Рішення № 126881114, 25.04.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 року № 520/33815/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА100060/2024/000065/2 від 23.10.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА100060/2024/000065/2 від 23.10.2024 р., на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Київською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" та JIANGYIN BIZOE HARDWARE MANUFACTURING CO., LTD (Китай) було укладено контракт № JBHM-PD-155-01 11.03.2024.

До митного оформлення було подано митну декларацію 24UA100060229767U1, разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) б\н 15.07.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) BZ24DA026 15.07.2024, коносамент (Bill of lading) BW24070298C 25.07.2024, автотранспортну накладну (Road consignment note) 081C 15.10.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24C3202D3135/50001 від 02.08.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару № 531 від 21.03.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару № 537 від 16.05.2024, банківський платіжний документ, що стосується товару № 546 від 18.07.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1271 від 18.10.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 1/1810 від 18.10.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 11.03.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № JBHM-PD-155-01 від 11.03.2024, договір про надання послуг митного брокера № 029-БМ від 08.08.2016, договір (контракт) про перевезення №М-210524 від 21.05.2024, заявку № 5 від 16.07.2024, копію митної декларації країни відправлення № 310124040517133737 від 22.07.2024

Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА100060/2024/000065/2 від 23.10.2024 року.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Київською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

На вказаний запит листом ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" № 284/04 від 23.10.2024 повідомлено, що на даний час інші додаткові документи (окрім вже наданих) надати не представляється можливим. Просило митницю (відділ ВКМВ) прийняти самостійне рішення стосовно підтверждення митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10 денного терміну розгляду документів, передбаченого Митним Кодексом України. Вказано, що в разі визначення митної вартості, відмінної від заявленої у МД № 24UА100060229767U1 від 22.10.2024 р., декларування проведемо за вимогами ст.55 МКУ. Зазначено, що додаткові документи будуть надані у терміни та у відповідності норм та вимог МКУ.

ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" листом №1511-24 від 15.11.2024 надало до Київської митниці договір №0505 від 05.05.2024 р. з ТОВ «МАРІН ВЕЙ», додаток №1 від 11.03.2024 р., додаткову угоду №1 від 19.07.2024 р., рахунок на оплату № 1271 від 18 жовтня 2024 р., платіжне доручення від "14" листопада 2024 р. №5030, виписи свіфт від 22.03.2024 р., 16.05.2024 р., 18.07.2024 р., 08.08.2024 р., оборотно-сальдова відомість по оплатам за Контрактом № JBHM-PD-155-01 від 11.03.2024 р.

Київська митниця листом №7.8-2/15-02/13/21506 від 20.11.2024 повідомила, що відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості товару за МД від 22.10.2024 № 24UА100060229767U1 та скасування оскаржуваного рішення.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на те, що для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - Ningbo» (Китай) декларантом надано довідку про транспортні витрати №1/1810 від 18.10.2024 та рахунок на оплату№1271 від 18.10.2024, які видані ТОВ «Марін Вей», проте, згідно з даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR від 15.10.2024 №0810, перевізником товарів виступає інша особа. Також вказано, що відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін, проте договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів. Зазначено, що рахунок на оплату транспортних витрат наданий за номером 1271, проте в графі 44 митної декларації під кодом « 3004» зазначено рахунок про надання транспортно - експедиційних послуг за номером 1270, ідентифікувати надану довідку про транспортні витрати та рахунок на оплату з поставкою товарів за вказаною МД, неможливо.

Так, позивачем надано довідку про транспортні витрати №1/1810 від 18.10.2024 та рахунок на оплату №1271 від 18.10.2024, складені експедитором ТОВ "УКРАМАРИН", з яким укладено договір.

При цьому, митним органом помилково зазначено, що декларантом надано довідку про транспортні витрати №1/1810 від 18.10.2024 та рахунок на оплату№1271 від 18.10.2024, які видані ТОВ «Марін Вей».

ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" було укладено договір № UM-210524 від 21.05.2024 р. з ТОВ "УКРАМАРИН", відповідно до п.1.1. якого Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта надати та організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням експедирування та/або перевезення експортно- імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно з п.2.1.1., 2.1.3 Договору Експедитор має право укладати від свого імені договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/їх агентам, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами чи нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по Договору. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та осіб на свій розсуд.

Відповідно до зазначених приписів договору декларанта з експедитором, саме на останнього покладено обов`язки щодо організації перевезення товару. Відповідно залучені ним треті особи здійснювали безпосереднє перевезення згідно договору укладеного з ТОВ «МАРІН ВЕЙ» та саме цього перевізника вказано у CMR № 081C 15.10.2024 р.

Також, позивачем надано рахунок на оплату №1271 від 18.10.2024.

Позивачем пояснено, що сталася технічна помилка і помилково внесено інший номер рахунку на оплату до ВМД.

При цьому, фактично було надано рахунок № 1271, що відповідає іншим документами.

Також, суд зазначає, що відповідно до графи 44 МД за кодом « 3004» вказано рахунок на оплату транспортних послуг № 1271 від 18.10.2024 р., тому дане зауваження митного органу не відповідає дійсності.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що надана декларантом довідка про транспортні витрати відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

З огляду на те, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом у рішенні від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, від 03.02.2021 р. по справі № 810/4441/16.

Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на те, що в графі 20 митної декларації декларантом зазначені умови поставки «FOB - Ningbo» (Китай), в документах, які надані для підтвердження витрат на транспортування, вказано вартість морського фрахту за маршрутом Ningbo Китай- Constanta Румунія, проте пунктом п.2.3 контракту JBHM-PD-155-01 від 11.03.2024 передбачено, що ціни на товар приймаються на умовах FOB - Shanghai, якщо інше не обумовлено в Додатках на поставку конкретної партії товару, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Зазначено, що до митного оформлення надано додаткову угоду №1 від 19.07.2024, в якій умови поставки не зазначено. Вказано, що при визначенні митної вартості товару декларантом не враховано таку складову, як вартість транспортування товару по території Китаю з урахуванням умов поставки, визначених зовнішньоекономічним контрактом. Вказано, що коносамент, в якому міститься інформація про маршрут перевезення, місце завантаження, до митного оформлення не надано.

Позивачем до митного оформлення надано коносамент (Bill of lading) BW24070298C 25.07.2024, згідно якого умовами поставки є FOB Нінгбо, Китай.

Згідно п.2.2 Контракту № JBHM-PD-155-01 від 11.03.2024 р. зміна ціни Товару та загальної суми Контракту під час виконання поставки можлива лише у разі взаємної письмової згоди Сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього Контракту.

Відповідно до п.2 додатку №1 від 11.03.2024 р. до контракту умови поставки товарів за даним Додатком: FOB Нінгбо, Китай, згідно з «Incoterms-2020».

Згідно додаткової угоди №1 від 19.07.2024 р., Контракт доповнено п. 2.2. такого змісту: « 2.2. Ціни постачаємого Товару включає в себе маркування, пакування, експортну упаковку, вартість тари, пакування і транспортування до пункта призначення, витрати на зберігання та вантаження/перевантаження Товару, будь- які витрати по митному оформленню та оформленню будь-яких експортних дозволів або ж дозвільних документів, сплату експортних мит або зборів, якщо це передбачено нормами законодавства Продавця, оплату послуг посередників, тощо.».

Отже, всі витрати щодо процесу транспортування вже включені у вартість товару.

Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

Також, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на те, що відповідно п.3 договору транспортного експедирування №UМ-210524 від 21.05.2024 клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом трьох банківських днів з дати їх оформлення, до митного оформлення рахунки щодо оплати транспортних витрат не надано.

Так, договір транспортного експедирування №UМ-210524 від 21.05.2024 підписано з Протоколом розбіжностей та п. 3.5. викладено в такій редакції: «клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати їх оформлення».

Рахунок № 1271 було виставлено 18 жовтня 2024 р., відповідно 5 банківських днів на оплату спливають 25.10.2024 р., що є пізніше дати митного оформлення.

Фактично витрати за надані транспортні послугу були оплачені 14.11.2024 р. відповідно платіжного доручення від 14.11.2024 р. №5030.

На момент запиту за ст. 55 МКУ та надання додаткових документів заборгованість була погашена і надано всі відповідні документи щодо послуг транспортування, але митний орган не взяв їх до уваги і жодним чином це не прокоментував у своїй відповіді.

На момент подання запиту за ст. 55 МКУ транспортні витрати з постачання товару було сплачено у повному обсязі і долучено до запиту відповідні документи по Договору перевезення № UM-210524 від 21.05.2024 р. з ТОВ "УКРАМАРИН", а саме Рахунок на оплату № 1271 від 18 жовтня 2024 р., платіжне доручення від "14" листопада 2024 р. №5030.

ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" листом №1511-24 від 15.11.2024 надало до Київської митниці рахунок на оплату № 1271 від 18 жовтня 2024 р. та платіжне доручення від "14" листопада 2024 р. №5030.

Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на те, що експортна декларація країни відправлення не містить дати експорту, відміток митних органів країни відправлення, відомостей щодо транспортного документу, на підставі такої декларації не може бути підтверджений факт експорту даної партії товару.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 прийшов до висновку, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів

Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

Також, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на те, що до митного оформлення надано додаткову угоду №1 від 19.07.2024, яка вносить зміни в додаток №1 від 11.03.2024, зазначений додаток до митного оформлення не наданий, а додаткову угоду №1 складено 19.07.2024, тобто після складання інвойсу №BZ24DA026 від 15.07.2024, неможливо перевірити дійсну вартість задекларованої партії товару.

Під час консультації з митним органом у порядку ст. 55 Митного кодексу України позивачем було надано додаток №1 від 11.03.2024, додаткову угоду №1 від 19.07.2024, при співставленні яких видно вартість товарних позицій, які було імпортовано і які складено інвойс.

Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач посилався на те, що платіжні доручення №531, №537, №546 надані на суму 46110 дол. США. Зазначено, що в зазначених документах в графі «Призначення платежу» зазначено контракт та додаток №1 від 11.03.2024, отже неможливо ідентифікувати однозначно зазначені платіжні документи. Вказано, що без ідентифікації на основі посилання на такі документи платіжне доручення, як доказ, не може вважатися достатнім для доведення митної вартості певної партії товару.

Так, додаток 1 від 11.03.2024 внесений в гр.44 ВМД, а отже його було подано при митному оформленні, відповідно графа призначення платежу у платіжних інструкціях містить правильне посилання, а тому ці документи повністю кореспондуються між собою.

Згідно платіжної інструкції №531 від 21.03.2024 призначення платежу: payment Door HANDLE Contract JBHM-PD-155-01 dd 11.03.2024 app 1 dd 11.03.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №537 від 16.05.2024 призначення платежу: payment Door HANDLE Contract JBHM-PD-155-01 dd 11.03.2024 app 1 dd 11.03.2024.

Згідно платіжної інструкції №546 від 18.07.2024 призначення платежу: payment Door HANDLE Contract JBHM-PD-155-01 dd 11.03.2024 app 1 dd 11.03.2024.

Відповідно до платіжної інструкції 547 від 08.08.2024 70: Призначення платежу: payment Door HANDLE Contract JBHM-PD-155-01 dd 11.03.2024 app 2 dd 06.08.2024.

За таких обставин, вказані документи є достатніми для доведення митної вартості товару.

Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості № UА100060/2024/000065/2 від 23.10.2024 року.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння всіх характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом використанні ціни за кілограм товару, що є некоректним в даному випадку. Тобто, відповідачем не враховано того, що товари в даному випадку можуть мати різні характеристики та відповідно вартість.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів № UА100060/2024/000065/2 від 23.10.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" (61012, Харківська обл., місто Харків, вул.Зброярська, будинок 3) до Київської митниці (03124, м.Київ, б.Гавела Вацлава, буд. 8А) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА100060/2024/000065/2 від 23.10.2024 року.

Стягнути з Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555, 03124, м.Київ, б.Гавела Вацлава, буд. 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" (ЄДРПОУ 42965344, 61012, Харківська обл., місто Харків, вул.Зброярська, будинок 3) сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.