Рішення № 126900389, 28.04.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/178/25

28 квітня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районнийсуд Івано-Франківськоїобласті вскладі головуючогосудді КуценкаО.О.,секретаря судовогозасідання ДвібородчинІ.Врозглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуселища Богородчаницивільну справуза позовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

11 лютого 2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» через систему "Електронний суд" звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №586522 від 23.04.2021 у розмірі 34433,18 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 23.04.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала договір №586522 про надання споживчого кредиту з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ». Власноручним підписанням договору ОСОБА_1 , підтвердила, що вона ознайомлена з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», яка розміщена на сайті:https://sloncredit.ua/в повному обсязі, з урахуванням паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають Договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодила та зобов`язалася виконувати його умови. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати, вказаної у кредитному договорі, а в частині виконання зобов`язань та нарахування штрафів - до повного виконання споживачем зобов`язань за кредитним договором.

Таким чином відповідач уклала договір з відповідачем та на підставі платіжного документу відповідачу були видані кредитні кошти. Проте, ОСОБА_1 , не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин.

28.08.2023 згідно з умовами договору факторингу №2808-23, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за кредитним договором №586522 від 23.04.2021 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно набуло права вимоги до відповідача.

Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 34433,18грн,з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 13947,93 грн.; заборгованість за відсотками становить 20485,25 грн.

У зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ ««ДІДЖИ ФІНАНС»», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Проте, заборгованість погашена не була, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2025 року провадження по справі відкрите, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін.

У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було.

Представник позивачав судове засідання не з`явився просив проводити розгляд справи без участі представника позивача за правилами спрощеного позовного провадження, заперечень проти заочного розгляду справ не мав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.

Відповідно до вимог ч.3ст. 223 ЦПК Україниу разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, враховуючи позицію Верховного Суду у справі № 911/3142/12 від 18.03.2021, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду. Крім того, направлені за місцем реєстрації відповідача судові виклики відділенням поштового зв`язку повернуті на зворотну адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 3ст. 131 ЦПК Українисторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставіст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.04.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 586522 про надання споживчого кредиту (а.с.31-34).

Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 вказаного договору, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Кредит надається з метою споживчих (особистих) потреб споживача.

Сума кредиту (загальний розмір) складає 18750,00 грн. Тип кредиту кредит.

Кредит надається строком на 1096 днів з кінцевим терміном повернення 23.04.2024.

Тип процентної ставки фіксована.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 137,58 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом складає 54858,92 грн.

Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та сторони виконають свої обв`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Згідно п.п. 2.1. п. 2 даного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 15000,00 грн за реквізитами рахунку споживача або за реквізитами поточного рахунку споживача та/або за реквізитами платіжної картки, дані яких надані споживачем Товариству в будь-який спосіб; - у розмірі 3750 грн на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п.3.5 Договору.

Заява-Анкета на кредит, заява-приєднання до Публічної пропозиції ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», паспорт споживчого кредиту, додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №586522 графік платежів підписані ОСОБА_1 23 квітня 2021 року, містять відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем у ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.с.35-39).

Згідно з платіжним дорученням №5150 від 23 квітня 2021 на рахунок ОСОБА_1 23.04.2021 було перераховано грошові кошти в сумі 15000,00 грн., призначення платежу: перерахування коштів згідно кредитного договору № 586522 від 23.04.2021р. (а.с.57).

28.08.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 2808-23, згідно якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстру прав вимог (а.с.43-55).

Згідно акту приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр прав вимог кількістю 3020 боржників, загальною сумою заборгованості 96976286 грн 11 коп, і Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.19).

Відповідно до Витягу з Додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 586522 від 23.04.2021 року в розмірі 34433,18грн,з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 13947,93 грн.; заборгованість за відсотками становить 20485,25 грн.(а.с.22)

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором.

Згідно з кредитним договором, клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.

Однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість станом на 28.08.2023 року - дату відступлення права вимоги в розмірі 34433,18грн,з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 13947,93 грн.; заборгованість за відсотками становить 20485,25 грн., що підтверджено наданим суду розрахунком заборгованості (а.с.24).

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання».

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідачем не виконано зобов`язань, визначених договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.

Відповідач не скористалася своїми правами, передбаченими ст. ст. 76-83, 174, 191 ЦПК України та не надала суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Враховуючи викладене вище, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів, тому суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення стягнення заборгованості в повному обсязі.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією про сплату (а.с.15).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 та ч.1-ч.3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що надання юридичної допомоги позивачу «ДІДЖИ ФІНАНС» здійснював адвокат Білецький Б.М. на підставі договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.11.2024, додаткової угоди № 586522 від 28 січня 2025 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 11 листопада 2024 року, акту №586522 від 28.01.2025 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом на суму 6000,00 грн.

Відповідно до детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості вбачається, що загальна вартість робіт наданих послуг і виконавчих робіт на підготовку позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості з додатками становить 6000 грн.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15.

З позовної заяви вбачається, що вона подана представником позивача через систему «Електронний суд». Провадження по цивільній справі відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Представник позивача не приймав безпосередню участь в судовому засіданні, вказана цивільна справа не є складною.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених статтями137та141 ЦПК України, та, враховуючи обсяг виконаних робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При зменшенні витрат на правову допомогу суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною. За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6000 грн. є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3500,00 грн. Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Керуючись ст.ст.4,12,13,76,81,133,137,141,223,247,265,273,280-284,352,354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», представник позивача Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 586522 від 23.04.2021 у розмірі 34433 (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять три) грн 18 коп.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ: 42649746. Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 28 квітня 2025 року.

Суддя :