Рішення № 126869440, 25.04.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/26/25 Справа №447/969/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

25.04.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: судді Павліва В.Р., з участю секретаря судового засідання Малик О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

31.03.2025 ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовної заяви покликається на те, що постановою серії 22.03.2025 ЕНА №4330012 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за ч. 1 ст. 127 КУпАП за те, що він 22.03.2025 здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення у зазначеному місці у зоні видимості не було пішохідного переходу (фактично він був на відстані 310 метрів до пішохідного переходу), а дорога мала дві смуги руху в одному напрямку і одну смугу в зворотному (тобто не більше трьох смуг руху для обох його напрямків), тому відповідно до закону дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки. ОСОБА_1 вказує, що при відсутності в зоні видимості пішохідних переходів, переконавшись у відсутності транспортних засобів, пересвідчившись у видимості дороги в обидва боки, при наявності переривчастої лінії розмітки, впевнившись у відсутності небезпеки, здійснив перехід проїзної частини дороги, у дозволеному правилами місці. Наголошує, що його дії здійсненні у чіткій відповідності до вимог п.4.8 ПДР без жодних порушень; відсутні та не зазначені у постанові жодні фото чи відео, чи будь-які інші докази ймовірного правопорушення. Про перехід проїзної частини дороги дізнався дослідивши карту Google на даній ділянці дороги, а тому вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати.

Ухвалою суду від 02.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалу про відкриття провадження та адміністративний позов з додатками відповідачу було надіслано в його електронний кабінет, що стверджується довідкою про доставку електронного документу.

03.04.2025 ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

23.04.2025 на адресу суду від представника відповідача Забродоцької Я.Р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що згідно постанови позивач ОСОБА_1 22.03.2025 о 15 год. 14 хв. у с. Солонка, автомобільна дорога М-06 Київ-Чоп, 557 км, переходив проїзну частину поза пішохідним переходом, чим порушив п. 4.14.г Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 №1306. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що пішохід зобов`язаний рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці; перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч; не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження. Представник відповідача наголошує, що будь-які умови не дають право громадянам порушувати ПДР України та своїми діями створювати небезпеку для дорожнього руху. Вказує, що Інспектор спостерігав факт допущення позивачем порушення вимог ПДР України, а тому, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд приходить до наступного висновку.

Згідно постанови серії ЕНА №4330012 від 22.03.2025 ОСОБА_2 здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 127 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ч. 1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Дорожній рух» пішохід зобов`язаний: рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, узбіччях, а в разі їх відсутності по краю проїзної частини автомобільної дороги чи вулиці; перетинати проїзну частину автомобільної дороги, вулиці по пішохідних переходах, а в разі їх відсутності на перехрестях по лінії тротуарів і узбіч; керуватися сигналами регулювальника та світлофора в місцях, де дорожній рух регулюється; не затримуватися і не зупинятися без необхідності на проїзній частині автомобільної дороги, вулиці і залізничному переїзді; не переходити проїзну частину автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, поза пішохідними переходами при наявності роздільної смуги, а також у місцях, де встановлені пішохідні чи дорожні огородження; стримуватися від переходу проїзної частини при наближенні транспортного засобу з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; не виходити на проїзну частину із-за нерухомого транспортного засобу або іншої перешкоди, що обмежує видимість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Відповідно до п. 4.14.г ПДР України пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У вину ОСОБА_1 ставиться порушення ч. 1 ст. 127 КУпАП відповідно до якої передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин. Встановлено, що ОСОБА_1 здійснив перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, таким чином порушив п 4.14 ПДР.

Зважаючи на те, що позивач не довів того факту, що згідно даних Google maps, на які він посилається та які досліджені судом, відсутня ділянка дороги в межах населеного пункту «Солонка» 557 км Автодороги Київ-Чоп, де було б три смуги руху, а наявна дорога, яка розділена між собою відбійником та має по дві смуги руху в кожному напрямку, що відповідає обставинам, викладеним у відзиві на позов, та які зазначені в постанові, що оскаржується.

За наведених обставин, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовної заяви, підстав для розподілу судових витрат (сплачений позивачем судовий збір) в порядку ст. 139 КАС України суд не вбачає.

Керуючись ст. 2, 5-10, 20, 44, 47, 48, 241, 243-246, 268, 271, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення складено 25.04.2025.

Суддя Павлів В. Р.