Рішення № 126859738, 17.04.2025, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

17.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/5485/24

Провадження №2/205/858/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 року місто Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі

головуючого судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,

представника позивача Васюти К.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 27.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансових послуг №2108670735603 «Стандартний». 01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальника, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2108670735603 від 27.03.2021 року, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржник яким є ОСОБА_2 . У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр», відповідно Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2108670735603 від 27.03.2021 року, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржник ОСОБА_2 . Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на дату подачі позову складає 87705,72 грн., з яких: 5100,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 82605,72 грн.сума заборгованості за процентами на дату відступлення прав вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2108670735603 від 27.03.2021 р. у розмірі 51176,00 грн., з яких 5100 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 46076,00 грн. заборгованість за відсотками, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр», Васюта КС., в судовому засіданні пояснила, що договір було укладено 27.03.2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) закінчився 27.03.2022. Таким чином, період з 27.03.2021 по 26.03.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості нарахування відсотків здійснювалось за період з 27.03.2021 р. по 26.03.2022 року, тобто в межах строку кредитування, зазначеного в кредитному договорі та в Заяві-анкеті на отримання кредиту. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 17 днів становить 2% на день, з 18 по 31 день -3,64% на день, з 32 по 47 5,02% на день, в подальшому 7,67% на день. Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами договору. Звертає особливу увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору та контррозрахунок заборгованості, здійснений відповідачем. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків. Відповідно до правового висновку викладеного в постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Відповідачем було укладено кредитний договір за власним бажанням, добровільно, без будь-якого примусу з боку третіх осіб. Перед укладенням кредитного договору позичальник отримав від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, ознайомився з усіма умовами договору та правильно зрозумів суть фінансової послуги. Під час укладання договору відповідач усвідомлював всі ризики, пов`язані з укладенням даного договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов договору. Зокрема, відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення вказаного договору, шляхом заповнення заяви-анкети на отримання кредиту, що є додатком № 1 до кредитного договору, у якій відповідач підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання коштів йому в позику, а також зазначив свою електронну адресу, на яку направлений договір та номер карткового рахунку, на який здійснювалась видача коштів. При цьому договір та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Щодо витрат на правничу допомогу, за значила, що Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Твердження Відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Слід звернути увагу, що позовна заява, на виконання вимог цивільного процесуального законодавства, містить попередню суму судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи у суді в тому числі і 13 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Просить позовну заяву ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Лобастова Д.Є., Кононенко О.Р., в судовому засіданні пояснила, що відповідач позов визнає частково, а саме в частині стягнення 5100 грн. заборгованості за тілом кредиту та процентів у розмірі 1734 грн. Крім того, аналізуючи у сукупності умови договору щодо строку, на який видається кредит, порядку нарахування процентів, зміст заяви-анкети, графіку платежів та паспорту споживчого кредиту, вважає, що відсутні чіткі і зрозумілі для споживача умови про право кредитодавця нараховувати проценти за фактичне правомірне користування коштами після закінчення строку дії договору. В анкеті визначений як орієнтовний строк повернення кредиту 17 днів з моменту отримання кредиту, нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 17 день з моменту отримання кредиту, так і строк 365 днів, натомість ОСОБА_2 зобов`язався повернути відсотки у конкретній сумі, а саме 1734 грн. Вважає, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом. Враховуючи, що відповідач кредит наданий йому у розмірі 5100 грн. не повернув, також не повернув відсотки за користування кредитом, які узгоджені у розмірі 1734 грн., вважає позов слід задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2108670735603 від 27.03.2021 року у розмірі 5100,00 грн., що становить суму боргу за тілом кредиту та проценти у розмірі 1734 грн. Щодо витрат на правничу допомогу, зазначила, що з огляду на те, що вказаний спір належить до категорій малозначних справ, позивач просив проводити розгляд справи без його участі, щодо вирішення вказаного спору існує безліч судової практики, зокрема Верховного Суду, яка є сталою, консультація, підготовка позовної для професійного досвідченого адвоката не складає дуже багато часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, відтак вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 2000 грн. Просить позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2108670735603 від 27.03.2021 року у розмірі 5100,00 грн., що становить суму боргу за тілом кредиту, проценти у розмірі 1734 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 2000 грн.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.03.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансових послуг №2108670735603 «Стандартний», відповідно до умов якого, Товариство надало позичальнику кредит на особисті потреби у сумі 5100,00 грн., строком на 17 днів з моменту отримання кредиту. Нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 17 день з моменту отримання кредиту. Розмір процентів: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту. Дата початку нарахування процентів за користування кредитом 12.04.2021 р.

Відповідно до 1.2. договорів кредит надається на строк, зазначений у Заяві-Анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Пунктом 1.3. договорів встановлено орієнтовний строк повернення кредиту 17 днів з моменту отримання кредиту.

Пунктом 1.9 договорів зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік.

Зазначене також відображено в Заяві-анкеті, відповідно до умов якої строк кредиту становить 365 днів, орієнтовний строк повернення кредиту 17 днів з моменту отримання кредиту.

Відповідно до пп. 1.4.1., 1.4.2. договорів та Заяви-Анкети нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 17-й день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 17 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно з п. 1.4 договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі Процентна ставка), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту в такому розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки фіксована.

Також, банк додав паспорт споживчого кредиту від 27.03.2021 р., у якому зазначено умови для кредитних продуктів, який підписаний відповідачем ОСОБА_2 .

Згідно листа ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 13.03.2024 р., ТОВ «СлужбаМК»виконано умови кредитного договору №2108670735603 від 27.03.2021 року та здійснено переказ грошових коштів відповідачу у розмірі 5100 грн. на номер карти НОМЕР_1 , власник карти (емітент) банк COMMERCIAL BANK PRIVATBANK, категорія карти MasterCard.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про надання «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальника, в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2108670735603 від 27.03.2021 року, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржник яким є ОСОБА_2 , що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №1-12 від 01.12.2021 року.

Відповідно до Реєстру боржників від 01.12.2021 до вказаного Договору факторингу, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 42330,00 грн., з яких: 5100,00 грн.- заборгованість за кредитом; 37230,00 грн.сума заборгованості за нарахованими процентами.

Згідно платіжного доручення №307600018 від 03.12.2021 р. ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Служба миттєвого кредитування» 5535543,12 грн., оплату лоту, згідно договору факторинга №1-12 від 01.12.2021 р., без ПДВ.

10.03.2023 року відповідно Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр», в тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2108670735603 від 27.03.2021 року, що уклали ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та боржник ОСОБА_2 , що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023 року.

Відповідно до Реєстру боржників від 10.03.2023 до вказаного Договору факторингу, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 87705,82 грн., з яких: 5100,00 грн. - заборгованість за кредитом; 82605,72 грн.сума заборгованості за нарахованими процентами.

З моменту отримання права вимоги до відповідача за вказаним договором, позивачем не здійснювалось нарахування штрафних санкцій, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Так, за змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1ст.1049ЦКУкраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

ВідповідноЗакону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст.514ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, права вимоги за кредитним договором №2108670735603 від 27.03.2021 року, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Відповідно розрахунку внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань у відповідача перед ТОВ «Коллект Центр» станом на дату подачі позову заборгованість за кредитним договором №2108670735603 від 27.03.2021 р. складає 87705,72 грн., з яких: 5100,00 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 82605,72 грн.сума заборгованості за процентами на дату відступлення прав вимоги.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач до суду не надав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2108670735603 від 27.03.2021 року у загальному розмірі 51176,00 грн., з яких 5100 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 46076,00 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3ст. 133 ЦПК Українивизначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зістаттею 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги,оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки,посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У разіпідтвердження обсягунаданих послугі виконанихробітта їхвартості,підлягають відшкодуваннюнезалежновідтого,чиїхужефактичносплачено стороною чи тільки має бути сплачено(постанова Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1ст. 1 цього Законувстановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1вищевказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката заздійснення представництвана наданняінших видівправової допомогиклієнту.Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього ж Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно із ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.05.2021р. по справі №910/7586/19 час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Заявку на надання юридичної допомоги від 07.02.2024 року №590 та Витяг з Акту про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 року, відповідно до яких Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано ТОВ «Коллект Центр» наступну правову допомогу: надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 години вартістю 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 3 годин вартістю 9000 грн.; Платіжну інструкцію №0421270000 від 15.03.2024 року, відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» сплатив на користь Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» грошові кошти у сумі 52000,00 грн. відповідно до договору №02-01/2023 від 02 січня 2023 року про надання правової допомоги.

Суд вважає, що витрати на надання професійної правничої допомоги підтверджені належними доказами, а тому підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в розмірі13000,00грн.

За частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ТОВ «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст.207, 610, 626, 627, 628, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст.12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2108670735603 від 27.03.2021 року у розмірі 51176 (п`ятдесят одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 00 коп., з яких 5100 грн. - заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 46076,00 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. (тринадцять тисяч) грн. 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Дата складання повного тексту рішення 21.04.2025 р.

Суддя Курбанова Н.М.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1