Рішення № 126879789, 25.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2025 рокусправа № 380/23165/24Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №32979/13-01-07-09 від 29.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 27.02.2024 не відповідають дійсності та є надуманими припущеннями. По перше, факт складання Головного управління ДПС у Житомирській області акта фактичної перевірки є перевищенням службових повноважень, а висновки викладені у ньому безпідставними, а тому Головне управління ДПС у Львівській області не мало законних підстав для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення. По друге, ФО-П ОСОБА_1 у відповідності вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України надав усі необхідні документи, обов`язковість яких передбачена чинним законодавством, в тому числі, але не виключено, походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились в магазині та фіскалізації усіх продажів, про які вказували інспектори. Тому, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 №32979/13-01-07-09 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 19.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

12.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС у Львівській області із викладеними запереченнями проти позову. Представник вказує про правомірність проведеної фактичної перевірки у позивача. Так, для встановлення правомірності чи протиправності проведення спірної перевірки визначальними є обставини щодо пред`явлення, направлення або надіслання платнику податків (його посадовим чи службовим особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення, копії наказу та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. В даному випадку, як вказує представник відповідача, положень законодавства в частині процедури проведення перевірки, які вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами перевірки, відповідачем не допущено. Так, при проведенні фактичної перевірки встановлено порушення вимог пунктів 1 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1195 №265/95-ВР. Як встановлено, під час проведення перевірки ФО-П ОСОБА_1 як документи, що підтверджують походження товару, що перебуває у реалізації, надано договір комісії від 01.02.2024 №ВМ-01-05-24ЗД, укладений із фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 . При здійсненні контрольно розрахункової операції, попередніх чеків не видавалось, крім цього в продавців виникли підозри і один з них попередив касира, що фіскальний касовий чек потрібно видати цьому клієнту в обов`язковому порядку, проте у продавця ОСОБА_3 не вийшло одразу його видати, прийшлося очікувати чек більше години, так як придбаний товар не віддавали без чеку, пояснюючи це тим, що зламався принтер і його не можливо надрукувати, на прохання сфотографувати його або відправити на електронну адресу було отримано відмову та прохання зачекати. Після початку фактичної перевірки, на місці проведення розрахунків було знайдено імітаційні чеки, які друкуються за допомогою програмного забезпечення без їх фіскалізації, з усного пояснення продавця ОСОБА_4 , це попередні чекі, які друкуються та видаються клієнту відразу після покупки разом із фіскальним чеком, проте дане твердження не відповідає дійсності так як при проведенні контрольно розрахункових операцій іх не видавали, а деякі з них не фіскалізовані, так імітований чек №6749 від 12.06.2024 на суму 2248 грн.,також чек № 552222 від 14.06.2024 на суму 50199,00 грн.,всього на загальну суму 53 096,00 грн., не було проведено розрахунки через програмний реєстратор розрахункових операцій та не видано відповідні розрахункові документи На підставі встановлених та задокументованих порушень в акті перевірки від 21.06.2024 відповідачем застосовано до суб`єкта господарювання штрафні (фінансові) санкції та винесено податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 на суму 78520,00 грн. Таким чином, враховуючи наведене, ГУ ДПС у Львівській області просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки, на думку відповідача, позивачем жодним чином не спростовано протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що усі заперечення, які висловлює ГУ ДПС у Львівській області, є виключно цитуванням норм ПК України, жодних конкретних відомостей і таких, що відповідають вимогам належності, допустимості та достатності, податковий орган не наводить, нічим не спростовує викладені Позивачем факти та обставини, які відбувалися під час проведення фактичної перевірки.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 23.04.2024 зареєстрований як фізична особа підприємець (номер запису: 2010350010003152332). Видами господарської діяльності є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 95.11 Ремонт комп`ютерів і периферійного устатковання; 95.12 Ремонт обладнання зв`язку; 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього.

Позивач здійснює господарську діяльність в магазині Ябко, зокрема, за адресою: М.Грушевського,5, м. Житомир , що також не є спірним у справі.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Житомирській області відповідно до наказу від 12.06.2024 №1433-п Про проведення фактичних перевірок, направлень на перевірку від 12.06.2024 №№2487, 2497, 2496 було проведено в період з 14.06.2024 по 21.06.2024 фактичну перевірку магазину за адресою: м. Грушевського,5, м. Житомир, де здійснює господарську діяльність ФО-П ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт перевірки від 21.06.2024 №14460/06/25/РРО/3512500392, у висновках якого контролюючий орган вказав на порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1,2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; пункту 6 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.17 №148; пункту 85.2 статті 85 ПК України; статті 24 Кодексу законів про працю України.

Не погодившись із висновками перевірки ФО-П Вовкунович М.О. подав заперечення від 15.07.2024 на вказаний акт перевірки.

На підставі акту перевірки від 21.06.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 №32979/13-0-07-09, згідно із якими за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, пунктів 1 статті 17 Закону №265/95-ВР до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 78520,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням рішенням, позивачем в порядку статті 56 ПК України була подана скарга від 19.08.2024 до Державної податкової служби України.

Рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 16.10.2024 №31101/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ФО-П ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 29.07.2024 №32979/13-01-07-09 - без змін.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення рішення протиправним звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, судовий контроль за реалізацією суб`єктами владних повноважень їхніх повноважень здійснюється за визначеними частиною другою статті 2 КАС України критеріями і якщо суд установить, що діяльність органу державної влади не відповідає хоча б одному із визначених критеріїв, це може бути підставою для задоволення позову щодо оскарження відповідних дій (бездіяльності) чи рішення, якщо така діяльність порушує права, свободи та інтереси позивача.

Щодо правових підстав для проведення фактичної перевірки позивача суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Одним із видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.

Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.

Так, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.

На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Водночас попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов`язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Суд звертає увагу на правове формулювання норми пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов`язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Отже, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов`язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

У постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у подібних правовідносинах, зокрема:

Верховний Суд у складі Судової палати вважає, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У аспекті наведеного суд звертає увагу на те, що наказ ГУ ДПС у Житомирській області від 12 червня 2024 року № 1433-п Про проведення фактичної перевірки містить відомості, зокрема, про:

- мету перевірки здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками;

- вид перевірки фактична перевірка;

- підстави для проведення перевірки підпункти 80.2.2 пункту 80.2 пункту 80.8 статті 80 ПК України;

- об`єкта, перевірка якого проводитиметься, магазин Ябко.

Наказ підписаний в.о. начальником ГУ ДПС у Житомирській області Олександром М`ясковський та скріплений печаткою цього контролюючого органу.

Тож з урахуванням встановлених обставин справи суд уважає, що в контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача. Зміст наявного у цій справі наказу про проведення фактичної перевірки відповідає усім передбаченим податковим законодавством вимогам.

У зв`язку з цим суд оцінює критично та відхиляє покликання позивача на відсутність у контролюючого органу правових підстав для проведення фактичної перевірки.

Щодо виявленого під проведення фактичної перевірки позивача порушення суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 2 Закону №265/95-ВР розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів; надавати в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 цього ж Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Відповідно до пункту 80.4. статті 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

За правилами підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до підпункту 20.1.11 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями проводити контрольні розрахункові операції перед початком фактичної перевірки.

Як встановлено судом зі змісту акту перевірки від 21.06.2024 №14460/06/25/РРО/3512500392 видно, що розрахункова операція (продаж вживаного мобільного телефону Apple iPhone 13, колір starlight, 128 GB IMEI НОМЕР_1 за ціною 20 170, 00 грн., за готівкові кошти та кабель Apple Lightning to USB за ціною 649, 00 грн., банківською картою час оплати 12:21).

Також зі змісту Акту перевірки вбачається, що розрахунковий документ встановленої форми та змісту роздруковувався та видавався тільки на телефон, а на кабель лише після пред`явлення посвідчень та направлень на перевірку.

В спростування доводів податкового органу щодо непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО, позивач зазначає, що розрахункові операції в магазині , який розташований за адресою: м. Житомир, вул. М.Грушевського,5, здійснювалась із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій із фіскальним номером 4000864275, режим роботи онлайн.

Фіскальні чеки про придбання та про повернення товару на суму 20170,00 грн були надані представникам ДПС у приміщенні магазину 14.06.2024, а також долучені до заперечень до акта перевірки.

14.06.2024 було проведено розрахункову операцію, про яку вказує податковий орган, а саме з продажу кабелю Lightning to USB Cable по ціні 649,00 грн. Придбаний товар не був повернутий, а тому цей продаж не є контрольною закупкою у розумінні положень ПК України. Такий товар придбаний для особистого вжитку та користування. Фіскальний чек про продаж товару на суму 649,00 грн був наданий відповідному покупцю.

Також в акті перевірки вказано, що позивачем перевищено граничну суму розрахунку готівкою понад 50 000,00 грн. Однак, податковим органом не зазначено, які саме розрахунки готівкою проведенні платником податків протягом одного дня за одним платіжним документом у розмірі понад 50 тисяч, що саме було придбано та коли було придбано. Вказане також спростовується формою ведення обліку товарних запасів, яка надавалася представникам податкового органу в приміщенні магазину.

З огляду на вищевикладене, непроведення платником податків розрахункових операцій через РРО/ПРРО, про які стверджує контролюючий орган, на думку суду, не знайшли свого підтвердження та спростовані наданими документами.

Вказане свідчить про відсутність допущення позивачем порушень пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, як наслідок, у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до статті 17 Закону №265/95-ВР.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головне управління ДПС у Львівській області №32979/13-01-07-09 від 29.07.2024.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73-74, 139, 241-246, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №32979/13-01-07-09 від 29.07.2024.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна