Вирок № 126910532, 27.03.2025, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4621/23

№ провадження 1-кп/208/140/25

ВИРОК

Іменем України

27 березня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 , його представника, адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника, адвоката ОСОБА_7 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12023041160000410 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштований, одружений, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Приблизно о 16.30 годині 25.03.2023 року, ОСОБА_6 перебував за місцем мешкання раніше знайомого ОСОБА_4 , у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , куди прийшов для з`ясування обставин виникнення пожежі поблизу свого будинку.

При вирішенні зазначеного питання між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виникла сварка, під час якої у останнього виник протиправний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_9 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи зазначений умисел, в період 16.35 - 16.40 години зазначеного дня, ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_9 який знаходився на ліжку, та будучі особою яка використовує для переміщення милицю, утримуючи її у правій руці, завдав нею один удар в обличчя потерпілого, влучивши тому в праве око, від чого той впав на ліжко обличчям до низу та на деякий час втратив свідомість.

Не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, ОСОБА_10 утримуючи милицю в правій руці, наніс потерпілому один удар в область голови, та один удар в область тулуба.

У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_9 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом кісток носа, з раною спинки носу та саднами на голові, явищами струсу головного мозку, з контузією важкого ступеню правого ока, його травматичним розчавленням, евісцерацією правого ока, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину.

Ушкодження в вигляді синця та саден на тулубі - відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки.

В судовому засіданні ОСОБА_10 пояснив, що з потерпілим він знайомий з 2005-2007 років. Відносини поміж ними були нормальними, сусідськими. Іноді вони розпивали з ОСОБА_9 спиртні напої. Це відбувалось і за кілька дні до подій. Ввечері 24.03.2023 року до нього прийшов ОСОБА_9 , запропонував вжити алкоголь. Він відмовив, так як до нього їхала мати. ОСОБА_9 пішов. Після уходу потерпілого у нього загорілися дрова, які були складені під гаражем. Пожежа сталася одразу, як тільки будинок покинув ОСОБА_9 . Її вдалося загасити. Наступного дня, він прийшов до ОСОБА_9 з метою розмови про інцидент пожежі. Зайшов до будинку потерпілого. Калитка та двері були відчинені. ОСОБА_9 перебував у стані алкогольного сп`яніння, спав на ліжку. Коли він підійшов до ОСОБА_9 , той прокинувся. З приводу пожежі між ними відбулась сварка, яка переросла у сутичку. Він є інвалідом та при пересуванні користується милицею. Під час сутички з ОСОБА_9 , він наніс ОСОБА_11 костилем удар, через який той сів на ліжко та почав лаятись. Потім, він завдав ОСОБА_9 ще декілька ударів милицею, куди саме не знає, бо у приміщенні будинку було темно, вікна були закриті. Удари завдавав в район голови. Далі пішов додому і через деякий час дізнався, що до ОСОБА_9 приїхала «швидка»

Свою вину у вчиненні злочину при вищезазначених обставинах визнає повністю, осуджує свою поведінку, жалкує, що так сталося. Просить вибачення у потерпілого. Просить його суворо не карати. Потерпілий у нього допомоги на лікування не просив. Він неодноразово пропонував таку допомогу, але в її отриманні потерпілим відмовлено.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що з обвинуваченим ОСОБА_12 знайомий з 2007 року, їх приватні будинки розташовані неподалік, на відстані приблизно двохсот метрів. Стосунки поміж ними склалися нормальні, сусідські. Періодично зустрічалися та випивали. 24.03.2023 року також відбулася зустріч, котра закінчилася застіллям. Вранці, близько 7 години 25.03.2023 року, прийшов до ОСОБА_10 погодувати собак. На його стук у двері вийшов ОСОБА_13 . Порозмовлявши з останнім, пішов додому та ліг відпочивати. Хвіртку на територію і двері в будинок не зачиняв. Через деякий час, він прокинувся від ударів по тілу, які наносив ОСОБА_10 . Намагався підвестись з ліжка, але ОСОБА_13 завдав йому удару по обличчю від якого він упав лицем на подушку. Обвинувачений продовжував його бити по тулубу, кількість ударів сказати не може. Втрачав свідомість чи ні, не пам`ятає, проте відчув, що подушка почала намокати, все було у крові. Після того як ОСОБА_10 припинив побиття та пішов з його будинку, він вийшов на вулицю та покликав сусідку, щоб вона викликала швидку. Також, до нього прийшов племінник. Приїхала швидка та його забрали до лікарні. Які маніпуляції йому робили у 8-ій лікарні не пам`ятає. Потім його відправили до лікарні ім. Мечникова у місті Дніпро, де на наступний день йому зробили операцію. Перебував у зазначеній лікарні декілька днів, після чого його направили до 7-ї лікарні м. Кам`янське, де він проходив реабілітаційне лікування. Дочка займалася оплатою послуг лікарні. Обвинувачений витрати на лікування не сплачував та вони йому не потрібні. Від ударів ОСОБА_10 він втратив око. Просить покарати обвинуваченого максимально суворо.

Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що про обвинуваченого ОСОБА_10 знає тільки те, що він проживає через декілька вулиць від неї. Потерпілий ОСОБА_15 є її сусідом, який мешкає через три будинки. Про події, що відбулися, їй стало відомо зі слів сусідів. Вони зазначили, що нібито, ОСОБА_9 підпалив сміття біля будинку ОСОБА_10 , в результаті чого сталася пожежа, а той побив потерпілого. Коли зустріла дружину останнього, та розповіла, що ОСОБА_11 побили і він перебуває у лікарні ім. Мечникова міста Дніпро. ОСОБА_9 характеризує, як людину, котра завжди прийде на допомогу, не залежно, хто його про це прохає. Раніше ОСОБА_9 в стані алкогольного сп`яніння не бачила, чого не може сказати про обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що з потерпілим ОСОБА_15 по сусідству живе близько півроку. 25.03.2023 року, приблизно о 10 годині, вона перебувала у себе вдома. Потерпілий покликав її, вони порозмовляли по господарським справам, та той пішов спати. ОСОБА_17 був трохи на підпитку. Цілий день його не було видно. Ввечері, вона була у будинку, коли хтось постукав. Вийшовши на вулицю, побачила ОСОБА_11 , він був весь у крові, говорив, що його побили, прохав викликати швидку. В цей момент кров продовжувала капати з нього. Вона викликала швидку допомогу, та разом з ОСОБА_9 пішли до нього додому. В кімнаті потерпілого все було в крові. Про те хто його побив, він не говорив, тільки казав про побиття. Коли приїхала швидка, то вона її зустріла. Потім дочекавшись приїзду родичів, пішла додому;

- витягом з ЄРДР від 26.03.2023 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ст. 121 ч.1 КК України, з фабулою, що 25.03.2023 року о 20.36 годині до лікарні ім. Мечникова госпіталізовано ОСОБА_4 з тілесними ушкодженнями у вигляді проникаючого порання правого ока, яке йому було завдано знайомим чоловіком за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.1);

- протокол прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.03.2023 року, з вищезазначеними обставинами (т.2 а.с. 9);

- протоколом огляду від 26.03.2023 року, згідно яким вилучено одяг належний ОСОБА_4 , а саме: спортивні штани, светр та фототаблицею слідчої дії, речовими доказами по зазначеній справі (т.2. а.с. 28-31, 34);

- протоколом огляду від 28.03.2023 року, згідно якого вилучено одяг належний ОСОБА_6 , а саме: куртка, капці, штани спортивні, футболка, милиця, фототаблицею до слідчої дії, речовими доказами по справі (т.2. а.с. 109-114, 115);

- протоколом огляду місця події від 26.03.2023 року, яким зафіксована обстановка на місці вчинення злочину приміщенні будинку АДРЕСА_2 , відповідно до якого виявлено та вилучено змиви речовини бурого кольору (РБК) з покривала та паласу, фототаблицею до слідчої дії, речовими доказами по справі (т.2 а.с. 51-58, 59);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 781-1062-БД від 26.04.2023 року, відповідно до якого не виключається походження крові в змиві з паласу, в сліді на фрагменті тканини покривала, вилучених за місцем події, від ОСОБА_4 (т.2 а.с. 220-223);

- висновками судово-медичних експертиз № 369-Е від 29.03.2023 року, № 515-Е від 04.05.2023 року, відповідно до яких у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом кісток носа, з раною спинки носу, синцями та саднами на голові, явищами струсу головного мозку, з контузією важкого ступеню правого ока, його травматичним розчавленням, евісцерацією правого ока 26.03.2023р. Синець та садна на тулубі, садно в ділянці правого колінного суглобу.

Враховуючи характер ушкоджень, процеси їх загоєння, вважаю, що давність їх утворення, не виключено, може відповідати терміну, вказаному у наданих на його ім`я медичних документах (25.03.2023 р.)

Ушкодження в вигляді закритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом кісток носа, з раною спинки носу, синцями та саднами на голові, явищами струсу головного мозку, з контузією важкого ступеню правого ока, його травматичним розчавленням та евісцерацією правого ока - відносяться до тяжких тілесних пошкоджень, по ознаці розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину ( п.п. 2.1.1. та 2.1.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Вказане ушкодження спричинено сукупністю травмуючих дій в ділянку голови твердого предмету, предметів, що міг, могли, володіти обмеженою контактуючою поверхнею.

Ушкодження в вигляді синця та саден на тулубі, садна в ділянці правого колінного суглобу - відносяться до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (п.п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року). Дані ушкодження виникли від дії твердого предмету, предметів, що міг, могли, володіти обмеженою контактуючою поверхнею (т.2 а.с. 79-80, 205-207);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 , за допомогою статиста, на місці вчинення кримінального правопорушення, зазначив про події, які мали місце 25.03.2023 року приблизно о 16.30 годині.

Він знаходячись дома, спав. Десь, приблизно, після 16 години 15 хвилин, зайшов сусід і розбудив. В нього в руках була милиця. Встаючи в ліжку отримав удар в праве око від останнього. Після удару певне втратив свідомість, далі все погано пам`ятає. Пам`ятає стілець, котрий стояв поряд, в результаті останній був зламаний, певно отримував удар ним по спині. Далі він був не при тямі, коли сусід пішов не знає, вказує тільки на те, що його били не однократно і по голові, і по оку, і по спині. Прийшовши до тями вияви кров на подушці та собі. Потім звернувся до сусідів за допомогою, щоб викликали швидку допомогу (т.2 а.с. 238-242);

- висновком судово-медичної експертизи № 577-Е від 15.05.2023 року, відповідно до якого, враховуючи характер, локалізацію та кількість тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_4 , експерт не виключає, що ушкодження в ділянці голови та тулуба могли виникнути при взаєморозташуванні потерпілого та нападника і за механізмом, як вказано у наданому протоколі проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року, за участю потерпілого ОСОБА_4 ..

Механізм утворення інших виявлених у нього ушкоджень (садна в ділянці правого колінного суглобу) у наданому протоколі проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року, за участю потерпілого ОСОБА_4 - конкретно не вказано (т.3 а.с. 5-6);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_10 на місці вчинення кримінального правопорушення, зазначив про події, які мали місце 25.03.2023 року приблизно о 16.30 годині, пояснив механізм нанесення ОСОБА_9 ударів, фототаблицею до даної слідчої дії (т.2 а.с. 167-177);

- висновком судово-медичної експертизи № 578-Е від 15.05.2023 року, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження в ділянці голови, могли виникнути при взаєморозташуванні потерпілого та нападника і за механізмом, як вказано у наданому протоколі проведення слідчого експерименту від 31.03.2023 року, за участю підозрюваного ОСОБА_6 , та у фото таблиці до нього. Механізм утворення інших виявлених у нього ушкоджень (садна в ділянці правого колінного суглобу, синця та саден на тулубі) у наданому протоколі проведення слідчого експерименту від 31.03.2023 року, за участю підозрюваного ОСОБА_6 конкретно не вказано (т.3 а.с. 2-4);

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину (35%)

Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

У потерпілого виявлені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з відкритим переломом кісток носа, з раною спинки носу, синцями та саднами на голові, явищами струсу головного мозку, з контузією важкого ступеню правого ока, його травматичним розчавленням та евісцерацією правого ока. Ці ушкодження спричинено «сукупністю травмуючих дій в ділянку голови твердого предмету», тобто внаслідок неодноразового нанесення ударів милицею саме в область голови ОСОБА_9 .

Відповідно до отриманих судом показань, в кімнаті де перебував потерпілий було темно. Тим не менш, обвинувачений наніс ОСОБА_9 в область голови декілька ударів. У взаємозв`язку з іншими дослідженими у справі доказами, ці обставини свідчать про непрямий умисел ОСОБА_10 , який передбачав суспільно небезпечні наслідки своїх дій, і хоча не бажав саме вибити потерпілому око, але свідомо припускав настання такого наслідку.

Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено, і обвинувачений поза розумним сумнівом є винним у його вчиненні, судом виключається.

Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , суд вважає визнання вини та щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, а й виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, яка є раніше не судимим, вину визнав, скарг на його поведінку за місцем мешкання на нього не надходило, є учасником бойових дій, знаходиться на обліку у лікаря нарколога з діагнозом психічних та поведінкових розладів в результаті вживання алкоголю, синдром залежності, на облік у лікаря-психіатра не перебуває, враховує обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які його обтяжують.

Правова система держави має забезпечувати баланс між суворістю та м`якістю заходів реагування на порушення кримінально-правових заборон і покарання, яке призначається особі, має бути справедливим.

У справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»

Вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

З урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі, визначеного в мінімальній санкції.

Загальні засади призначення покарання, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в межах якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Безпосереднім об`єктом злочину передбаченого ст. 121 КК України є здоров`я особи, і обов`язковою ознакою цього злочину є саме потерпілий.

Враховуючи, що внаслідок умисних ударів обвинуваченого саме потерпілий втратив око в результаті його розчавлення, суд вважає, що думка ОСОБА_9 відносно призначення ОСОБА_10 міри покарання, хоча і не є обов`язковою, безумовно повинна враховуватись.

Міра покарання встановлюється з урахуванням повного аналізу досліджених матеріалів справи, з врахуванням позиції державного обвинувачення та доводів сторони захисту, позиції потерпілої сторони, і суд вважає, що для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження вчиненням нового злочину, законним та справедливим є призначення ОСОБА_10 покарання з відбуттям покарання в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства, в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5-ти років позбавлення волі.

Початок строку відбуття призначеного ОСОБА_6 покарання, рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази по справі: спортивні штани та светр потерпілого ОСОБА_4 , куртка, капці, штани спортивні, футболка зелена, милиця з алюмінію, виданих ОСОБА_6 , які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Кам`янського РУП, знявши арешт, повернути власникам;

- змив з паласу та виріз тканини з покривала, вилучених під час огляду місця події,

біологічні зразки крові, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Кам`янського РУП, знявши арешт, знищити.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1