Ухвала суду № 126893661, 28.04.2025, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3118/21

Провадження № 2-др/366/4/25

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2025 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Іванків Вишгородського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву представника скаржника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), стягувач: ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть рішення у справі

У березні 2025 ОСОБА_1 (далі Скаржник, Боржник), через свого представника, адвоката Капустіна В.В. звернулась в суд зі скаргою на дії Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі Державний виконавець), у якій просив:

визнати неправомірними дії Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зупинення виконавчого провадження № 77203646 та стягнення коштів з ОСОБА_1 в сумі 374 343,42 грн.;

визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 04.03.2025 року, складений головним державним виконавцем Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качуринською О.В. у виконавчому провадженні № 77203646;

зобов`язатиСквирськийвідділдержавної виконавчоїслужбиуБілоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати постанови у виконавчому провадженні № 77203646:

- про арешт коштів боржника від 04.03.2025;

- про зняття арешту з коштів від 05.03.2025.

Ухвалою суду від 24.03.2025 скаргу задоволено.

Представник Скаржника, адвокат Капустін В.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи у розмірі 14600 грн.

2. Рух заяви

28.03.2025 заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду. Судове засідання з розгляду заяви призначене на 28.04.2025, про що повідомлено сторони у справі.

3. Позиції сторін

Сторони у справі у судове засідання не з`явились.

Державний виконавець подав до суду відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив провести розгляд справи без його участі та відмовити у задоволенні заяви.

У відзиві Державний виконавець зазначив рух виконавчого провадження із зазначенням дати та найменування вчинених ним дій та прийнятих рішень та зазначив, що станом на 04.03.2025 в його розпорядженні не було інформації про перебування Боржника в полоні зс рф. Кошти у розмірі 374512, 42грн. станом на 31.03.2025 перебувають на депозитному рахунку відділу до вирішення питання по нарахуванню заборгованості. Державний виконавець вважає заявлену до стягнення суму витрат на правову допомогу завищеною та просить відмовити у її стягненні.

Представник Скаржника, адвокат Капустін В.В. подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив про те, що заявлена сума витрат є спів мірною до ухваленого у справі рішення. Розмір гонорару адвоката він погодив з Клієнтом (Скаржником) в договорі про наданні правової допомоги з урахуванням Рекомендацій щодо застосування рекомендованих мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішеннями Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 та Чернігівської області № 57 від 16.02.2018, при цьому не взято до уваги коригування індексу інфляції з 2018 року.

Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу без її участі та не визнала вимог заяви про ухвалення додаткового рішення.

Неявка сторін в силу ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

4. Встановлені судом обставини та застосовані норми права.

Враховуючи вимог частини 2статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

4.1 Релевантні джерела права

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьоюстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Змістомстатті 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно достатті 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зістаттею 452 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно із частиною першоюстатті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимогстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено четвертою та п`ятоюстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні умов частин четвертої - шостоїстатті 137 ЦПК Українизменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказані висновки викладено у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22).

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

Згідно із частиною третьоюстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, у змісті вказаної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини першоїстатті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина першастатті 60 ЦПК України).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Аналогічні висновки викладені у змісті постанов Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24), від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) та додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).

При вирішенні питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінки сторін під час судового процесу тощо.

Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, додатковій постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 755/18750/20 (провадження № 61-19951св21) сформовано висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

4.2. Оцінка суду щодо витрат на правову допомогу

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи, представник Скаржника надав суду:

Договір про надання правничої допомоги № 430 від 03.03.2025, укладений між Капустіним В.В. (Адвокат) та Коваленком Р.М. (Клієнт). За надання правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар за домовленістю (п. 3.1 Договору) (а.с. 149-150);

Додаток до Договору № 430 від 03.03.2025, який містить ознаки попереднього розрахунку послуг, що будуть надані, у тому числі в суді апеляційної інстанції (а.с. 151);

Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі Договору № 430 від 03.03.2025 у справі № 366/3118/21 на суму 14600 грн., з яких:

Консультація з вивченням документів (500 грн);

Виготовлення та направлення до ВДВС заяви з метою досудового врегулювання спору (1000 грн.);

Складення скарги в суді І інстанції (3000 грн.);

Складання письмових пояснень (500 грн.);

Складання заяви про доповнення вимог скарги (500 грн.);

Участь у першому судовому засіданні (6000 грн.);

Складання заяви про уточнення скарги (500 грн.);

Участь у наступному судовому засіданні (1600 грн.) (а.с. 152)

Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором № 430 від 03.03.2025, зміст якого є аналогічним детальному опису (а.с. 153)

Квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.03.2025 на суму 4500 грн. та від 27.03.2025 на суму 10100 грн. (а.с. 154)

Крім цього, адвокат долучив до матеріалів справи Рекомендації щодо застосування рекомендованих мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішеннями Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 та Чернігівської області № 57 від 16.02.2018.

Надаючи оцінку наданим представником Відповідача доказам на підтвердженням понесених Відповідачем судових витрат з урахуванням складності справи та позиції при її розгляді сторін, суд приходить до такого.

Щодо розрахунку суми витрат на правову допомогу, виконану з урахуванням Рекомендацій щодо застосування рекомендованих мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених рішеннями Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 та Чернігівської області № 57 від 16.02.2018, то суд такі доводи представника Скаржника оцінює критично, оскільки:

Рекомендації затверджені радами адвокатів Харківської та Чернігівської області, тоді як розгляд справи здійснювався Іванківським районним судом Київської області, тобто такі рекомендації щодо сум гонорарів адвокату затверджені для згаданих областей. При цьому, адвокат Капустін В.В. отримав свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від Київської обласної КДКА;

Самі по собі рекомендації не мають імперативного характеру щодо визначення адвокатами з клієнтами сум як правничої допомоги адвоката, а лише орієнтують сторони договору про можливу вартість наданих послуг з урахуванням конкретних обставин тієї чи іншої справи.

Щодо виконаних робіт адвокатом з урахуванням складності справи, суд приходить до такого.

Суд вважає обґрунтованою, необхідною та співмірною надану адвокатом послугу «консультація з вивченням документів» до визначеної суми у 500 грн.

Суд враховує, що зустріч Адвоката з Клієнтом у будь-якому є необхідною, крім іншого для роз`яснення Клієнтом суті справи, до участі у якій він бажає залучити представника (Адвоката) і така зустріч в будь-якому випадку займає час Адвоката.

При цьому, інші надані адвокатом послуги суд вважає як такі, що частково завищені та не були необхідними для ухваленого рішення з таких підстав.

Щодо виготовлення та направлення до Державного виконавця заяви з метою врегулювання досудового спору, то така заява є необхідною, однак сума у розмірі 1000 грн. з огляду на зміст заяви та викладення правового обґрунтування є завищеною. На переконання суду достатньою та розумною є оплата такої послуги у розмірі 500 грн.

Щодо складення скарги в суд І інстанції, то вчинення такої дії адвоката беззаперечно є необхідним для початку судового розгляду. При цьому, як вбачається з ухвали суду від 24.03.2025, обґрунтованими є посилання адвоката на викладені у скарзі норми права з урахуванням встановлених обставин справи, які взято судом до уваги та ухвалено судове рішення на користь Скаржника. Разом з цим, заявлена сума у 3000 грн. за складення такої скарги є завищеною. Скарга подана в справі, яка не має значної складності, тому на переконання суду, з огляду на зміст скарги та викладені в ній позиції, достатньою сумою для надання такої послуги є 2000 грн.

Щодо таких, зазначених в Детальному описі та Акті виконаних дій адвоката як «складання письмових пояснень, складання заяви про доповнення вимог скарги», то судовий розгляд справи не вимагав необхідності виконання таких робіт адвоката. Зміст складених документів відповідає позиції, викладеній в самій скарзі та їх (зміст) слід було відразу викласти в змісті первинної скарги, а не подавати їх у вигляді доповнень перед початком призначених судових засідань. Разом з цим, складення та подання до суду таких документів не вплинуло на ухвалення остаточного судового рішення.

Щодо участі адвоката у судових засідання, то суд також вважає заявлену суму у розмірі 7600 грн. (за перше та подальше судове засідання) невиправдано завищеним.

Як вбачається з журналів судових засідань (а.с. 63-66, 104-108), представник Скаржника загалом витратив час у 2 годині за 2 судові засідання.

Участь адвоката у судових засідання була необхідною з огляду на порядок розгляду справи.

При цьому, в обох засіданнях адвокат брав участь в режимі відеоконференції, що не потребувало його фізичне прибуття до суду, тобто участь у судових засіданнях не потребувала додаткового часу для прибуття до суду та відповідно грошових витрат.

Також суду є незрозумілим і адвокатом не обґрунтовано значну різницю між сумами за участь у судових засіданнях (6000 грн. за перше і 1600 грн. за подальше засідання).

За таких обставин, враховуючи час, витрачений адвокатом у судовому засідання, висловлені ним доводи та міркування, відстоювання його позиції та наслідку розгляду справи, враховуючи незначну складність останньої, суд вважає розумною та спів мірною суму за участь адвоката у судових засіданнях в загальному розмірі 1000 грн., тобто по 500 грн. за одну годину участі в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про стягнення з Державного виконавця на користь Скаржника 4000 грн. витрат на професійну правову допомогу, тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270,354,430 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути зі Сквирського відділудержавної виконавчоїслужби уБілоцерківському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)за рахунокбюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правової допомоги у розмірі4 000 грн. (чотири тисячі гривень).

На додаткову ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (28.04.2025) безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна додаткова ухвала суду не була вручене у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Додаткова ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Скаржник (Боржник): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 )

Представник Скаржника: адвокат Капустін Віталій Володимирович ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 )

Стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_3 )

Орган державноївиконавчоїслужби: Сквирськийвідділ державноївиконавчої службиу Білоцерківськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)(09001,Київська область,Білоцерківський район,м.Сквира,вул.Слобідська,3.Код ЄДРПОУ:34920995)

Суддя Н.П. Слободян