Постанова № 126908663, 25.04.2025, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/343/25 Провадження № 3/358/196/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С.,

за участю секретаря Шпак К.М.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

прокурора Сєдова В.О.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки с. Миропілля, Краснопільського району Сумської області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, на даний час працює керівником приватного підприємства, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 01.11.1998 року Богуславським РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , якій відповідно до ст.268 КУпАП роз`яснені її права, -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

07.03.2025 від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на розгляд до Богуславського районного суду Київської області надійшли чотири матеріали справ про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3502 від 28.02.2025, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державного органу, а саме завідувачем сектору Богуславського ВУДВ ФСС, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 21.02.2024, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3503 від 28.02.2025, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державного органу, а саме завідувачем сектору Богуславського ВУДВ ФСС, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 21.02.2024, без поважних причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3504 від 28.02.2025, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державного органу, а саме завідувачем сектору Богуславського ВУДВ ФСС, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 розділу VII та п. 2-7 розділу XIII Закону №1700-VII, несвоєчасно 21.02.2024, без поважних причин, подала декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період неохоплений раніше поданими деклараціями, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3505 від 28.02.2025, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою державного органу, а саме завідувачем сектору Богуславського ВУДВ ФСС, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII та приміткою до ст. 172-6 КУпАП, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону №1700-VII, несвоєчасно 17.01.2025, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення за 2023 рік, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративних правопорушень визнала повністю зазначивши, що на час, коли вона працювала з 2001 року завідувачем сектору Богуславського ВУДВ ФСС, декларуванню її посада не підлягала. Зміни в законодавстві щодо декларування сталися перед великим вторгненням росії на територію України. У 2021 році відмінили декларування, і коли вона звільнилася 31.03.2023 з управління, то не відслідкувала, що змінилося законодавство і відновили декларування. Лише після дзвінки керівника, який повідомив про необхідність подання декларацій, вона їх подала того ж дня. Також коли подзвонили з поліції, вона того ж дня подала декларацію після звільнення.

Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури Київської області Сєдов В.О. в судовому засіданні підтримав протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , враховуючи позицію особи ОСОБА_1 , а саме повне визнання вини, просив накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією статті.

Згідно із ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

ОСОБА_1 та прокурор в судовому засіданні не заперечували про об`єднання справ в одне провадження.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, вищезазначені справи необхідно об`єднати в одне провадження і присвоїти справі єдиний унікальний номер справи 358/343/25, номер провадження 3/358/196/25, оскільки особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються судом.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , яка свою провину у вчиненні правопорушень визнала повністю, прокурора та дослідивши матеріали адміністративної справи дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими нате органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно наказу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 29.03.2019 № 137-к, ОСОБА_1 з 01.04.2019 переведено на посаду завідувача сектору Богуславського ВУВД ФСС.

Відповідно до розділу 1 «Загальні положення» статуту Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду від 03.04.2015 № 8, його створено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із статутом.

Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, символіку, яка затверджується його правлінням. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

Згідно з розділом 2 «Основні завдання і функції фонду» статуту Фонду, основними завданнями Фонду та його робочих органів є реалізація державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування. Надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг. Здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності, інше згідно статуту.

Підпунктом «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-VII визначено, що посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим є суб`єктами на яких поширюється дія Закону №1700-VII.

Визначення поняття «посадові особи» та «службові особи» в рамках підпункту «и» пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1700-VII наведено у пункті 25 розділі II Роз`яснень щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону №1700-VII стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 викладених у «Базі знань» на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Так, під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

Визначальним при цьому є обсяг функцій (обов`язків) відповідного працівника.

Адміністративно-господарські функції (обов`язки) - це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в різному обсязі є у начальників планово- господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, їхніх заступників, керівників відділів підприємств тощо.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) - це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Крім того, зі змісту Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» вбачається, що до представників влади належать, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Відповідно до розділу 2 «Основні завдання і функції фонду» та розділу З Права, обов`язки та відповідальність фонду» статуту Фонду, визначаються функціональні обов`язки, права і відповідальність працівників в тому числі і Завідувача сектору Богуславського ВУВД ФСС ОСОБА_1 .

Наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 15.03.2023 № 78-к ОСОБА_1 31.03.2023 звільнено з посаду Завідувача сектору Богуславського ВУВД ФСС.

Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду завідувача сектору Богуславського ВУВД ФСС, діючи від імені Фонду, реалізуючи надані їй владні повноваження, що тягнуть правові наслідки, відноситься до посадових та службових осіб Фонду та являється суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією відповідно до п.п. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У відповідності до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (далі - Закон №3384-ІХ) набрав чинності 12.10.2023. Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом.

Частиною 1 ст. 45 Закону №1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Проте, Законом №3384-ІХ внесені зміни до деяких Законів України, а саме: пункт 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VІІ викладено у такій редакції: «установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше».

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону №1700-VII (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2021 рік упродовж часу з 00:00 год. 01.01.2022 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк).

01.02.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений ст.45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2021 році була суб`єктом, на якого поширюються вимоги Закону №1700-VI1, то вона повинна була подати щорічну декларацію за 2021 рік до 31.01.2024 включно.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2021 рік ОСОБА_1 подала лише 21.02.2024 о 19 год. 46 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Також у ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2022 рік упродовж часу з 00:00 год. 12.10.2023 по 23:59 год. 31.01.2024 (граничний строк).

01.02.2024 в 00:00 год. ОСОБА_1 порушила порядок, передбачений ст.45 розділу VII «Фінансовий контроль» та п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2022 році була суб`єктом, на якого поширюються вимоги Закону №1700-VI1, то вона повинна була подати щорічну декларацію за 2022 рік до 31.01.2024 включно.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), щорічну декларацію за 2022 рік ОСОБА_1 подала лише 21.02.2024 о 21 год. 16 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи звільненою 31.03.2023 з посади завідувача сектору Богуславського ВУВД ФСС, мала подати декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, протягом часу з дня припинення відповідної діяльності до 00 годин 00 хвилин 31.01.2024 включно.

Відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті НАЗК (https://portal.nazk.gov.ua), декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (період не охоплений раніше поданими деклараціями) ОСОБА_1 подала лише 21.02.2024 о 21 год. 09 хв, тобто несвоєчасно без поважних причин.

З даного приводу ОСОБА_1 неодноразово запрошувалася надати пояснення, але запрошення ігнорувала та своє право надати пояснення не реалізувала. Проте в телефонній розмові пояснила, що декларацію за 2021, за 2022 рік, декларацію після звільнення за 2023 рік та декларацію при звільненні подала несвоєчасно, оскільки про відновлення обов`язку декларування не знала.

Згідно з підпунктом «и» п.1 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові та службові особи.

Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону №1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже ОСОБА_1 будучи посадовою особою - завідувачем сектору Богуславського ВУДВ ФСС є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до підпункту пп. 1 п. 2 розділу II Порядку заповнення та дання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.

Законом № 1700-VII можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.

Законом № 3384-ІХ визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати щорічні декларації (з будь якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди.

Відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Реєстрі встановлено, що вона вперше 21.02.2024 (поза відведений законом термін) здійснила вхід до реєстру з метою подачі своєї декларації за 2021 рік, 2022 рік та подачі декларації при звільненні за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 (період не охоплений раніше поданими деклараціями), тобто вже поза відведений законом термін. Але їх подачу здійснила тільки 21.02.2024.

Відповідно до послідовності дій користувача ОСОБА_1 в Реєстрі встановлено, що вона вперше з метою подачі своєї декларації після звільнення за 2023 рік подала її лише 17.01.2025 о 20 год 02 хв, тобто вже поза відведений законом термін.

Частиною 1 ст.172-6 КУпАП, передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларацій особою, уповноваженою на виконання функцій держави слід враховувати, об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.

Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно - правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Предметом правопорушення є декларація, подана шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції: а) за минулий рік; б) за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно Закону України №3384-ІХ від 20 вересня 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану» (набрав чинності 12 жовтня 2023 року) та п.п.2-7розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

За інформацією Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подала декларацію за 2021 рік - 21.02.2024 о 19 год. 46 хв.; подала декларацію за 2022 рік - 21.02.2024 о 21 год 16 хв; подала декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 - 21.02.2024 о 21 год. 09 хв, подала декларацію після звільнення за 2023 рік - 17.01.2025 о 20 год. 02 хв, тобто з порушенням строків.

Подія адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та вина ОСОБА_1 її його вчиненні, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, є щире каяття.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь її вини в скоєнні правопорушень, відношення до скоєного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу, але в межах розміру, передбаченого санкцією частини 1 статті 172-6 КУпАП, а саме у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 172-6, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме:

за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП - справа № 358/343/25, провадження № 3/358/196/25;

за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП - справа № 358/344/25, провадження № 3/358/197/25;

за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП - справа № 358/345/25, провадження № 3/358/198/25;

за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП - справа № 358/346/25, провадження № 3/358/199/25;

присвоївши об`єднаній справі єдиний унікальний номер справи №358/343/25, провадження №3/358/196/25.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА308999980313010106000010750, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Головуючий: суддя К. С. Романенко