Рішення № 126892333, 28.04.2025, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/183/25

Провадження № 2-о/747/13/25

РІШЕННЯ

іменем України

28.04.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із даною заявою в порядку окремого провадження. В обґрунтування заяви зазначає, що заявник ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Чернецьке, проживав разом з ним на момент смерті та є спадкоємцем першої черги. Коли заявник звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини, то нотаріусом було відмовлено з тієї підстави, що відсутні докази споріднення ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_3 . У свідоцтві про народження заявника в графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , оскільки його батьки в шлюбі не перебували. Зазначена обставина унеможливлює прийняття заявником спадщини після смерті батька, тому заявник ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється його рідним батьком.

Ухвалою від 02 квітня 2025 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 28 квітня 2025, про що учасники справи повідомлені належним чином.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник заявлені вимоги підтримали і просили задовольнити, так як ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_1 , заявник проживав разом з ним на момент відкриття спадщини, являється спадкоємцем першої черги, але не може належним чином оформити спадщину, іншим шляхом встановити даний факт неможливо. Представник заінтересованої особи - Талалаївської селищної рада Чернігівської області - в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надали до суду заяву про розгляд справи участі представника селищної ради, проти задоволення заяви не заперечують. Тому з згодою учасників справи розгляд справи проводився без участі представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років, що підтверджується копією актового запису про смерть № 6 від 26.06.2008 року (а.с.55) Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , графі «Батько» зазначено ОСОБА_4 , в графі «Мати» - ОСОБА_5 (а.с.22) Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст 135 СК України, до реєстру занесено відомості про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відомості про батька « ОСОБА_4 », відомості про матір ОСОБА_5 . Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст 135 СК України (а.с.13-14) Згідно довідки Чернецького старостинського округу Талалаївської селищної ради № 56 від 28.01.2025 року померлий ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав в с чернецьке по АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним були зареєстровані співмешканка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_1 , онуки - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.17) Про те, що померлий ОСОБА_3 був батьком ОСОБА_1 , підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 135 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній, і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття. Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що оскільки підстави визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір`ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Враховуючи те, що заявник народився у 1962 році, суд застосовує до вказаних правовідносин норми Кодексу про шлюб та сім`ю, а саме норми ч. 2 ст. 53 КпШС України. Згідно норм вказаної статті, в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків, батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою як одного з батьків так і самої дитини після досягнення нею повноліття. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини та відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства. В третьому абзаці п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно ст. 55 КпШС, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, запис про матір дитини провадиться за заявою матері, а запис про батька дитини - за спільною заявою батька і матері дитини, або батько записується згідно з рішенням суду. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про батька дитини провадиться за заявою батька. При народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис відомостей про матір і батька дитини провадиться за правилами, викладеними в цій статті, за заявою осіб, зазначених у статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. ст. 77, 78 УПК України. Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст. 263 ЦПК України). Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У постанові від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Відповідно до частини першої ст 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні належними і допустимими встановлено, що померлий ОСОБА_3 був батьком заявника ОСОБА_1 , відомості про якого записані відповідно до ст 135 СК України. За таких обставин суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено факт того, що померлий ОСОБА_3 був батьком заявника ОСОБА_1 , встановлення даного факту заявнику необхідно для оформлення спадщини, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, за таких обставин заявлені вимоги потрібно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Талалаївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця села Чернецьке Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП НОМЕР_2 )

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя Л.В.Тіщенко