Постанова № 12690950, 15.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 р. справа № 2а-24666/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-35 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стойки В.В.

при секретаріКуркині В.В.

за участю

представника позивача Береговий А.В.

представника відповідача Балабко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Добропіллявугілля” в інтересах Відокремленого підрозділу “Шахти Алмазної” до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі про визнання недійсним акта перевірки №99 від 30.06.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Добропіллявугілля” в інтересах Відокремленого підрозділу “Шахти Алмазної ” звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі про визнання недійсним акт перевірки №99 від 30.06.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами перевірки відповідачем було складено акт та нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 335059,47 грн. за період з 01.10.2008р. по 30.04.2010р. Оскільки розмір недоїмки, встановлений по акту перевірки, склав 4579941,39 грн., яку вже було стягнуто на користь відповідача відповідно до судових рішень, то Державне підприємство “Добропіллявугілля” в інтересах Відокремленого підрозділу “Шахти Алмазної ” вважає, що у Фонда немає ніяких підстав нараховувати пеню. Просить суд визнати недійсним акт перевірки №99 від 30.06.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що пеню, що підлягає сплаті позивачем, відповідно до акту перевірки було нараховано правомірно, оскільки позивач несе відповідальність згідно Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності ” за прострочення сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування. Підтримав обставини викладенні у письмовому запереченні на адміністративний позов від 12 листопада 2010 року.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, ідентифікаційний код 32186934, місцезнаходження: 85000, Донецька область, місто Добропілля, проспект Шевченко, будинок 2, зареєстровано 11 березня 2003 р. виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №352408. Має в своїй структурі відокремлений підрозділ «Шахта «Алмазна» без права юридичної особи, який є страхувальником та платником страхових внесків.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку та професійного захворювання здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд, відповідно до ст. 15, 46 Закону України № 1105-ХІУ від 23.09.1999 р., є некомерційною, самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців ( юридичних та фізичних осіб). Фонд має автономну, незалежну від будь - якої іншої, систему фінансування. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються виключно за їх призначенням, тобто, на страхові виплати потерпілим від нещасного випадку, професійного захворювання на виробництві, а у разі їх смерті - членам сімей загиблих на виробництві. Фінансування Фонду здійснюється, зокрема, за рахунок внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що перераховуються роботодавцем у випадках ліквідації страхувальника, та інших джерел.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Добропілля, є юридичною особою, відповідно до Положення про Відділення здійснює соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на території міста Добропілля Донецької області, та виступає як суб*єкт владних повноважень.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

Виконавча дирекція Фонду забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Згідно із Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності ” позивач є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. На підставі ст. 45 Закону платник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування.

Згідно із ст. 48 вищевказаного закону Фонд соціального страхування з додержанням вимог законодавства за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади та Національним банком України розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності.

Згідно із п. 8.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 12 від 20.04.2001 р. (далі Інструкції) робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Пунктом 8.4 Інструкції встановлено, що на виявлені під час перевірки суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 8.6 Інструкції суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Відповідно до пункту 8.7 Інструкції сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідачем було проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 99 від 30 червня 2010 року та позивачу - Відокремленому підрозділу “Шахти Алмазної ” Державного підприємства “Добропіллявугілля” було нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків у сумі 335059,47 грн. за період з 01.10.2008р. по 30.04.2010р.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування акту перевірки не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

В розумінні Закону України «Про державну виконавчу службу України» актом є документ, в якому викладаються результати перевірки у вигляді висновків. Акт перевірки не визначає будь яких зобов'язань та не породжує за собою правових наслідків у вигляді сплати зобов'язань.

Законодавством України не передбачено винесення відповідачем рішень про зобовязання сплати пені та фінансових санкцій, тому зазначені платежі стягуються у судовому порядку за позовною заявою позивача про стягнення зазначених платежів.

Суд вважає, що викладені у позовній заяві позивачем обставини про неправомірне нарахування пені повинні доводитись у судовій справі за позовом про їх стягнення, якщо такий буде заявлено відповідачем.

Право ж оскарження акту перевірки взагалі не передбачене нормами діючого законодавства.

Крім того, вимога позивача про скасування акту перевірки, відповідно до ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів не належить, оскільки їх компетенція поширюється лише на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Позивач не довів суду, яким чином винесений відповідачем акт перевірки порушив його права та обовязки.

Суд вважає, що акт перевірки не встановлює, не змінює, та не припиняє будь-яких прав та обовязків сторін, тобто не породжує певних правових наслідків, внаслідок чого він не є рішенням субєкта владних повноважень в розумінні ч.1 ст.17 КАС України.

В той же час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням викладених обставин суд відмовляє Державному підприємству “Добопіллявугілля” в інтересах Відокремленого підрозділу “Шахти Алмазної ” у задоволенні позову.

Керуючись статтями 23, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державного підприємства “Добопіллявугілля” в інтересах Відокремленого підрозділу “Шахти Алмазної ” до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Добропіллі про визнання недійсним акт перевірки №99 від 30.06.2010 року відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 листопада 2010 року у присутності сторін. Повний текст постанови виготовлено 17 листопада 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.