Ухвала суду № 126890643, 24.04.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3552/25

н/п 1-кс/953/3015/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022220000000404 від 20.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів,

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42022220000000404 від 20.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів (з можливістю копіювання), що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_2 , електронна поштова скринька відсутня, за період з 01.01.2020 по 15.11.2022, а саме: фінансово-господарські документи по взаємовідносинам з ІНФОРМАЦІЯ_2 » код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , договори, додатки до них,додаткові договори (угоди, контракти), специфікації до них, акти прийманняпередачі, сертифікати (паспорти) якості, декларації відповідності якості, документи,що стосуються оплати вартості товарів чи послуг, товарно-транспортні накладні,видаткові накладні, податкові накладні, рахункифактури, листування, платіжнідоручення, довіреності або інші фінансові документи, якіпідтверджують сплатуотриманого товару;документи, які надавались ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » кодЄДРПОУ: НОМЕР_3 для аргументації внесення змін до договорів;- список власної чи орендованої техніки та список офіційно працевлаштованихпрацівників підприємства.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №42022220000000404 від 20.09.2022 за ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 КК України, за фактом того, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код НОМЕР_3 ), здійснюючи упродовж вересня 2020 року-березня 2021 року свою господарську діяльність та штучно завищуючи суми ліміту для реєстрації податкових накладних задля мінімізації податкових зобов`язань, вчинили пособництво суб`єктам реального сектору господарювання в умисному ухиленні від сплати податків в значних розмірах.

У кримінальному провадженні, з метою встановлення чи підтверджуються документально висновки аналітичного дослідження від 14.02.2022 №24/20-40-08-28/42873793, призначено судову економічну експертизу.

Під час проведення досудового розслідування, у порядку ст. 93 КПК України 15.12.2022 до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 направлялась вимога щодо надання інформації та належним чином завірених копій документів (за період з 01.01.2020 по 15.11.2022) фінансово-господарські документи по взаємовідносинам з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Проте вище зазначену вимогу від 15.12.2022 підприємством виконано не було, запитувані документи та інформація, посилаючись на ст. 159 КПК України не надавалась.

Документи про господарські операції між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 включають конфіденційну інформацію, в тому числі таку, що містить комерційну таємницю, яка, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 162 КПК України, належить до охоронюваної законом таємниці.

В данному кримінальному провадженні не можливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести, без використання відомостей документів ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку з цим, необхідно отримати тимчасовий доступ до інформації і копій документів, яка знаходиться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 .

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явився, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. Прокурор наддала заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала, долучила постанову про визначення підслідності та визначення групи прокурорів.

Представник особи, у володінні якої знаходиться інформація ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », направив на адресу суду заперечення відповідно до яких просив розглянути клопотання без їх участі вважає, що подане клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Зокрема, п.3, ч.1 ст. 7 КПК України передбачає рівність перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження, в пункті 15 ч.1 цієї ж статті передбачена змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положення ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поряд із цим, форма та зміст кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься, зокрема, законність (п.2 ч.1 ст.7 КПК України). Згідно принципу законності, як одному із загальних засад кримінального провадження, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (частина 1 статті 9 КПК України). Таким чином, прокурор та слідчий, як учасники кримінального провадження (п.25 ч.1 ст.3 КПК України), зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) є юридичною особою, що підтверджується реєстрацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підприємство було зареєстроване як юридична особа 25.06.2014 р. в єдиному реєстрі юридичних осіб, є платником ПДВ, код НОМЕР_4 . Основним видом діяльності Товариства є : 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Дана інформація мається в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_6 , є відкритою та доступною з відкритих джерел, таких як «Опендатабот», «YouControl» та інш. Господарська діяльність підприємства - вантажні перевезення. ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » має ліцензію на перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом № 7 від 05.01.2018 р.

Крім того, маємо ліцензію на право оптової торгівлі пальним та ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання. Підприємство ніколи не визнавалось ІНФОРМАЦІЯ_6 ризиковим та не отримувало ППР, всі спори, що наявні в відкритому доступі в ЄДРСР стосуються не реєстрації податкових накладних, що є звичайним станом у нашій країні.

З поданого клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів вбачається, що органом досудового розслідування (в даному випадку це СУ ГУНП в Харківській області) розслідується кримінальне провадження №42022220000000404 від 20.09.2022 за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 212 КК України, тобто пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Вид покарання за вчинення даного кримінального правопорушення (станом на березень 2021 року) : карається штрафом від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Отже, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.212 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів у відповідності до ст.12 КК України. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З матеріалів справи та самого змісту клопотання вбачається, що орган досудового розслідування проводить досудове слідство за фактом того, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код НОМЕР_3 ), здійснюючи упродовж вересня 2020 року березня 2021 року свою господарську діяльність та штучно завищуючи суми ліміту для реєстрації податкових накладних задля мінімізації податкових зобов`язань, вчинили пособництво суб`єктам реального сектору господарювання в умисному ухиленні від сплати податків в зазначених розмірах. Отже, органом досудового розслідування чітко окреслено строк можливого вчинення кримінального правопорушення це вересень 2020 року березень 2021 року.

Таким чином, визначений 3 (трирічний строк) можливого притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб закінчився щена початкуквітня 2024року. В той же час, слідчий за погодженням із прокурором ініціюють застосування заходів забезпечення кримінального провадження в квітні 2025 року в кримінальному провадженні де закінчились строки притягнення винних до відповідальності ще рік тому.

Отже, слідчий мав би вирішити питання щодо закриття кримінального провадження з підстав, визначених п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України - не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі (згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018), чого зроблено не було.

Натомість, слідчий, за погодженням із прокурором, ініціюють втручання у господарську діяльність товариства в кримінальному провадженні, яке мало бути закрите ще рік тому назад.

Поряд із цим відповідно до пункту 2 частини 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

З огляду на закінчення строків давності в даному кримінальному провадженні ще в квітні 2024 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вважає, що втручання в їх господарську діяльність шляхом отримання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, не допускається, адже в по суті кримінальному провадженні, яке повинно бути закритим, не доцільно втручатися в господарську діяльність підприємства шляхом порушення прав і свобод, тому такі дії органу досудового розслідування не виправдовують ступінь втручання у права і свободи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про який ідеться в клопотанні слідчого.

З даного приводу може звернути увагу на постанову Апеляційного суду Полтавської області по справі №524/1262/15-к від 14.02.2017 року, якою скасовано ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, однією з яких було звернення слідчого з клопотанням після закінчення визначених кодексом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

Наголошуємо, що в матеріалах, наданих суду, відсутні відомості, що правова кваліфікацію в даному кримінальному провадженні була змінена. Як зі змісту самого клопотання, так і зі змісту долучених документів (витягу з ЄРДР) вбачається, що кваліфікація кримінального правопорушення, що розслідується є за ч.5, ст.27, ч.1 ст. 212 КК України, станом на день звернення із цим клопотанням до суду (14.04.2025).

З поданих суду матеріалів вбачається, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №42022220000000404 від 20.09.2022 за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 212 КК України здійснює орган досудового розслідування - СУ ГУНП в Харківській області.

В той же час, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених наступними статтями Кримінального кодексу України : статтями 199, 200, 201 - 1, 201 - 3, 201 - 4, 203 - 2, 204, 205 - 1, 206, 212, 212 - 1, 218 - 1, 219, 220 - 1, 220 - 2, 222, 222 - 1, 223 - 1, 224, 229, 231, 232, 232 - 1, 232 - 2, 233 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з витягу до ЄРДР від 15.04.2025 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені 20.09.2022 року, тобто на час, коли вже було створено Бюро економічної безпеки України (28 січня Верховна Рада України прийняла Закон про Бюро економічної безпеки (законопроект № 3087-д) з чисельністю персоналу 4000 осіб. Закон підписаний Президентом Володимиром Зеленським 22 березня. Кабінет Міністрів прийняв 12 травня 2021 р. постанову № 510 «Про утворення Бюро економічної безпеки України», якою утворив Бюро економічної безпеки України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України). Тобто, на момент внесення відомостей до ЄРДР (20.09.2022) вже існувало та працювало ІНФОРМАЦІЯ_7 , до підслідності якого віднесено кримінальні правопорушення, передбачені ст.212 КК України, однак в порушення вимог ч.3 ст. 216 КПК України досудове розслідування вказаного кримінального провадження з невідомих підстав здійснює СУ ГУНП в Харківській області, що суперечить вимогам Закону.

Відповідно до ч.5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану. Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, мають Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), його перший заступник, заступник.

Однак, в матеріалах кримінального провадження, наданих слідчому судді така постанова про визначення підслідності в кримінальному провадженні №42022220000000404 від 20.09.2022 за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 212 КК України ВІДСУТНЯ.

Даний факт викликає обґрунтовані сумніви у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо законності проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42022220000000404 від 20.09.2022 за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 212 КК України саме СУ ГУНП в Харківській області, а не ІНФОРМАЦІЯ_8 . З цих підстав також вважаємо, що за відсутності відомостей про визначення підслідності та підстав їх визначення (якщо такі взагалі були), звернення старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів є незаконним і тому до задоволення не підлягає.

Також звертаємо увагу суду, що в матеріалах, які долучені до клопотання, міститься «Висновок аналітичного дослідження», складений працівником ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вбачається, що даний висновок було зроблено на підставі доповідної записки відділу координації роботи, взаємодії з правоохоронними органами та за період роботи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 01.09.2020 року по 31.03.2021 року.

Висновок було складено 14.02.2022 року. Наприкінці самого висновку вказано: «Матеріали аналітичного дослідження не підлягають розголошенню».

В той же час, вказані матеріали аналітичного дослідження лягли в основу матеріалів кримінального провадження №42022220000000404 від 20.09.2022 за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 212 КК України та були розголошені в ході досудового розслідування.

Крім того, слід звернути увагу слідчого судді на правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 200/675/21-а, закріплений в Постанові від 24 червня 2021 року у справі про оскарження висновку аналітичного дослідження платником податків, згідно якого, факти викладені в Аналітичному висновку за наслідками перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, такий висновок відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин Аналітичний висновок є внутрівідомчою службовою кореспонденцією ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка пов`язана зі здійсненням контрольних, наглядових функцій контролюючими органами, процесом прийняття рішень і передує публічному обговоренню та/або прийнято рішень та є носієм доказової інформації, який не породжує правових наслідків для платника податків, тобто не змінює стану його суб`єктивних прав та не створює жодних додаткових обов`язків для платника податків, а отже не порушує його права, чинне законодавство передбачає правові підстави для проведення такого аналітичного дослідження фінансово - господарської діяльності платників податків.

Відповідно до положень частини 5 та 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

А тому, враховуючи те, що Висновок аналітичного дослідження, за своєю правовою природою, не створює і не може створювати правових наслідків як для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », так і для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та не впливає на їх правовий статус та статус як платника податків, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду.

Слідчий та прокурор, як суб`єкти владних повноважень, зобов`язані був врахувати висновок Верховного Суду, викладеній у вказаній вище та інших постановах Верховного Суду в подібних правовідносинах, в частині неможливості настання для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » негативних правових наслідків на підставі Висновку аналітичного дослідження, у зв`язку твердження сторони обвинувачення в особі останніх про встановлення таким Висновком можливого пособництва в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, є безпідставними.

Отже, фактичні дані, як докази, закріплені у Висновку аналітичного дослідження, є недопустимими відповідно до положення ст.86 КПК України та неналежними відповідно до положення ст.85 КПК України, а тому, такі фактичні дані які у ньому містяться не є підтвердженням наявності в діях посадових осіб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 212 КК України.

Крім того, як вбачається з листа заступнику начальника начальнику СУ ГУНП в Харківській області від заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 07.04.2025, в ньому вказано, що проводилась економічна експертиза, та за висновком експерта № 1728 від 29.08.2023 документально підтвердити висновок аналітичного дослідження №24/20-40-08-28/42873793 від 14.02.2022 не видалось можливим у зв`язку з відсутністю певних документів, податкових накладних та даних з ЄРПН.

Таким чином, в даному кримінальному проваджені вже проводилась економічна експертиза, яка не підтвердила аналітичні висновки, зроблені БЕЗ первинних документів фінансово-господарської діяльності.

В той же час, в матеріалах клопотання міститься постанова про призначення судово-економічної експертизи від 11.04.2025 року де вказано, що експерту надати «копії матеріалів кримінального провадження за вимогою експерта».

В той же час, в матеріалах справи відсутній супровідний лист, який би підтвердив направлення постанови та матеріалів кримінального провадження експертам, як і запити від експерта про надання йому певних матеріалів (в т.ч. додаткових) для проведення призначеної експертизи, що вказує на штучне створення слідчим підстав для задоволення клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.

Щодо тверджень про надання запиту в порядку ст. 93 КПК України на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то дійсно такий запит було отримано на початку 2023 року та 20.02.2023 року було надано відповідь про відмову в задоволені такого запиту, оскільки він не містив у собі жодних обґрунтувань щодо надання документів по взаємовідносинам із ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за який період та в зв`язку з чим такі документи слід надати конкретно, а не в загальній абстрактній вимозі. Також в наданому запиті містилось прохання надати відомості та список офіційно працевлаштованих працівників підприємства, список наявної власної техніки та орендованої. При цьому, в наданому запиті не містилось жодних обґрунтувань щодо необхідності надання відомостей, які стосуються саме ІНФОРМАЦІЯ_10 , а не ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». З огляду на наведене товариством було відмовлено слідчому в задоволені запиту відповіддю від 20.02.2023.

ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначає, що в зв`язку зі плином часу документів за 2020 рік вже не може бути, адже термін їх зберігання становить 5 років згідно до ПКУ.

Звертаємо увагу суду, що вимога про надання в ході тимчасового доступу списку власної чи орендованої техніки та списку офіційно працевлаштованих працівників підприємства взагалі не обґрунтовано, як і не зрозуміло за який період такі відомості слід надати. Клопотання подане в квітні 2025 року, події, що досліджуються в кримінальному провадженні, стосуються періоду з 01.09.2020 року по 31.03.2021 року, так за який період хоче отримати вказані відомості орган досудового розслідування є незрозумілим, тому такі вимоги є безпідставними і не можуть бути задоволені.

Таким чином, ознайомившись із матеріалами клопотання, оцінивши доводи, на які слідчий посилається в своєму клопотанні, можемо прийти до обґрунтованого висновку, що клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до документів не підлягає задоволенню з підстав, наведених вище, а також за підстав того, що слідчий, прокурор не довели існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, крім того стороною обвинувачення не доведено, що самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

В клопотанні старший слідчий ОСОБА_3 просить надати тимчасовий доступ до документів, у кримінальному провадженністрок на притягнення в якому винної особи, в разі її встановлення закінчився у квітні 2024 року.

Відсутні повноваження слідчого СУ ГУНП в Харківській області розслідувати кримінальне правопорушення, яке віднесене на підставі ч.3 ст. 216 КПК України до підслідності Бюро економічної безпеки України (відповідного територіального підрозділу) в матеріалах клопотання.

Також невідомо на підставі яких об`єктивних даних та відомостей ст. слідчим ОСОБА_3 зроблений висновок про вчинення правопорушення, адже згідно правової позиціє Верховного Суду Висновок аналітичного дослідження не є доказом у справі та за своєю правовою природою, не створює і не може створювати правових наслідків, а є документом внутрішнього використання, який до того ж має помітку : «не підлягає розголошенню» та не мав бути використаний у матеріалах кримінального провадження.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, є недоведеним, що потреби досудового розслідування виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а тому в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити та розглянути клопотання без участі представника підприємства, з врахуванням заперечень, викладених письмово.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без участі особи, у володінні якої знаходиться інформація.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

При цьому слід враховувати, що обов`язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.

Згідно ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до вимог ч.5 вказаної статті під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає в наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч.5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:

1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;

3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Частина 6 статті 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно ст. 8 Європейської конвенції з прав людини право на повагу до приватного і сімейного життя, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країн, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Водночас КПК встановлює загальне положення, відповідно до якого для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчим суддею встановлено, що 20 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.5 ст.27, ч.1 ст. 212 КК України.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: за фактом того, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код НОМЕР_3 ), здійснюючи упродовж вересня 2020року-березня2021року свою господарську діяльність та штучно завищуючи суми ліміту для реєстрації податкових накладних задля мінімізації податкових зобов`язань, вчинили пособництво суб`єктам реального сектору господарювання в умисному ухиленні від сплати податків в значних розмірах.

Стаття 212 КК України в редакції 17.04.021 року передбачає покарання за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За змістом ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповіднодо п. 2 ч. 1 ст 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разівчиненнякримінального проступку, за якийпередбаченопокарання у видіобмеженняволі, чи у разівчинення нетяжкого злочину, за якийпередбаченопокарання у видіпозбавленняволі на строк не більшедвохроків.

Таким чином строк притягнення до кримінальної відповідальності минув 31.03.2024 року.

Крім того, підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до витягу зазначено матеріали правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

Зі змісту клопотання орган досудового розслідування посилається на висновок аналітичного дослідження від 14.02.2022 року № 24/20-40-08-28/42873793, складений працівником ІНФОРМАЦІЯ_9 , який складено на підставі доповідної записки відділу координації роботи, взаємодії з правоохоронними органами та за період роботи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 01.09.2020 року по 31.03.2021 року.

Статею 188, п.201.1 ст.201 ПК України врегульовано порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

Згідно із вимогами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п. 86.3 ст.86 ПК України Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначеностаттями 77і78цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Абзацами 1,2 та 4 п.86.7ст.86ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 58 цього Кодексудля надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що проведення документальної перевірки є процедурним заходом зі збору контролюючим органом інформації на підставі даних податкової звітності платника податків, щодо дотримання таким платником вимог законодавства. Встановлення за наслідками такого контрольного заходу факту порушення законодавства має наслідком складення податковим органом відповідного акта перевірки, на який платником податків можуть бути подані заперечення. У свою чергу, результати розгляду заперечень на акт перевірки викладаються у формі відповіді та підлягають врахуванню контролюючим органом при прийнятті рішення за результатами перевірки.

Отже, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог законодавства платниками податків за результатами здійсненого контрольного заходу, а відповідь контролюючого органу за результатами розгляду заперечень на акт перевірки - інформації щодо оцінки доводів платника податків з приводу незгоди з висновками в акті перевірки.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки та у відповіді за результатами розгляду заперечень на акт перевірки обставини і власні висновки щодо таких обставин.

Акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом (в тому числі податкові повідомлення-рішення), можуть бути оскарженів адміністративному або судовому порядку. До таких рішень, зокрема, відноситься податкове повідомлення-рішення(п.п.14.1.157 п.14.1 ст. 14ПК України).

З огляду на зазначене, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, останній може спростувати такі висновки шляхом оскарження в адміністративному або судовому порядку рішення, прийняті контролюючим органом на підставі такого акту.

Зазначене узгоджується з позицією ВС, яка викладена у постанові від 31.05.2021 у справі №520/10718/19.

Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п.56.8. ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначенихпунктом 42.4статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Відповідно до п.56.22 ст.56 ПК України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Згідно з п. 61.1. ст. 61ПК України, визначено, що податковий контроль, це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

п. 61.2 ст. 61 ПК України передбачає, що податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

п. 61.3ст. 61 ПК України, містить застереження про те, що органи Служби безпеки України, Національної поліції України, прокуратури, інші правоохоронні органи та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у перевірках, що проводяться контролюючими органами, та проводити перевірки суб`єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Будь-яких інших доказів, на які б посилалась сторона обвинувачення, як на підставу для задоволення клопотання в частині наявності складу кримінального правопорушення суду не надано.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Відповідно до ст. 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вище викладене, перелічені вище дані на які посилається сторона обвинувачення не є належним і допустимим доказом у кримінальному провадженні в розумінні ст. 84-86 КПК України.

Також орган досудового розслідування звернувся до суду поза межами строків передбачених ст. 49 КК України.

Всупереч вищезазначеному, слідчим не доведено наявність обставин, які свідчать про існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на вище викладене, оскільки слідчим не надано жодного належного та допустимого доказу щодо необхідності надання тимчасового доступу до інформації про фінансово-господарські взаємовідносини що перебуває у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за період з 01.01.2020 по 15.11.2022 з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Таким чином, клопотання про надання доступу до документів обґрунтовано лише формально, до нього не додано жодного доказу на підтвердження викладених слідчим обставин.

Крім того, слідчим не доведено неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою документів, про які йдеться у клопотанні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Отже, з урахуванням викладеного, клопотання не є обґрунтованим та таким що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 26, 159, 163, 164, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42022220000000404 від 20.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.212 КК України, про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документівТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1