Рішення № 126884259, 25.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8960/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529; адреса: вул.Розумовська, буд.37, м.Одеса, 65091) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Лазюка Сергія Станіславовича (сформована в системі «Електронний суд» 27.03.2025 року) до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Косюти Василя Ігоровича, щодо не вжиття заходів передбачених ч. 1 ст.13, ч. 1 та ч.3 ст. 18, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (із змінами та доповненнями) допущену після відкриття виконавчого провадження №75076824 (ідентифікатор доступу: Б3ЕГАДБ069В8).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності подання суду уточненої позовної заяви із приведеними у відповідність до ч.5 ст.160, ч.1 ст.5 КАС України позовними вимогами із зазначенням у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

01.04.2025 року позивач на виконання вимог ухвали подав заяву щодо усунення недоліків при подачі позову, в додатки до якої надав нову редакцію адміністративного позову, у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Косюти Василя Ігоровича, щодо не вжиття заходів передбачених ч. 1 ст.13, ч. 1та ч.3 ст. 18, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (із змінами та доповненнями) допущену після відкриття виконавчого провадження №75076824 (ідентифікатор доступу: Б3ЕГАДБ069В8);

зобов`язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Косюту Василя Ігоровича вжити заходів у виконавчому провадженні №75076824 (ідентифікатор доступу: Б3ЕГАДБ069В8), передбачених ч. 1 ст.13, ч. 1 та ч.3 ст. 18, ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (із змінами та доповненнями).

У позовній заяві зазначено, що відповідач має в наявності електронний кабінет в підсистемі електронний суд. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, призначено судове засідання на 24.04.2025 року; витребувано у відповідача копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75076824, що стосуються підстав та предмету позову. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.05.2024р. П`ятим апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №420/24677/23 змінено з підстав, викладених у даній постанові. Абзаци 1, 2, 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у даній справі №420/24677/23 викладено у наступній редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478955,85грн.; Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478 955,85 грн., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по липень 2023р. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.». У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №420/24677/23 залишено без змін. Рішення по справі № 420/24677/23 набрало законної сили 01.05.2024р. 20.05.2024р. позивачем було пред`явлено виконавчий лист до виконання, на підставі чого старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Василем Косютою відкрито виконавче провадження №75076824. 27.03.2025р. позивачем здійснено вхід до сайту Міністерства юстиції «Автоматизована система виконавчого провадження» через ідентифікатор доступу: Б3ЕГАДБ069В8, де отримано інформацію про виконавче провадження. Згідно інформації про виконавче провадження останні дії, які вчинив старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Василь Косюта це винесення постанови: Про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000грн. Будь-яких інших виконавчих дій станом на 27.03.2025 року не зроблено. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2024 р. № 1156 прийнято постанову «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік», у якій було затверджено бюджет на погашення заборгованостей на виконання рішень суду у розмірі 500.000.000 млн. грн. Старший державний виконавець Василь Косюта після 20.05.2024р. протиправно не вчиняв будь-яких дій, а саме не звертався із вимогою щодо повного виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023р. по справі №420/24677/23, а також не застосовував норми ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року до боржника.

Така бездіяльність відповідача є протиправною на думку позивача.

18.04.2025 року відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, та, зокрема, зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження № 75076824 з примусового виконання виконавчого листа №420/24677/23, виданого 13.05.2024 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання ГУПФ України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478955,85 грн., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по липень 2023р. 20.05.2024 керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження №75076824, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження. Постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено Законом №1404-VІІІ, боржнику було надано десять робочих днів для виконання рішення суду. 21.06.2024 у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження до відділу надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 30.05.2024 про виконання рішення та додаток до нього, а саме копія розрахунку компенсації втрати частини доходів. За результатами перевірки наданих до відділу відомостей встановлено, що рішення суду виконано частково, а саме в частині здійснення нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478955,85 грн., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по липень 2023, однак, в частині виплати нарахованої суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2020 по 30.06.2023 склала 220759,57грн. рішення суду залишається не виконаним у зв`язку з відсутністю коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. 27.03.2025 державним виконавцем відділу керуючись вимогами статей 63,75 Закону №1404-VIII винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100грн. за невиконання рішення суду направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. 31.03.2025 з метою вжиття вичерпних заходів направлених на виконання судового рішення, у зв`язку з наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення керуючись статтями 18, 33 Закону №1404-VIII, статтею 378 КАС України державним виконавцем до Одеського окружного адміністративного суду направлено заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі; ухвалою суду від 17.04.2025 року заяву задоволено - змінено спосіб і порядок виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №420/24677/23 на стягнення коштів. 18.04.2023 у зв`язку з повторним невиконанням вимог виконавчого документа державним виконавцем на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII прийнято постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200грн., яку надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Станом на теперішній час рішення суду залишається не виконаним незважаючи на те, що державним виконавцем в межах наданих Законом повноважень вжито усіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення. Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем вчинені заходи примусового виконання в рамках виконавчого провадження № 750768924 (немайнового характеру) у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

В додатки до відзиву надано копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75076824.

22.04.2025 року позивач подав заяву про розгляд справи без його участі.

У судове засідання, призначене на 24.04.2025 року учасники справи не з`явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 20.07.2023р. від суми 478955,85грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 20.07.2023р. від суми 478955,85грн., виплаченої ОСОБА_1 20.07.2023 року на виконання рішення від 15.05.2020 року у справі №420/2130/20.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №420/24677/23 змінено з підстав, викладених у даній постанові.

Абзаци 1, 2, 3 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у даній справі №420/24677/23 викладено у наступній редакції:

«Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які виразились у відмові нарахувати та виплатити компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478955,85грн.;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478955,85грн., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по липень 2023р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.».

У іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №420/24677/23 залишено без змін.

13.05.2024 року у справі виданий виконавчий лист.

20.05.2024 року ОСОБА_1 подав до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про примусове виконання рішення, у якій просив прийняти до виконання виконавчий лист №420/24677/23 (а.с.63)

Постановою від 20.05.2024 року старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрите виконавче провадження №75076824 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/24677/23 від 13.05.2024 року (а.с.67-68)

У постанові зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також державним виконавцем 20.05.2024 року прийняті постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору (а.с.70-71,73-74).

У відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження ГУПФ України в Одеській області надіслало виконавцю лист від 30.05.2024 року, у якому, зокрема, зазначило, що на виконання рішення суду у справі №420/24677/23 ОСОБА_1 проведено нарахуванням компенсації втрати частини доходів у сумі 220759,57грн.; погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету (а.с.75-76).

27.03.2025 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №75076824 за невиконання вимог виконавчого листа №420/24677/23, виданого 13.05.2024 року Одеським окружним адміністративним судом на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с.79-80).

31.03.2025 року державним виконавцем до Одеського окружного адміністративного суду направлено заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №420/24677/23, ухвалою суду від 17.04.2025 року заяву задоволено, змінено спосіб і порядок виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2024 року у справі №420/24677/23 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 01.10.2017 у сумі 478 955,85 грн., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по липень 2023 року, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2020 року по 30.06.2023 року у розмірі 220759,57грн.

11.04.2025 року державним виконавцем на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надіслано вимогу виконавця №18679, у якій вимагалось (а.с.88-90):

1. Надіслати до відділу інформацію з приводу внесення нарахованої компенсації втрати частини доходів за період з 01.11.2020 по 30.06.2023 в сумі 220759,57грн. до реєстру судових рішень, із зазначенням порядкового номера в реєстрі станом на дату опрацювання вимоги.

2. Надати на адресу відділу інформацію щодо обсягу виділених коштів Пенсійним фондом України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду при цьому зазначити, який обсяг коштів сплачений пишним стягувачам в порядку черговості з датою набрання рішенням законної сили, із зазначенням крайнього порядкового номера в реєстрі судових рішень, по якому безпосередньо було здійснено виплату 19.11 2020.

3. З метою виплати за рішенням суду по справі № 420/24677/23 звернутися Пенсійного фонду України з відповідним запитом щодо виділення коштів по сплаті заборгованості ОСОБА_1 нарахованої компенсації втрати части доходів за період з 01.11.2020 по 30.06.2023 в сумі 220759,57 грн.

18.04.2025 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ВП №75076824 за невиконання вимог виконавчого листа №420/24677/23, виданого 13.05.2024 року Одеським окружним адміністративним судом на боржника Головне управління Пенсійного фонду України накладено штраф у розмірі 10200 грн. (а.с.92-95).

Вважаючи протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень щодо невжиття заходів передбачених ч. 1 ст.13, ч. 1та ч.3 ст. 18, ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судом встановлено, що відповідачем вчинені такі дії, спрямовані на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/24677/23, а саме: прийняті постанови (станом на дату вирішення справи в суді):

- про відкриття виконавчого провадження №75076824 із встановленням боржнику строку для виконання рішення суду,

- про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду у сумі 5100грн.;

- про накладення на боржника штрафу за повторне невиконання рішення суду у сумі 10200грн.

Також держвиконавцем подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду та надіслано ГУПФ України в Одеській області вимогу виконавця від 11.04.2025 року.

Ухвалою від 17.05.2025 року постановлено змінити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом стягнення суми 220759,57грн. з боржника.

При вирішенні спору суд враховує, що приписами ч.1 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені права сторін виконавчого провадження, зокрема, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом; позивач стягувач у ВП №75076824 не звертався до державного виконавця з будь-якими заявами (окрім заяви про відкриття виконавчого провадження), докази зворотнього у матеріалам справи та матеріалах виконавчого провадження відсутні.

При вирішенні справи суд також враховує, що станом на 25.04.2025 року оскаржена бездіяльність відповідача певною мірою втратила актуальність, оскільки за заявою держвиконавця в порядку ст.378 КАС України постановлено ухвалу про стягнення з боржника суми донарахованої компенсації, яка не була виплачена ОСОБА_1 станом на дату подання позовної заяви.

Суд звертає увагу на те, що оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень за ст.5 КАС України вимагає ухвалення судового рішення у разі задоволення позову також і про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (в даному випадку згідно уточненої позовної заяви ОСОБА_1 ), оскільки ці дві вимоги є одним способом захисту порушеного права.

Станом на 25.04.2025 року вимога про зобов`язання відповідача вжити заходів у виконавчому провадженні №75076824, передбачених ч. 1 ст.13, ч. 1 та ч.3 ст. 18, ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ, із змінами та доповненнями, не є ефективним способом захисту прав позивача, оскільки відбулася зміна способу та порядку виконання судового рішення на безпосередньо стягнення коштів з ГУПФ України в Одеській області у сумі 220759,57грн.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 заяву держвиконавця про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №420/24677/23 підтримав та просив задовольнити.

Тому задоволення позову в його уточненій редакції не може призвести до поновлення прав позивача саме у частині виплати йому суми компенсації, що є підставою для відмови у позові.

Решта доводів та заперечень сторін на висновки суду по суті справи не впливають. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, інші підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.287, 293 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.