Рішення № 126859254, 22.04.2025, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/409/25

Провадження № 2/209/674/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

22 квітня 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корнєєвої І.В.,

за участі секретаря Циганок А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором . На обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача зазначає, що 29 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3708799, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на картковий рахунок у розмірі 7500,00 гривень. 11 листопада 2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення права вимоги № 12Т, за якими первісний кредитор передав ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 31792,50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7500,00 гривень; заборгованість за відсотками в розмірі 23917,50 гривень, заборгованість за комісійними винагородами -375,00 грн. Однак, всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснивши погашення заборгованості. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №3708799 від 29.07.2021 року в розмірі 31 792,50 гривень та судові витрати по справі; витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2025 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Корнєєвій І.В.

Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

21 січня 2025 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

20 лютого 2025 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.

Ухвалою судді від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявсь судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення смс-повідомлення на телефон, зазначений у позовній заяві, з підтвердженням про доставку повідомлень. Клопотань до суду про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не надходило.

Враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Судом встановлено, 29 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3708799, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на картковий рахунок у розмірі 7 500,00 гривень (а.с.22-33, 34), що підтверджується платіжним дорученням №52418964 про перерахування на кредитну картку ОСОБА_1 , платник ТОВ «Мілоан» (а.с.36).

11 листопада 2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір відступлення права вимоги № 12Т, за якими первісний кредитор передав ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги до відповідача, за яким ТОВ «Діджи Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 31 792,50 грн.., що підтверджується Договором відступлення прав вимоги №12Т від 11.11.2021 року (а.с.19-24).

ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 31 792,50 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7 500,00 гривень; заборгованість за відсотками в розмірі 23 917,50 гривень, заборгованість за комісійними винагородами -375,00 грн. (а.с. 25).

Однак, всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснивши погашення заборгованості

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк ... зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.76 ЦПК України докази встановлюються на підставі... пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

У відповідності до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до вимог п.1, 2 ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, як неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення таких причин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача з таких мотивів.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в зв`язку з тим, що укладений між сторонами кредитний договір відповідають вимогам закону, зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані сума заборгованості підтверджена документально і підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1,2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01 листопада 2024 року укладеного між ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Стародуб І.В (а.с.49-512), додатковою угодою №3708799 до договору №42649746 від 01.11.2024 року (а.с.35), актом № 3708799 від 3012.2024 р. про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (а.с.), відповідно до яких ТОВ«ДІДЖИ ФІНАНС» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Проаналізувавши надані позивачем докази,суд вважає підтвердженим факт понесення витрат на професійну правничу допомогу, разом із тим, суд, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, та враховуючи те,що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядкуважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути зменшеним, а з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти у сумі 4 000 гривень, як компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача по справі на користь позивача..

На підставі ст. 525, 526, 530, 611, 1054, 1055, 1050 ЦК України, керуючись ст. 3, 12, 76, 78, ч.3 ст. 211, 223 ст. 263-265, 268,280-285 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовнівимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнутиз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 )на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8), заборгованість за кредитним договором № 3708799 від 29.07.2021 року в розмірі 31 792 (тридцять одну тисячу сімсот дев`яноста дві ) гривень 50 копійок.

Стягнутиз ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8), сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖІ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8), понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Заочнерішення набирає законної сили,якщо протягом строків,встановлених цим Кодексом, не поданізаява про переглядзаочного рішення абоапеляційнаскарга, абоякщо рішення залишенов силізарезультатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 25 квітня 2025 року.

СуддяІ.В. Корнєєва