Рішення № 126884227, 25.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 рокусправа № 380/6657/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого діє представник Величко І.І., звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29 грудня 2016 року по день фактичної виплати 14 березня 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29 грудня 2016 року по день фактичної виплати 14 березня 2025 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 29.12.2016 року по 14.03.2025 року. Однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не нарахував та не виплатив вказану компенсацію.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання рішення суду перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення проведено у повному обсязі. Стверджує, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати".

Суд вивчив аргументи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм спірні правовідносини:

ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 01.01.2018.

Рішенням у справі № 380/14790/23 від 18.10.2023 року, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року, суд позов ОСОБА_1 задовольнив повністю, зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

На виконання рішення суду 14.03.2025 військова частина НОМЕР_1 здійснила виплату заборгованості з індексації грошового забезпечення у сумі 51787,24 грн.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).

Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення); - сума індексації грошових доходів громадян; - суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; - суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до норм статей 3,4 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Як визначено в пункті 3 Порядку № 159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз норм Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 дає підстави вважати, що:

- основною умовою для виплати підприємством (установою, організацією) фізичній особі компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених законом строків виплати нарахованих доходів;

- під доходами розуміють грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру;

- компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування підприємством, установою чи організацією (у цій справі прикордонним загоном): самостійно (добровільно) чи на виконання судового рішення, яким зобов`язано провести нарахування/перерахунок доходу;

- нарахування та виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в місяці виплати основної суми доходу та розраховуватися по день виплати, адже цей день є останнім днем періоду, за який нараховується компенсація;

- відмова здійснити нарахування компенсації може бути оскаржена до суду.

За обставинами цієї справи військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду від 18.10.2023 у справі № 380/14790/23 перерахувала індексацію грошового забезпечення та 14.03.2025 виплатила заборгованість за період із 29.12.2016 року по 28.02.2018 у сумі 51787,24 грн.

Оскільки індексація грошового забезпечення є щомісячним періодичним платежем, то з вини відповідача позивач в період з 29.12.2016 року по 28.02.2018 отримував грошове забезпечення у заниженому розмірі. Протиправність дій ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за вказаний період в заниженому розмірі встановлена в рішенні суду у справі № 380/14790/23 між тими ж сторонами та на підставі статті 78 КАС України не потребує доказування.

Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 за період з 29.12.2016 по 28.02.2018 проведено лише 14.03.2025, отже з пропуском встановлених законом строків виплати грошового забезпечення. Таким чином, враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, суд вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення по дату фактичної виплати заборгованості.

Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ВЧ НОМЕР_1 прав позивача є спонукання/зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, яка була нарахована та виплачена на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 у справі № 380/14790/23, починаючи з 29.12.2016 по 14.03.2025 року (день фактичної виплати заборгованості).

З огляду на викладені мотиви, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Суд не здійснює розподіл судових витрат відповідно до норм статті 132 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-20,22,25-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала в ухиленні від нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, перерахованої на підставі рішення суду № 380/14790/23 від 18.10.2023 за період з 29.12.2016 по 14.03.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 компенсацію втрати частини доходів за період з 29.12.2016 по 14.03.2025 у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення, перерахованої на підставі рішення суду № 380/14790/23.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович