Рішення № 126899998, 28.04.2025, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/2518/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Коваль Л.І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вс.Криничкисправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -

В С Т А Н О В И В :

26 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3185703411-112881, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 14 днів до 09 вересня 2021 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

21 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 21-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й за договором № 3185703411-112881.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за договором № 3185703411-112881.

07 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3850730, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 15 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 22 вересня 2021 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 21-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й за договором № 3850730.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за договором № 3850730.

Відповідач порушив умови вищезазначених кредитних договорів, та має заборгованість за договором № 3185703411-112881 в розмірі 15650 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13650 грн. Розмір заборгованості за кредитом по договору № 3850730 складає 16703 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14703 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32353 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 4000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28353 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» 3028 грн. судового збору та 9000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений, про причину неявки не повідомив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за відсутності сторін, на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно дост.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що на підставі ст.1054 ЦК України, 26 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3185703411-112881, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 14 днів до 09 вересня 2021 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

07 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3850730, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 2000 грн., строком на 15 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 22 вересня 2021 року включно, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Суд встановив, що кредитні договори сторонами укладено в електронній формі, зазначено їх розміри та умови надання кредиту, доказів їх недійсності та/або нікчемності стороною відповідача суду не надано.

21 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 21-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й за договором № 3185703411-112881.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 21-12/21, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі й за договором № 3850730.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за договором № 3185703411-112881.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами виконали в повному обсязі. Відповідач користувався розміщеними на картковому рахунку коштами, що підтверджується наданими розрахунками по заборгованості.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно дост.639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 1055 ЦК Українипередбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 ст. 642 ЦК Українипередбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту і регулюютьсяст.634 ЦК України.

Згідно з ч.1ст.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою (ст.525 ЦК України).

Згідност.623ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач, отримавши кредит, всупереч вимогам ст. ст. 526, 527 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконав, та має заборгованість за договором № 3185703411-112881 в розмірі 15650 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13650 грн. Розмір заборгованості за кредитом по договору № 3850730 складає 16703 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14703 грн. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32353 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 4000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28353 грн.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенції) зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитними договорами, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості в розмірі 32253 грн.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3028 грн.

Відповідно дост. 133 ЦПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 3ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.1ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно із положеннямистатті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Пунктом 3.2рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009р. № 23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З наведеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з положеннямистатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VIгонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу директором ТОВ «Коллект Центр» додано до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги;

- прайс-лист щодо вартості надання правової допомоги;

- Заявку на надання юридичної допомоги № 92 від 05.07.2024 р.;

- Витяг з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 р.

Однак, вказані документи не підтверджують факту понесення позивачем у зв`язку з розглядом вказаної справи, витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн., а лише вказують на те, що між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» існують договірні відносини щодо надання йому юридичних послуг.

Так, із долученого до матеріалів справи Витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 05.09.2024 р. вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» в особі генерального директора ОСОБА_2 та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. погодили надання правових послуг за наступним списком: - надання усної консультації з вивченням документів, тривалість 2 години, вартістю 1500 грн./год., загалом 3000 грн.; - складання позовної заяви про стягнення боргу до суду, тривалість 2 години, вартість 3000 грн./год., загалом 6000 грн. Разом з тим, вказаний витяг з Акту містить посилання на те, що правнича допомога надавалась саме у справі до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), договори № 3185703411-112881, № 3850730.

Однак, у вказаних Заяві про надання юридичної допомоги № 92 та Витягу з Акту № 1 відсутні будь-які посилання на номер справи, суть та зміст позовних вимог, предмет спору, що в свою чергу не дає суду можливості встановити, що такі правничі послуги були пов`язані із розглядом даної справи. Крім того, до матеріалів справи не долучено платіжного доручення, підтверджуючого сплату грошових коштів ТОВ «Коллект Центр» на користь АО «Лігал Ассістанс» на суму 9000 грн. саме за надання правової допомоги у цій справі.

Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою, суду не надано.

Відтак, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат позивача пов`язаних із правничою допомогою в сумі 9000 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) заборгованість за договором позики № 3185703411-112881 від 26 серпня 2021 року в розмірі 15650 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 13650 грн. та заборгованість за договором споживчого кредиту № 3850730 від 07 вересня 2021 року в розмірі 16703 грн., яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 2000 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14703 грн., загальною сумою 32353 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 4000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 28353 грн., крім того 3028 грн. судового збору, всього 35381 грн.

В задоволенні решти позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Лісняк