Рішення № 126883898, 25.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року Справа№640/8329/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (далі відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення від 02.02.2022 № 80114300013443/27 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Грузії; - зобов`язати повторно розглянути заяву громадянина Грузії, про надання дозволу на імміграцію в Україну, з урахуванням висновків, викладених в постанові суду.

На обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що його права порушені, а саме, відповідач протиправно виніс рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну від 02.02.2022 № 80114300013443/27, вважає, що воно підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 червня 2022 року відкрито провадження у справі.

Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Куденкову К.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року суддею прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 05.08.2019 строком дії до 05.08.2029, перебуваючи в Україні на законних підставах, 09.02.2021 звернувся з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», як особа, яка є батьком громадянки України. Належність доньки позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (04.07.2020 Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 24 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), до громадянства України підтверджується довідкою № 33/2021 про реєстрацію особи громадянином України, виданою ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області 11.01.2021, відповідно до якої ОСОБА_3 набула громадянства України на підставі частини 1 статті 7 Закону України «Про громадянство України». Зазначає, що позивач на час звернення з заявою про надання дозволу на імміграцію був документований посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_3 від 28.02.2020 строком дії до 27.02.2021 виданою органом 8011 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 іноземець звернувся до ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області з заявою в якій повідомив про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що за надісланим запитом надійшла відповідь від Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, в якій зазначено, що при перевірці було встановлено, що позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за адресою: АДРЕСА_2 не проживає та не проживав. Посилається на те, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону дозвіл на імміграцію не надається особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи. Вважає, що ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області правомірно прийнято рішення від 02.02.2022 № 80114300013443/27 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну позивачу.

Позивач надав відповідь на відзив в якій наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином Грузії, що підтверджується копією паспорта громадянина Грузії № НОМЕР_1 , виданого 05.08.2019. Дата закінчення терміну дії 5 серпня 2029 року.

Позивачу видана посвідка на тимчасове проживання від 28.02.2020, термін дії якої до 27.02.2021.

Відповідно до копій свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого 20 червня 2020 року, і серія НОМЕР_5 , виданого 04.07.2020 позивач є батьком ОСОБА_4 (місце народження м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_3 (місце народження м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також позивач надав до суду копії довідок про реєстрацію особи громадянином України щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .

Згідно з копією довідки від 10.03.2020 № 48491724 про реєстрацію місця проживання особи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Також у матеріалах справи наявна копія нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_5 від 27.05.2021 щодо надання згоди на проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, до суду надана копія свідоцтва про спадщину за законом від 14.12.2007 (спадкова справа 1043), яке видане ОСОБА_5 щодо ? квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідач надав до суду копію посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_3 , виданої 27.02.2021 щодо позивача.

Відповідач звернувся до Дарницьке УП ГУНП в м. Києві з листом від 31.05.2021 в якому зазначено, що до ЦМУ ГУ ДМС у м. Києві та Київській області з заявою про надання дозволу на імміграцію звернувся громадянин Грузії ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію» (дитина гр. України). У зв`язку чим просив надати інформацію щодо можливого притягнення іноземця до адміністративної відповідальності, перебування на обліках підрозділів поліції та інша наявна інформація, яка може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію.

Рапортом капітана поліції Дарницького УП ГУНП України в м. Києві від 25.06.2021, який надіслано Дарницьким УП ГУНП України в м. Києві до відповідача супровідним листом від 29.06.2021, повідомлено про те, що на виконання надійшов матеріал № 11514 від 10.06.2021 повідомлення з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області до якого з клопотанням про надання дозволу на імміграцію звернувся громадянин Грузії ОСОБА_6 , проживає: АДРЕСА_2 . У ході виконання даного матеріалу встановлено, що на момент перевірки по інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_6 , неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, на превентивних обліках підрозділів поліції не перебуває, за вищевказаною адресою не проживає та не проживав.

Позивач подав заяву від 09.02.2021 про надання дозволу на імміграцію в Україну. У цій заяві надрукована адреса місця проживання в Україні: АДРЕСА_3 . Зверху олівцем написана інша адреса: АДРЕСА_2 .

02.02.2022 відповідачем складений висновок за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну щодо відмови позивачу в наданні дозволу на імміграцію в Україну.

У вказаному висновку зазначено, що надійшла відповідь від Дарницького УП ГУ НП у м. Києві, в якій зазначено, що при перевірці встановлено, що позивач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за адресою АДРЕСА_2 не проживає та не проживав.

Рішенням від 2 лютого 2022 року № 80114300013443/27 про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину Грузії, відповідач відмовив ОСОБА_7 в наданні дозволу на імміграцію в Україну на підставі пункту 4 ч. 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію».

Також у матеріалах справи наявна копія заяви позивача вхід. № 21681/8010-21 від 27.05.2021 щодо зміни місця проживання. З матеріалів справи випливає, що новим місце проживання позивачем зазначено АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 2 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначає Закон України від 7 червня 2001 року № 2491-III «Про імміграцію», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 2491-III).

Згідно з приписами ст. 9 Закону № 2491-III заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 2491-III дозвіл на імміграцію не надається: особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи.

Пунктом 9 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983 (далі Порядок № 1983) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що МВС, органи Національної поліції, СБУ та її регіональні органи, Держприкордонслужба відповідно до компетенції вживають у місячний строк за зверненням ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів заходів: до виявлення серед осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, таких, яким дозвіл на імміграцію не може бути наданий відповідно до статті 10 Закону України "Про імміграцію"; до встановлення відомостей, що можуть бути підставою для скасування дозволу на імміграцію згідно із статтею 12 Закону України "Про імміграцію".

Інші центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції у разі порушення клопотання про надання дозволу на імміграцію особам, імміграція яких становить державний інтерес, розглядають його у місячний термін і у разі позитивного висновку видають документ про підтримку такого клопотання.

Згідно з п. 11 Порядку № 1983 для отримання дозволу на імміграцію разом із заявою встановленого ДМС за погодженням з МЗС зразка подаються, зокрема, документ про місце проживання (в Україні та за кордоном). Документом про місце проживання на території України для осіб, які отримали посвідки на тимчасове проживання, є довідка про реєстрацію місця проживання (Абзац п`ятий пункту 11).

У разі коли протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), передбачених абзацами першим, другим, п`ятим - восьмим та десятим цього пункту, змінилися відомості, документи, які підтверджують такі зміни, подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким прийнята до розгляду заява, протягом десяти днів з моменту настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення.

Пунктом 12 Порядку № 1983 передбачено, що Територіальні підрозділи за місцем проживання, до яких подано заяви про надання дозволу на імміграцію: формують справи, перевіряють підстави, законність перебування в Україні іммігрантів, інформацію, зазначену ними у заяві про надання дозволу на імміграцію, справжність поданих документів та відповідність, їх оформлення вимогам законодавства, у разі потреби погоджують це питання з органами місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції з`ясовують питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію.

Пунктами 14 і 16 зазначеного Порядку передбачено, що Територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з`ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ та Держприкордонслужби.

МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит.

У разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції територіальних органів і підрозділів, ці органи аналізують у місячний термін отриману від зазначених в абзаці другому пункту 14 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини «для матері/батька і дитини головним елементом сімейного життя є можливість постійного спільного проживання» (постанова по справі «МакМайкл проти Сполученого Королевства» (McMichael v. UnitedKingdom) від 24.02.1995 р., Series A, № 307, р. 55, § 86).

Відповідачем наведено дві обставини, які були враховані під час прийняття оскаржуваного рішення, а саме: ОСОБА_6 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності і за вказаною адресою не проживає та не проживав.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд зазначає, що це не є підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію. Крім того не надано відомостей щодо певних проваджень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Водночас суд не спростовує того, що дослідження відповідачем вказаного питання може бути корисним для прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, але за наявності інших, передбачених ч. 1 ст. 10 Закону № 2491-III підстав.

Щодо не проживання позивача за повідомленою адресою суд зазначає наступне.

У позовній заяві ОСОБА_6 стверджує, що ОСОБА_5 є його родичем. Відповідач не спростовує цієї обставини. У матеріалах справи особової справи громадянина Грузії ОСОБА_1 наявні копії паспорту ОСОБА_5 і документів, що підтверджують належність йому квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Суд звертає увагу на той факт, що у відповіді (рапорті) не міститься жодних конкретних даних щодо вчинення або можливості вчинення позивачем протиправних дій, які містять ознаки порушення чинного законодавства України. По суті, в основу спірного рішення відповідача покладені неналежні дані, які вказують на те, що позивачем було надано свідомо неправдиві відомості про місце (адресу) свого проживання на території України.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 620/1055/21 зауважив, що аналіз положень статті 10 Закону України «Про імміграцію» дає суду підстави для висновку, що чинним законодавством підставою для ненадання дозволу на імміграцію визначено свідоме надання неправдивих відомостей.

Проте відповідач для визначення дій позивача як свідоме надання неправдивих відомостей врахував лише не деталізовану відповідь органу Національної поліції.

Суд вважає, що відповідачем не надано доказів про надання позивачем свідомо неправдивих відомостей про місце (адресу) свого проживання на території України, а тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірного рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 9284-9175-1547-5091 від 23.05.2022 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в розмірі 992,40 грн.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 992,40 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ; АДРЕСА_4 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (ідентифікаційний код: 42552598; 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області від 02.02.2022 № 80114300013443/27 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію в Україну, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області суму судових витрат у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яності дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Повне рішення суду складено 25 квітня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков