Постанова № 126916874, 29.04.2025, Лохвицький районний суд Полтавської області

Провадження № 2-адр/538/2/25

Справа № 538/1934/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

29 квітня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Розума Олега Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 538/1934/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Розум Олега Вікторовича до Головного управління Національної поліції в Одеській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.04.2025 року у справі № 538/1934/24 позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Розум Олега Вікторовича до Головного управління Національної поліції в Одеській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі було задоволено.

07.04.2025 року до суду надійшла заява представника позивача Розум О.В. про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 484,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.

08.04.2025 року до суду надійшло заперечення на клопотання (заяву) представника відповідача Дмитрієнко К.В., в якому просе відмовити у задоволенні клопотання представника позивача. Вважають таку вимогу необгрунтованою та незаконною, такою, що у разі задоволення може потягнути безпідставне списання державних коштів. Звертають увагу на незначну складність справи, яка не відповідає витратам в розмірі 15000 грн, що в свою чергу вказує на завищення розміру гонорару. Тому вважають, що відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, розгляд заяви просив провести без участі позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

За відсутності учасників процесу розгляд адміністративної справи здійснено в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, заперечення на заяву, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1, 2 ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем, за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 484,48 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №9908-7908-8040-8048 від 02.10.2024 року.

При цьому, при постановленні рішення по справі № 538/1934/24 не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.04.2025 року у справі № 538/1934/24 питання про судові витрати не вирішено, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо обґрунтованих підстав для задоволення заяви представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення судового збору.

Надаючи оцінку заяві представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системно проаналізувавши наведені вище норми КАС України, суд зазначає, що документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 року у справі №810/3213/16.

Представник позивача просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат адвокатом Розумом О.В. надані: копія договору № 13-24 про надання правничої допомоги від 23.09.2024 року, копія додаткової угоди № 1 від 04.04.2025 року до договору про надання правничої допомоги, копія детального опису наданих послуг № 1 від 04.04.2025 року, де заначено найменування і зміст наданої послуги, час на виконання послуг та ціна послуг, копія рахунку факторингу від 04.04.2025 року.

Оцінюючи надані представником позивача документи у взаємозв`язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів безпосередньо позивачем чи його представником, тощо.

Обсяг наданий разом з позовною заявою доказів є незначним та не свідчить про вжиття дій щодо їх збирання адвокатом.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини цієї справи суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, зважаючи на те, що підготовлені адвокатом процесуальні документи не потребують значних затрат часу для їх складення, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, беручи до уваги принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу у цій справі до 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 252, 295 КАС України, -

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Розума Олега Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 538/1934/24 за позовом представника позивача ОСОБА_1 -адвоката РозумОлега Вікторовичадо Головногоуправління Національноїполіції вОдеській областіпро оскарженняпостанови усправі проадміністративне правопорушенняу сферідорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі - задовольнити частково.

Стягнути з Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (одна тисяча гривень).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бондарь В.А.