїть відмітка про отримання 05.04.2025 (а.с.70).

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи за відсутності сторони (а.с.6 позовної заяви).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.65-67), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії договору позики №79849226 від 16.04.2024 та додатку №1 до договору (а.с.08-11) судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надано на строк 30 днів.

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №79849226 від 16.04.2024 за період з 25.09.2024 по 25.02.2025 (а.с.12) судом встановлено, що станом на 25.02.2025 заборгованість за кредитним договором №79849226 від 16.04.2024 не погашена ОСОБА_1 , залишок заборгованості складає 17500 грн.

Із копії договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, додаткової угоди №2 від 28.07.2021, додаткової угоди №7 від 13.06.2022, додаткової угоди №37 від 25.09.2024 та Акту прийому-передачі реєстру боржників №32 від 25.09.2024 (а.с.13-19) судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено, договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, та додаткові угоди з Актом прийому передачі, за яким ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Акті прийому передачі реєстру боржників.

Із копії витягу з реєстру боржників №32 до договору факторингу №14/06/21 від 25.09.2024 (а.с.20) судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне Агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» боржника ОСОБА_1 , який має заборгованість у сумі 17500,00 грн. за кредитним договором №79849226.

Із копії договору позики №7264568 від 17.04.2024, додатку №1 до договору та графіку обов`язкових платежів (а.с.21-28) судом встановлено, що між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 4000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування в порядку та на умовах, визначених цим договором та графіком платежів. Кредит надано на строк 60 днів.

Із копії розрахунку заборгованості за договором позики №7264568 від 17.04.2024 за період з 17.10.2024 по 28.02.2025 (а.с.29) судом встановлено, що станом на 28.02.2025 заборгованість за договором позики №7264568 від 17.04.2024 не погашена ОСОБА_1 , залишок заборгованості складає 13610,00 грн.

Із копії листа про перерахування суми кредитних коштів №2782_250122110342 від 22.01.2025 (а.с.30) судом встановлено, що 17.04.2024 на картку № НОМЕР_1 здійснено видачу коштів у сумі 4000,00 грн. номер транзакції в системі iPay.ua - 375456324.

Із копії паспорту позики (а.с.31) судом встановлено, що ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, електронним цифровим підписом 20.04.2024 /t57312/.

Із копії договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 (а.с.34-38) судом встановлено, що між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, додаткову угоду №9 від 17.10.2024 та Акт прийому-передачі Реєстру боржників №8 від 17.10.2024, за яким ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги, а ТОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» права вимоги до боржників, вказаними у Акті прийому передачі реєстру боржників.

Із копії витягу з реєстру боржників №8 до Договору факторингу №11-01/2024 від 11.01.2024 (а.с.39) судом встановлено, що ТОВ «Маніфою» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» боржника ОСОБА_1 , який має заборгованість у сумі 13610,00 грн. за договором позики №7264568.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договорами, відповідач зобов`язався повернути кредити та проценти за користування кредитами, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що на підтвердження позовних вимог позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було надано копію кредитного договору №79849226 від 16.04.2024, таблицю обчислення загальної вартості кредиту та розрахунок заборгованості за договором, копії договору факторингу та додаткові угоди до факторингу, акт прийому передачі реєстру боржників, а також витяги з Реєстру боржників.

Отже, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій с первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відміну від договору позики набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч. 1 ст.638 ЦК). Це, в свою чергу, надає сторонам кредитного договору право на відмову від надання або одержання кредиту за вже укладеним договором. Таким чином, укладення кредитного договору підтверджує наявність правовідносин, що наділяє сторін певними правами і обов`язками, однак сам факт укладення договору не є беззаперечним доказом наявності заборгованості.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи не містять виписки з рахунку особи, як і не містять доказів видачі в будь-який спосіб кредитних коштів чи факт використання відповідачем кредитних коштів за договором позики №79849226 від 16.04.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду посилається на те, що 16.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір Позики №79849226. Згідно п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.5.1 п.5 Договору позики).

Отже, кредитний договір, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначалося, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Однак, позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі, що передбачений кредитним договором, а відповідач ці кошти отримав.

В зв`язкуз вищевказаним суддійшов висновкупро те,що позивачемне доведенонаявності увідповідача заборгованостіза вказанимдоговором позикиу розмірі,зазначеному урозрахунку.

Що стосується Договору позики №7264568 від 17.04.2024, то судом встановлено, що після підписання кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Договір позики укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12ЦПКУкраїни доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно дост. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змістуст.22ЗУ«Проплатіжні системитапереказкоштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надані відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання Договору позики.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за Договором позики, в якому зазначено про те, що тіло кредиту за договором №7264568 від 17.04.2024 складає 4000,00 грн. та інформацію про проведений платіж у сумі 4000 грн. 17.04.2024.

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 4000 гривень 17 квітня 2024.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановленіЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений Договір позики в електронній формі, на підставі яких між ними виникли відповідні правовідносини.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає частково доведеними обставини, на які ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для часткового задоволення позовних вимог. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по Договору позики №7264568 від 17.04.2024 у сумі 13610,00 грн.

Так як позов задоволено частково, тому суд приходить до висновку про розподіл судових витрат відповідно до п.3 ч. 2ст. 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судових витрати по оплаті судового збору, виходячи з принципу пропорційності до задоволених позовних вимог у сумі 1324,70 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014 адреса: 01032 вулиця Симона Петлюри,30 місто Київ IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №7264568 від 17.04.2024 у сумі 13610 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1324,70 грн., а всього 14934 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) гривні 70 копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк