Рішення № 126906182, 28.04.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 Справа № 917/352/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до відповідача Полтавського Національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36003

про стягнення 602 863,90 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" просить суд стягнути з Полтавського Національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка 602 863,90 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 04.11.2024 року між сторонами Договору № 22310496 про постачання електричної енергії споживачу, з яких : 602 566,74 грн основний борг за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 та 297,16 грн 3% річних за період з 26.01.2025 по 31.01.2025.

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач здійснював оплату за поставлену електричну енергію не в повному обсязі та з порушенням строків, визначених Договором № 22310496 про постачання електричної енергії споживачу від 04.11.2024, чим порушив умови господарських зобов`язань, встановлені зазначеним договором та законом.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копію Договору про постачання електричної енергії споживачу №22310496 від 04.11.2024; копію заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; копію комерційної пропозиції; копію розрахунку заборгованості по активній електричній енергії, 3% річних; копію рахунку за активну електричну енергію з актом купівлі продажу електричної енергії за грудень 2024.

Інших заяв по суті спору не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

21.02.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до відповідача Полтавського Національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка про стягнення з останнього 602 863,90 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 04.11.2024 року між сторонами Договору № 22310496 про постачання електричної енергії споживачу, з яких : 602 566,74 грн основний борг за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 та 297,16 грн 3% річних за період з 26.01.2025 по 31.01.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2025 року справу № 917/352/25 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 26.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (довідка про доставку електронного листа, а.с. 27). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

04.11.2024 року між ТОВ "Полтаваенергозбут" (далі - Постачальник) та Полтавським національним педагогічним університетом імені В.Г. Короленка (далі - Споживач) укладено договір "Про постачання електричної енергії споживачу" №22310496 (далі - Договір, а.с. 6-11) по об`єктах зазначених у заяві-приєднанні (Додаток №1 до Договору) на умовах Комерційної пропозиції №10 А (Додаток №2 до Договору), яка діє для споживачів, які надають послуги населенню з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення та фінансуються виключно з державного або місцевого бюджету при умові надання кошторисного розрахунку (плану використання) та бюджетних установ.

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник продає Електричну енергію (код за ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія) на потребу 2024 року (далі товар, електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору);

- Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.2 Договору);

- ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію (п. 5.3 Договору);

- розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.6 Договору);

- розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.7 Договору);

- оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем (п. 5.8 Договору);

- Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору (п. 7.2 Договору);.

- цей Договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання (п.14.1 Договору).

Заявою-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком 1 до Договору встановлено початок постачання електричної енергії 01.09.2024 року (а.с. 14).

Комерційною пропозицією № 10 А, яка є додатком № 2 до Договору встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника.

Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: веб-сервіс «Paperless»; «М.Е.Dос»; «Вчасно»; електронною поштою; поштовим зв`язком; в Центрах Обслуговування Споживачів; іншим зручним способом.

У період з 01.12.2024 по 31.12.2024 Відповідач споживав електричну енергію, а оплату за неї не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 602566,74 грн. (копія розрахунку заборгованості по активній електричній енергії додається).

На виконання Договору позивачем у період з 01.12.2024 по 31.12.2024 поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію на суму 602 566,74 грн. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту купівлі-продажу електричної енергії, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с. 20).

Позивач зазначає, що заборгованість у розмірі 602 566,74 грн відповідачем не сплачена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 602 863,90 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 04.11.2024 року між сторонами Договору № 22310496 про постачання електричної енергії споживачу, з яких : 602 66,74 грн основний борг за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 та 297,16 грн 3% річних за період з 26.01.2025 по 31.01.2025.

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до приписів ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним правилом, встановленим ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив отриману у грудні 2024 електричну енергію, заборгованість останнього складає 602 566,74 грн основний борг грн. Дана обставина відповідачем не спростована.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 602 566,74 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що спростовують факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з своєчасної оплати отриманої електричної енергії у грудні 2024, або доказів добровільної сплати відповідачем заборгованості у розмірі 602 566,74 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Позивач заявив до стягнення з відповідача 297,16 грн 3% річних за період з 26.01.2025 по 31.01.2025, нарахованих за несвоєчасну сплату відповідачем отриманої електричної енергії.

Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення 3 % річних суд звертає увагу на наступне.

Статтею 251ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно статті 252ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 ст.254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Комерційною пропозицією № 10 А, яка є додатком № 2 до Договору, встановлено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку протягом 5 робочих днів від дня його отримання, але не пізніше 14:00 години 25 числа, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника.

Тобто, 25.01.2025 є останнім днем строку оплати заборгованості.

З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що позивач починає нараховувати проценти на прострочену заборгованість з 26.01.2025, однак оскільки 25.01.2025 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 28.01.2025 року.

Таким чином, позивачем неправильно вказано початок нарахування 3% річних на заборгованість за грудень 2024 оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу на той момент ще не настали.

За розрахунком суду є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення 198,10 грн 3 % річних за період з 28.01.2025 по 31.01.2025. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних суд відмовляє.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.

Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Згідно з частиною 2 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 602 566,74 грн основного боргу та 198,10 грн 3% річних підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 7 230,80 грн.

Керуючись ст.ст.126, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського Національного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка, (вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36003, код ЄДРПОУ 31035253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 42223804) :

- 602566,74 грн борг за активну електричну енергію за період з 01.12.2024р. по 31.12.2024р. (рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 відкритий у філії ПОУ АТ "Ощадбанк», МФО 331467, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу "за спожиту електричну енергію згідно договору");

- 198,10 грн 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період з 28.01.2025 по 31.01.2025 (поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу "штрафні санкції за несвоєчасну оплату обумовлених договором платежів за електричну енергію").

- судовий збір в розмірі 7 230,80 грн (поточний рахунок ТОВ "Полтаваенергозбут" № НОМЕР_2 в АТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЄДРПОУ 42223804, призначення платежу "судовий збір").

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з відповідача 99,06 грн 3% річних у задоволенні позову відмовити.

Рішення підписане 28.04.2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик