Ухвала суду № 126912160, 03.04.2025, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

Справа № 621/1089/24

Провадження 2/621/78/25

03 квітня 2025 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючий суддя В. Філіп`єва,

за участі секретаря судового засідання А.Девятерикової,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР",

представники О.Мостовенко, М.Ткаченко, Д.Пономаренко, В.Дяченко,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат С.Сергієнко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа № 621/1089/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.04.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.10.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у АТ "Державний ощадний банк України" інформацію чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжна картка НОМЕР_2 ; надати докази зарахування на картку НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 5000 грн, які 29.01.2021 о 18:24 були перераховані; надати ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 в тому числі із зазначенням ПІБ, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, серію та номер паспорту, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) та інші відомості про власника вказаної картки.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи, проведеного в зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади у відставку, головуючим для розгляду справи визначено суддю В.Філіп`єву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.02.2025 року цивільну справу прийнято до провадження судді В.Філіп`євої, задоволено клопотання представника позивача та повторно витребувано з АТ "Державний ощадний банк України" (ЄДРПОУ: 00032129, місцезнаходження: вул.Госпітальна, 12-г, м.Київ,01001), виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 за період з 29.01.2021 року по 08.02.2021 року.

25.02.2025 року від представника позивача М.Ткаченко надійшло клопотання/заява про заміну відповідача у справі № 621/1089/24 та передачу справи за підсудністю.

В обґрунтування клопотання зазначено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» були мотивовані тим, що між первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» та позичальником, яким є відповідач ОСОБА_1 , на підставі Заявки анкети № 3458263 на умовах Пропозиції (оферти) шляхом підписання електронним підписом Відповідача був укладений Договір надання позики на умовах фінансового кредиту № 0502773392/1.

На виконання ухвали суду від 05.02.2025 року була надана відповідь АТ «Ощадбанк», з якої вбачається, що банківська платіжна картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . Згідно долученої виписки по рахунку вбачається зарахування кредитних коштів 29.01.2021 року у розмірі 5000,00 гривень.

Посилаючись на норми ст.ст. 48, 51 ЦПК України, представник позивача вказав, що інформація про отримання грошових коштів третьою особою, а не відповідачем, стала відома позивачеві лише після отримання інформації з банку під час розгляду цієї справи, при цьому предметом даного позову є стягнення заборгованості, просив замінити відповідача у справі ОСОБА_4 на належного відповідача ОСОБА_5 .

Крім того, оскільки в зв`язку із встановленням належного відповідача вказана цивільна справа є непідсудною Зміївському районному суду Харківської області, посилаючись на норми ст.ст.27, 31, 32 ЦПК України, просив передати справу за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області за зареєстрованим місцем проживання належного відповідача. (а.с.200-205)

28.03.2025 року від представника відповідача С.Сергієнко надійшла заява, в якій сторона відповідача заперечувала проти заміни належного відповідача, передачі справи за підсудністю, та просила визнати зловживанням позивачем процесуальними правами під час подання позову за неіснуючим договором позики, залишити позовну заяву без розгляду та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 гривень.

В обґрунтування заяви зазначила, що позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електронним договором позики (договором кредиту). В позовній заяві було вказано, що відповідач для укладення відповідного Договору повідомила в Заявці-Анкеті свої особисті дані: ПІБ, РНОКПП, засоби зв`язку, паспортні дані, необхідні для укладення Договору, після чого отримала кредит в сумі 5000,00 грн. На протязі судового розгляду позивач постійно наполягав на тому, що саме відповідач ОСОБА_4 отримала позику і ця обставина підтверджується належними доказами. Тобто, позивач, на підставі сфальсифікованих документів (підроблено анкету-заяву та інші письмові докази) про укладення кредитного договору, ввів суд в оману щодо фактичних обставин справи, та намагався безпідставно стягнути з відповідача коштів, які вона не отримувала, за що передбачена відповідальність відповідно до ч.4 статті 43 ЦПК України. Позивач не міг не знати про те, що кредитного договору з ОСОБА_1 не існує, а подані письмові докази є підробними. Тому, все вище зазначене містить ознаки зловживання процесуальними правами, для захисту від як якого відповідач уклала Договір з адвокатом про надання правничої допомоги, витрати за яким, згідно Акту приймання склали 10500,00 гривень. Тому, на підставі ст.137 ЦПК України, просила стягнути понесені витрати з позивача.

У відповідь на вказану заяву представник позивача 02.04.2025 року подала письмові заперечення, в яких вказала, що позивач не допускав зловживання процесуальними правами, інформація про отримання грошових коштів третьою особою, а не відповідачем, стала відома позивачеві лише після отримання інформації з банку під час розгляду цієї справи, в зв`язку з чим строк для подання клопотання про заміну відповідача не є пропущеним. Посилаючись на позиції Верховного Суду в справах №№ 922/404/19, 916/1764/17, 924/1473/15, позивач вказав, що позивач вправі у встановлених законом випадках змінити предмет, або підстави позову. Одночасна зміна предмету і підстав позову не допускаються, і така одночасна зміна має розглядатися як нові позовні вимоги. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Позивач зазначив, що всі персональні дані відповідача ОСОБА_4 були в розпорядженні кредитора, однак за невстановлених обставин кошти були перераховані іншій особі, тобто ОСОБА_3 отримала грошові кошти без достатньої правової підстави, а тому в неї є обов`язок повернути потерпілому безпідставно набуте майно згідно статті 1212 Цивільного кодексу України. В зв`язку з викладеним, позивач наполягав на задоволенні клопотання про заміну належного відповідача та передачу справи за підсудністю. Щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу заперечував, оскільки у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначав, що очікує понести якісь витрати, попередній розрахунок відсутній, що унеможливлює стягнення таких витрат у майбутньому. Оскільки позивачем не було допущено зловживання процесуальними правами, витрати відповідача на правничу допомогу не підлягають стягненню.. Крім того, доказів оплати таких витрат представником відповідача до матеріалів справи не надано.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 наполягала на задоволенні клопотання про заміну відповідача та передачу справи за підсудністю.

Представник відповідача С.Сергієнко просила відмовити в задоволенні клопотання, залишити позов без розгляду та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи та норми права, що підлягають застосуванню, суд зазначає наступне:

Представник позивача ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання позики №0502773392/1 від 29.01.2021 року, укладеного між відповідачем та ТОВ "ІНФІНАНС" в розмірі 60619,00 гривень, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 гривень; суми заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги: - 55619,00 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень, та витрати на правову допомогу в розмірі 17000,00 гривень.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивачем надано:

- Заявку-Анкету на отримання кредиту № 3458263, заповнену від імені ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з зазначенням номеру мобільного телефону та банківської картки № НОМЕР_3 ;

- копію Пропозиції про укладення Договору надання позики на умовах фінансового кредиту № 0502773392/1 від 29.01.2021 року, яка є складовою Договору між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 ,

- Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Інфінанс»,

- Довідку про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 ТОВ «Інфінанс»,

- квитанцію про перерахування грошових коштів в сумі 5000,00 гривень на банківську карту № НОМЕР_3 без зазначення реквізитів отримувача

- Довідку ТОВ «Інфінанс» та Договором факторингу про відступлення права вимоги за договором онлайн-позики з ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»;

- Договором факторингу про відступлення прав вимоги, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Фінанс» від 10.03.2023 року, в тому числі, за договором онлайн-позики з ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»;

- Статут ТОВ «Коллект Центр»

- Установчі документи ТОВ «Сільвестр Інвестмент»

- Документи про надання правничої допомоги ТОВ «Коллект Центр» адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістантс» (а.с.5 56)

07.05.2024 року від представника відповідача С.Сергієнко до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач жодного кредиту ні з ким не оформлювала. (а.с.68-73)

Перше судове засідання по цивільній справі № 621/1089/24 в порядку спрощеного позовного провадження відбулося 08.10.2024 року за відсутності сторін на підставі заяв її учасників.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.10.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у АТ "Державний ощадний банк України" інформацію чи видавалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) платіжна картка НОМЕР_2 ; надати докази зарахування на картку НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 5000,00 грн, які 29.01.2021 о 18:24 були перераховані; надати ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 в тому числі із зазначенням ПІБ, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, серію та номер паспорту, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) та інші відомості про власника вказаної картки. (а.с.137

Згідно відповіді АТ «Ощадбанк», одержаної судом 01.11.2024 року, за результатами ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 08.10.2024 року про витребування доказів, встановлено що банківська картка № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в установах АТ «Ощадбанк» не відкривалася (а.с.142)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 12.11.2024 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Коллект Центр» про витребування доказів, витребувано у АТ "Державний ощадний банк України" виписки по рахунку за номером картки НОМЕР_2 за період із 29.01.2021 по 08.02.2021 року; ідентифікаційні дані власника картки НОМЕР_2 в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти тощо) та інші відомості про власника вказаної картки. (а.с.158)

На виконання зазначеної ухвали АТ «Ощадбанк» повідомив, що надання запитуваної інформації є неможливим в зв`язку з недостатністю відомостей для ідентифікації клієнта (а.с.161)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.02.2025 року, після повторного автоматизованого розподілу справи, цивільну справу прийнято до провадження судді В.Філіп`євої, задоволено клопотання представника позивача та повторно витребувано з АТ "Державний ощадний банк України" виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 за період з 29.01.2021 року по 08.02.2021 року; ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_3 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки. (а.с.181-183)

На виконання ухвали суду від 05.02.2025 року від АТ «Ощадбанк» 21.02.2025 року надійшла запитувана інформація, згідно якої банківська платіжна картка № № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , (без розшифрування відомостей ім`я; по-батькові, та адреси вказаної особи) та надано виписку про рух коштів за вказаною платіжною карткою (а.с.193-197)

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно частин 1, 2 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Справи виключної підсудності визначені статтею 30 ЦПК України, згідно якої позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред`являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред`являються за місцезнаходженням перевізника. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов. У випадку об`єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Оскільки цивільна справа № 621/1089/24 за позовом ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не відноситься до категорії справ виключної підсудності, і прийнята судом до свого провадження з дотриманням правил підсудності за зареєстрованим місцем проживання первісного відповідача, незалежно від вирішення питання про заміну належного відповідача, справа має бути розглянута Зміївським районним судом Харківської області на підставі ч.2 статті 31 ЦПК України.

Вирішуючи питання щодо заміни неналежного відповідача ОСОБА_1 на належного відповідача ОСОБА_3 , суд зазначає наступне:

Згідно частин 1-3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень статті 48 49 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч.3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно ч.2 ч.5 статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Звертаючись до суду з клопотанням від 25.02.2025 року (тобто після проведення декілької судових засідань у справі, що розглядається в порядку спрощеного позовного провадження) про заміну неналежного відповідача, представник позивача М.Ткаченко в письмових заявах та в судовому засіданні зазначала, що інформація про отримання грошових коштів не відповідачем, а третьою особою ОСОБА_3 , за невстановлених обставин, стала відома позивачеві лише після отримання інформації з банку під час розгляду цієї справи. Вказана особа отримала грошові кошти без достатньої правової підстави, а тому в неї є обов`язок повернути потерпілому (на думку представника позивачеві) безпідставно набуте майно згідно статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому, поза увагою представника позивача залишилося те, що предметом первісних позовних вимог, пред`явлених до відповідача ОСОБА_1 є стягнення заборгованості за укладеним Договором надання позики на умовах фінансового кредиту № 0502773392/1 на підставі Заявки анкети № 3458263, а не стягнення безпідставно набутого майна згідно статті 1212 Цивільного кодексу України.

Своїх позовних вимог з відповідними вимогами та зміною правових підстав представник позивача не уточнювала, а доказів виникнення первісних кредитних правовідносин ТОВ «Інфінанс» з ОСОБА_3 позивачем не надано.

Таким чином, позивачем у вказаній заяві ставиться клопотання не тільки про заміну неналежного відповідача, а й про одночасну зміну предмету і підстав позову.

Крім того, з наданих позивачем до позовної заяви письмових доказів вбачається, що право вимоги позивача ґрунтується на Договорах факторингу, укладених між первісним кредитором ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал», а також між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», якими передавалися вимоги за Договором онлайн позики до ОСОБА_1 .

Доказів на підтвердження права вимоги позивача до ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.10.2020 року в цивільній справі № 705/3876/18, заява про заміну предмету або підстав позову має відповідати вимогам до форми та змісту позовної заяви і «повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц)"

Посилаючись на позиції Верховного Суду в справах №№ 922/404/19, 916/1764/17, 924/1473/15, позивач вказав, що позивач вправі у встановлених законом випадках змінити предмет, або підстави позову. Одночасна зміна предмету і підстав позову не допускаються, і така одночасна зміна має розглядатися як нові позовні вимоги. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, в ході судового розгляду було встановлено нові фактичні обставини справи а саме безпідставне (як зазначив позивач) отримання кредитних коштів сторонньою особою (іншою, ніж та, що зазначена в Договорі онлайн позики), що одночасно зумовило зміну предмету, підстав позову та заміну належного відповідача, що по суті є новими позовними вимогами, без збереження первісних обставин та з іншою територіальною підсудністю розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про заміну неналежного відповідача.

Стосовно вимоги представника відповідача С.Сергієнко про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу та заперечень позивача проти такого клопотання суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частин 1-2 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 статті 133 ЦПК України)

За змістом статей 141, 264 ЦПК України, питання розподілу судових витрат між сторонами, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд вирішує під час ухвалення рішення по суті спору.

Згідно ч.5 статті 51 ЦПК України, відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, питання розподілу судових витрат в цій ухвалі суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 27-31, 48-49, 51, 131, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача у цивільній справі № 621/1089/24 за позовом ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача на належного ОСОБА_3 та передачу справи за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривий Ріг - відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.04.2025

Суддя В. Філіп`єва