Рішення № 126909834, 22.04.2025, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/10/25

Провадження № 2/529/129/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Чуб К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

ТОВ Цикл Фінанс звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 22039000546576 від 09.11.2021 у розмірі 68 010,75 грн, в якому також просить стягнути з відповідача судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 09.11.2021 між АТ Банк Кредит Дніпро та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22039000546576, умови якого відповідач не виконав.

28.03.2024 між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Цикл Фінанс" укладено договір факторингу № 28/03/24, відповідно до умов якого АТ "Банк Кредит Дніпро" набуло право вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 68010,75 грн., які складаються з суми заборгованості за основним зобов`язанням 35113,17 грн., 0,60 грн заборгованості за відсотками та 32896,98 грн заборгованості по комісії.

15.01.2025 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження надсилалась за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверт з вказаним документом повернувся до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення, однак у визначений йому строк відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.

Враховуючи, що судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання ним у встановлений судом строк відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.11.2021 між АТ Банк Кредит Дніпро та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22039000546576, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 37200,00 грн., з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом 0,001% річних, строком на 24 місяці до 09.11.2023, із щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості (а.с. 95-97).

АТ Банк Кредит Дніпро виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку (зворот а.с.62).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22039000546576 станом на 27.03.2024 заборгованість відповідача складає 68010,73 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 35113,17 грн.; заборгованість по відсотках 0,58 грн. та заборгованість по комісії 32 896,98 грн. (а.с. 75-76).

28.03.2024 між АТ Банк Кредит Дніпро та ТОВ Цикл Фінанс укладено договір факторингу № 28/03/24, у відповідності до умов якого ТОВ Цикл Фінанс набув права грошової вимоги до Боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с. 81-84).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до вищезгаданого Договору факторингу ТОВ Цикл Фінанс набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 22039000546576 від 09.11.2021 до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 68010,75 грн., з яких: 35 113,17 грн заборгованість за тілом кредиту, 0,6 грн заборгованість за відсотками та 32 896,98 грн заборгованість за комісією (а.с. 74).

За положеннями п.1 ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст.1055ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст.1054ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1056-1ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Статтями 12, 13, 81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем ОСОБА_1 отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і він користувався кредитними коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідач допустив порушення його зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, чим порушив права кредитора, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 35113,17 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 0,58 грн., знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, отже в цих вимогах позов підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд дійшов такого висновку.

Законом України«Про споживчекредитування» (далі - Закон) передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію. Разом з тим, Законом також передбачено безоплатність певних послуг.

Умовами укладеного кредитного договору передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості: з 09.11.2021 по 08.06.2022 7%, з 09.06.2022 по 08.12.2022 5,5 %, з 09.12.2022 по 08.06.2023 - 4 %, з 09.06.2023 по 09.11.2023 2,25 % від суми кредиту (пункт 1.2 Розділу 1 кредитного договору). Необхідність внесення плати за додаткові та супутні послуги, пов`язанні з обслуговуванням кредитної заборгованості, передбачена у розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки» кредитного договору.

Однак у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Сторони не погодили у кредитному договорі перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія.

В кредитному договорі не зазначено за які саме послуги з обслуговування кредиту встановлена комісія від суми кредиту. Отже, суд не може пересвідчитися чи належать такі послуги до оплатних чи безоплатних послуг, наданих банком, тобто позивачем не доведена правомірність нарахування комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України.

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комісії за обслуговування кредиту у розмірі 32 896,98 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

В той же час, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову та складністю спору, який розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 2000 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.

Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа Схід/Захід Альянс Лімітед проти України, заява № 19336/04).

Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відсоток задоволених позовних вимог складає 51,63 %, тому до стягнення з відповідача на користь ТОВ Цикл Фінанс підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 1250,68 грн (2422,40 грн * 51,63 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258- 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Цикл Фінанс»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цикл Фінанс (місце знаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за кредитним договором № 22039000546576від 09.11.2021 у розмірі 35113 (тридцять п`ять тисяч сто тринадцять) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цикл Фінанс (місце знаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 43453613) судові витрати по справі у виді судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1250 грн. 68 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп., а всього в сумі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн 68 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий: К.В. Чуб