Ухвала суду № 126912370, 29.04.2025, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

29.04.2025 Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/7304/24

Провадження № 1-кп/644/287/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретарясудового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Індустріального районного суду м.Харкова клопотання захисника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту покримінальному провадженню № 42023220000000023 від 25.01.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320, ч.3 ст.28, ч.2 ст.320 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.320 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.320 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025 року в провадження судді Індустріального районного суду м. Харкова ОСОБА_1 надійшло кримінальне провадження № 42023220000000023 від 25.01.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320, ч.3 ст.28, ч.2 ст.320 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.320 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.320 КК України.

Ухвалою суду від 09.04.2025 року призначено підготовче судове засідання за вказаним кримінальним провадженням.

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинувачених заявлено клопотання про повернення обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 1, ч. 2 ст. 320 КК України прокурору, через його невідповідність вимогам закону, для приведення його у відповідність до вимог КПК України.

Клопотання обгрунтоване тим, що формулювання обвинувачення є неконкретним і незрозумілим обвинуваченим, що є порушенням ст.ст. 277 та 291 ч.2 п.5 КПК України. Відповідно до тексту обвинувачення, 22.08.2024 року у кримінальному провадженні № 42023220000000023 повідомлено про підозру за ст. 320 ч.1 та ст. 320 ч. 2 КК України (в новій редакції) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Суть підозр полягає в тому, що, за версією слідства, зазначені працівники аптек в 2023-2024 р.р. на своїх робочих місцях в аптеках в м. Харків, за змовою з ОСОБА_12 , продавали покупцям лікарський засіб «Кодтерпін ІС» без наявності рецепту, з перевищенням максимально допустимих об`ємів продажу (більше 2-х блістерів в одні руки). Як викладено в повідомленнях про підозри, «Кодтерпін ІС» містить наркотичний засіб «кодеїн». Проте, як зазначено у Державному реєстрі лікарських засобів України та в інструкції до препарату, лікарський засіб проти кашлю «Кодтерпін ІС» має у своєму складі діючі речовини: кодеїну фосфату гемігідрат, терпінгідрат, натрію гідрокарбонат; та допоміжні речовини: крохмаль картопляний, повідон, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат, тобто «Кодтерпін ІС» є так званим комбінованим лікарським засобом. Враховуючи, що «Кодтерпін ІС» є звичайним лікарським засобом від кашлю, який не відноситься до наркотичних засобів та не підлягає предметно-кількісному обліку, та те, що продаж таких лікарських засобів здійснюється за звичайною ліцензією на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, та не передбачає обов`язку отримувати спеціальну ліцензію на право обігу наркотичних засобів, формулювання обвинувачення не роз`яснює цих протиріч. Інкримінована обвинуваченим стаття 320 КК України, що передбачає відповідальність за порушення правил відпуску наркотичних засобів, має бланкетну диспозицію, тобто відсилає до інших нормативних актів, які безпосередньо врегульовують правила відпуску наркотичних засобів. В Україні таким нормативним актом є Порядок придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров`я, затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 333 від 13 травня 2013 року (далі Порядок № 333), порушення якого є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 320 КК України. Проте, обвинувальний акт не містить жодних посилань на Порядок № 333. В обвинувальному акті в розділах «Формулювання обвинувачення» прямо зазначено, що, відпускаючи без рецепту «Кодтерпін ІС» з перевищенням граничної кількості, обвинувачені порушили вимоги Наказу МОЗ України № 202 від 23.04.2007 р., яким за № 9 та № 13 «Кодтерпін ІС» віднесено до переліку наркотичних (психотропних) комбінованих лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів. Але даний наказ № 202 має повну назву: «Про затвердження переліків наркотичних (психотропних) комбінованих лікарських засобів, що містять малу кількість наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, які підлягають контролю при ввезенні на митну територію України та вивезенні за її межі». Частина 2 цього наказу № 202 встановлює: «Визначити, що наркотичні (психотропні) комбіновані лікарські засоби, які вказані в Переліках, затверджених цим наказом, підлягають контролю Держлікслужбою у сфері виробництва та ввезення на митну територію України і вивезення за її межі». Тобто, наказ № 202 не регулює суспільні відносини у сфері відпуску (продажу) комбінованих лікарських засобів. Крім того, в затвердженому наказом № 202 переліку за № 9 вказано препарат «Кодетерп». Препарат «Кодтерпін ІС» дійсно вказано за № 13 в переліку, проте діючою речовиною в даному препараті зазначено «кодеїн». В даному випадку таблетки «Кодтерпіну ІС» (продаж яких інкриміновано обвинуваченим) містять «кодеїну фосфату гемігідрат». Вочевидь, що в справі та в наказі № 202 мова йде про інші препарати, з іншою діючою речовиною. У Держреєстрі ліків «Кодтерпін ІС» зареєстровано лише 04.10.2018 р., а наказ № 202 датований 23.04.2007 р., коли сучасного «Кодтерпіну ІС» ще не існувало. Розділи обвинувального акту «Формулювання обвинувачення» не містять інших відсилок до якихось інших нормативних актів (окрім наказу № 202), які, нібито, порушили обвинувачені. Обвинувальний акт не містить вказівок на конкретні норми (статті, частини, пункти) Закону, Ліцензійних умов та Наказу МОЗ № 360, які, нібито, порушили ОСОБА_5 чи інші обвинувачені. Препарат «Кодтерпін ІС» не віднесено до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770. В обвинувальному акті помилково зазначено, що «Кодтерпін ІС» є «препаратом кодеїну», який віднесено до наркотичних засобів. Всім обвинуваченим інкриміновано скоєння злочинів «з корисливих мотивів», але жодним словом в обвинувальному акті не сформульовано що саме сторона обвинувачення вкладає в цю фразу, в яких фактичних діях знайшов вираз «корисливий мотив», яку конкретно користь бажали отримати чи отримали обвинувачені. Суперечливість і неконкретність обвинувачення чинне законодавство розглядаються як порушення права обвинуваченого на захист.

Обвинувачені підтримали клопотання захисника та просили суд обвинувальний акт повернути прокурору.

Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до розгляду в судовому засіданні, заперечував проти заявленого захисником клопотання.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, дійшов наступного висновку.

Відповідно вимогам, передбаченим п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

За приписами п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншим, має містити виклад обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Разом з тим, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, з посиланням на положення закону і частину статті закону України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.

До того ж, процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно вимог чинного КПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст.373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 318-380 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті прокурором змістовно та послідовно викладено обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення, що в повному обсязі дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред`явленого обвинувачення, а також можливість суду роз`яснити його обвинуваченому.

Якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини, то питання зміни обвинувачення можливо вирішити шляхом застосування вимог ст.ст.337-339 КПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000) зазначено, зокрема, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів.

У ході підготовчого судового засідання суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам п.5 ч.2ст.291 КПК України, яка передбачає формальне з`ясування наявності в такому рішенні прокурора обов`язкових реквізитів, зокрема, наведення правової кваліфікації відносно вказаних обставин (зазначення частини істатті КК, якою передбачено відповідальність за дії/бездіяльність обвинуваченої особи).

Суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення зазначати чи не зазначати фактичні обставини, встановлені стороною обвинувачення, у зв`язку з чим, формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті в тому обсязі, як це вважав за необхідне прокурор.

Водночас, при здійсненні розгляду кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні, суд не уповноважений здійснювати оцінку доказів з точки зору їх належності та допустимості, та повертати обвинувальний акт з посиланням на обставини, які підлягають дослідженню та перевірці під час судового розгляду кримінального провадження.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеної у постанові від 03.07.2019 в справі № 273/1053/17, згідно якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Таким чином, до повноважень суду на етапі підготовчого судового розгляду входить виключно вирішення питання щодо можливості або неможливості судового розгляду кримінального провадження та надання оцінки відповідності форми обвинувального акту.

Обставини, які викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є предметом дослідження під час стадії судового розгляду кримінального провадження по суті.

За таких обставин, вказані доводи сторони захисту не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору та не перешкоджають судовому розгляду кримінального провадження, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.314,372,376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених про повернення обвинувального акту прокурору по кримінальному провадженню № 42023220000000023 від 25.01.2023 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320, ч.3 ст.28, ч.2 ст.320 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.320 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.ч.1,2 ст.320 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.320 КК України,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: